Споживання продуктів харчування за основними групами залежно від типу домогосподарства, Україна, 2009 р., кг на особу на місяць61

Групи продуктів	Домогосподарства з дітьми				Домогосподарства без дітей
	з трьома та більше дітьми	з дітьми до 3-х років	де є дорослі працездатного та непрацездатного віку	де є хоча б один безробітний	всі працездатного віку	всі пенсійного віку	тільки з осіб від 75 років
хліб та хлібопродукти	7,6	7,0	8,2	8,5	10,3	14,1	15,4
картопля	7,9	6,3	7,9	7,9	8,7	10,9	11,5
овочі та баштанні	7,2	7,2	8,3	7,9	11,5	14,9	14,6
плоди, ягоди, горіхи	2,7	3,5	3,0	2,4	4,1	4,4	4,0
цукор, мед	2,4	2,4	2,8	2,7	3,6	4,7	4,8
олія, маргарин та ін. жири	1,4	1,4	1,6	1,5	2,2	2,8	3,0
м’ясо, м’ясопродукти	3,0	3,7	4,0	3,5	5,9	6,3	5,6
молоко та молочні продукти	16,6	17,4	17,2	16,4	21,4	29,2	30,2
яйця та яйцепродукти	15,4	17,1	17,7	17,1	22,6	23,2	22,0
риба та рибопродукти	1,1	1,3	1,5	1,3	2,2	2,9	2,6

Упродовж 1999 – 2009 рр. у домогосподарствах без дітей (особливо тих, які складаються виключно з пенсіонерів) спостерігається зворотна ситуація: кількісні показники спожитих ними продуктів харчування перевищують за загальноукраїнські, навіть таких як м’ясо, риба, овочі, фрукти, цукор та мед (див. табл.2.2.4). Також слід підкреслити, що підвищення розміру пенсій у 2004 році сприяло покращенню їх раціону, перенасиченого хлібом, картоплею, молоком, тваринними та рослинними жирами. Отже, відбувається їх поступова заміна більш корисними для організму продуктами.

На фоні загального покращення кількісних показників харчування якісні показники впродовж 1999 – 2009 рр. були досить низькими при дуже високій калорійність харчування. Але це зовсім не означає, що організм людини отримує необхідну кількість поживних речовин, при цьому найболючішою проблемою є незбалансованість харчування населення України в цілому. Енергетична цінність харчових продуктів, спожитих українськими домогосподарствами у 2009 році в середньому сягала 3400 ккал на добу, що здебільшого набиралася за рахунок продуктів багатими жирів та з малим вмістом білків і вуглеводів. Найвищий показник енергетичної цінності порівняно із загальноукраїнським – 3626 ккал характерний для сільської місцевості, тоді як найменший – 3219 ккал для населення, яке проживає у великих містах. При цьому, більш раціональним є харчування сільських, ніж міських домогосподарств: білки та вуглеводи в їх меню перевищують навіть загальноукраїнський рівень, а кількість жирів – є меншою.

Оскільки наявність у домогосподарстві дітей має вагомий вплив на показники харчування, то серед українських домогосподарств за весь досліджуваний період найгірша ситуація щодо енергетичної цінності та вмісту поживних речовин у продуктах харчування спостерігається в багатодітних сім’ях: 74 г білків, 113 г жирів та 357 г вуглеводів забезпечують 2724 ккал добового раціону кожної особи. Значно кращим є становище бездітних домогосподарств, особливо тих, що складаються виключно з осіб пенсійного віку: енергетична цінність їх добового раціону становить 4624 ккал, що набирається з 124 г білків, 205 г жирів та 582 г вуглеводів.

Позитивні зміни у кількісних показниках харчових продуктів останнього десятиріччя дещо покращили якісні характеристики раціону українських сімей. Тобто за рахунок вживання м’яса (без сала або більш пісних м’ясопродуктів), фруктів, ягід, молока та риби їм вдалося збільшити частку білків та вуглеводів та зменшити частку жирів. Втім загалом по Україні та по окремих типах сімей при високій калорійності харчування все ж залишається недостатній вміст білків і вуглеводів та значне перевищення жирів у раціоні на одну особу. Так, при розрахованій нормі споживання жирів для сімей з дітьми, як у 1999 р., так і у 2009 р. споживалося жирів більше на 76 %. І навпаки, спостерігається помітний дефіцит споживання білків – 25 %, вуглеводів – 19 % при необхідній для такої калорійності харчування нормі споживання (табл. 2.10).

Таблиця 2.10.