Та запланованої кількостей дітей21

У відповідях респондентів чітко простежується залежність бажаної кількості дітей від кількості дітей у сім’ї, в якій вони самі виховувалися. Так, серед опитаних, хто був єдиною дитиною в сім’ї, частка тих, хто навіть за наявності необхідних умов хотів би мати одну дитину, була значно більшою, ніж відповідна частка для групи респондентів, які мали братів чи сестер. В усіх групах опитаних найбільшою є частка тих, хто хотів би мати двох дітей, однак у групі респондентів, які виросли у дводітній сім’ї, ця частка є найбільшою. Респонденти з багатодітних сімей здебільшого налаштовані мати трьох, чотирьох і більше дітей. Отже, є всі підстави очікувати, що заходи, спрямовані на підвищення народжуваності в Україні, матимуть ще й опосередкований вплив у майбутньому, оскільки у сім’ях, в яких виховується декілька дітей, ймовірність формування орієнтацій на народження двох і більше дітей значно вища, ніж в однодітних.

1.2. Сімейні цінності в умовах соціально-економічних перетворень

1.2.1. Сімейні цінності

Нині цінність сім’ї і довіра до неї залишаються стабільно високою у суспільній свідомості. Так, за даними Інституту соціології НАН України, останніми роками (1994-2008) за рівнем довіри у населення сім’я займає перше місце серед усіх соціальних інститутів. Індекс довіри до неї в опитуванні населення 2008 року складав 4,6 %, тоді як індекс довіри до церкви – 3,5 %, до колег – 3,5 %, до засобів масової інформації – 2,9 %, міліції – 2,4 %, уряду – 2,4 %²².

Соціокультурною особливістю українців завжди було поважне ставлення до родини та сімейних цінностей. Так, за результатами міжнародного порівняльного соціологічного дослідження у 24 європейських країнах 2005 року, українці на другому місці (середній бал 4,48) стосовно твердження, що «сім’я має бути головним пріоритетом у житті як чоловіка, так і жінки». Серед мешканців Європи вище цінують сімейне життя лише угорці (середній бал 4,62)²³.

Сімейні цінності – це історично сформовані суспільні уявлення про родину; важливість оформлення шлюбу та необхідність сталих шлюбних стосунків; необхідність народження та виховання дітей у сім’ї; ролі чоловіка та жінки; вірність та взаємоповагу всіх членів родини та пріоритет збереження шлюбу над розлученням.

Сучасне суспільство перебуває на етапі, коли одні цінності вже втрачено, а інших ще не вироблено. Це зумовлено стрімкими соціально-економічними перетвореннями. Відомий український соціолог Є. Головаха²⁴назвав цей феномен «аномічна деморалізованість» людей, які опинилися в умовах стрімкого змінення звичних норм і цінностей. Так, за даними соціологічного опитування населення України 2008 року, 76 % згодні з твердженням, що «за теперішнього безладу та невизначеності важко зрозуміти, у що вірити»²⁵.

У нинішніх соціально-економічних і політичних умовах цінності та орієнтації населення стосовно родини змінюються, як і вся система особистісних цінностей. Але незаперечним лишається ідеал самої сім’ї, виплеканий на основі трьох головних чинників: давньослов’янської та давньоукраїнської сімейної культури, християнської (переважно православної шлюбно-сімейної етики) та загальноєвропейської (католицизм, протестантство, місцеві етнокультури). Саме тому дослідження цінностей сучасної родини дає змогу будувати державну політику так, щоб вона найбільше відповідала потребам сучасної сім’ї.

Шлюбну поведінку українців обумовлює ієрархія мотивів, на підставі яких вони беруть шлюб²⁶(табл..1.4).

Таблиця 1.4