Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
доповидь.doc
Скачиваний:
46
Добавлен:
20.05.2015
Размер:
5.21 Mб
Скачать

Показники завершення соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах

2005

2006

2007

2008

2009

Загальна кількість сімей, які перебували під соціальним супроводом протягом року

26467

23069

25476

24824

24303

Кількість сімей, знятих із супроводу

10128

14111

14699

15181

З них:

у зв’язку з вирішенням складних життєвих обставин

7452

10397 (45%)

12115

85,9%)

12664

(86%)

13334

(88 %)

без досягнення позитивного результату

1382

(5,2%)

1210 (8,6 %)

1546 (10,5%)

1308 (8,6%)-

у зв’язку зі зміною місця проживанння

790

(2,9%)

786

(3%)

491

(3,3%)

539

(3,6%)

відмовилися від послуг

504

(1,9%)

з інших причин

3%

-

На жаль, звітність Державної соціальної служби не містить причин, за яких соціальний супровід припиняється без досягнення позитивного результату. Аналіз цих показників дозволив би визначити проблемні питання, що не вирішуються, а відтак сформулювати рекомендації щодо оптимізації роботи з такими сім’ями.

У 2007 році Державною соціальною службою здійснено моніторинг взаємодії, передбаченої Порядком взаємодії суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах. Це дозволило провести аналіз співвідношення потреб сімей та послуг, які їм надаються центрами соціальних служб. У результаті виявлено:

1) обмеженість можливостей центрів щодо надання послуг: брак службового транспорту, велике навантаження на спеціалістів, відсутність відповідних фахівців;

2) діяльність спеціалістів здебільшого спрямована на подолання сім’єю складних життєвих обставин, а не на попередження неблагополуччя сім’ї.

У роботі з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, актуальним залишається забезпечення комплексного підходу до здійснення соціального супроводу із залученням суб’єктів соціальної роботи, а також розробка навчальних програм і забезпечення системної підготовки спеціалістів.

Отже, протягом 2000 – 2009 років надання індивідуальної соціальної допомоги та соціального супроводу сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах, здійснювалося центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді при взаємодії з іншими суб’єктами соціальної роботи. Впровадження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, Порядку здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, Порядку соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах сприяло удосконаленню системи раннього виявлення таких сімей, забезпечило вироблення механізму реагування та усунення причин, які призводять до сімейного неблагополуччя, а також сприяло досягненню адресності у частині надання цим сім’ям соціальних послуг.

Таким чином, ефективність роботи з сім’ями підвищується, коли проблема, що може виникнути у сім’ї та спричинити складні наслідки, попереджається або нейтралізується на початкових етапах. Тому є нагальна потреба у переорієнтації державної політики соціальної підтримки сім’ї із соціального захисту тих, хто вже перебуває у складних життєвих обставинах, на профілактичну роботу на ранній стадії їх виявлення. Для цього за ініціативи Державної соціальної служби розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України „Про деякі питання здійснення соціальної роботи з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах». Ухвалення даної постанови сприятиме вдосконаленню системи взаємодії суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах, розширенню кола суб’єктів, залучених до вирішення проблем сімей, визначить функції та механізми координації суб’єктів взаємодії, виокремить категорії сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. З метою організації ефективної допомоги таким сім’ям необхідно забезпечити:

  • переорієнтацію державної сімейної політики на профілактику попередження сімейного неблагополуччя на противагу боротьби з його наслідками;

  • введення посади фахівця соціальної роботи в громаді з метою забезпечення раннього виявлення та вчасного надання адресної комплексної соціальної допомоги сім’ям та координації діяльності суб’єктів соціальної роботи у вирішенні проблем сімей;

  • розвиток системи закладів, що надають допомогу людям з алкогольною та наркотичною залежністю (враховуючи значну кількість сімей, які перебувають під соціальним супроводом через проблеми залежностей/співзалежностей);

  • побудову в достатній кількості соціального житла;

  • покращання міжсекторальної взаємодії, забезпечення виконання кожною структурою своїх обов’язків; з цією метою необхідно розробити інструкції щодо взаємодії спеціалістів на кожному з етапів роботи з сім’єю;

  • забезпечити єдиний та комплексний підхід усіх суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, до алгоритму дій в інтересах окремої сім’ї з метою вирішення її проблем;

  • розробити навчальні програми і забезпечити системну підготовку спеціалістів центрів соціальних служб та служб у справах дітей до роботи з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах;

  • розробити та запровадити критерії визначення поняття „складні життєві обставини» і проводити діагностику стану сім’ї з окресленням подальших напрямів і форм соціальної допомоги;

  • удосконалити систему звітності центрів соціальних служб щодо реалізації соціального супроводу та надання індивідуальних соціальних послуг сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах;

  • забезпечити проведення супервізійних нарад спеціалістів центрів соціальних служб щодо соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.