
- •Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту становище сімей в україні
- •Розділ 1. Інститут сім’ї в умовах трансформації українського суспільства
- •За типами сімейних об’єднань, %4
- •1.1.2. Шлюбність
- •1.1.3. Розлучуваність
- •1.1.4. Дітність сімей та дітородні орієнтації
- •За типом поселення
- •Повікові коефіцієнти народжуваності в Україні у 2001–2009 рр., (на 1000 жінок відповідного віку)17
- •У їх складі у 2000, 2004 та 2009 рр., %19
- •Та запланованої кількостей дітей21
- •1.2. Сімейні цінності в умовах соціально-економічних перетворень
- •1.2.1. Сімейні цінності
- •Ієрархія мотивів вступу до шлюбу (думка неодружених респондентів), 2002 р.
- •Цінності українських жінок та чоловіків, 2007 р.
- •1.2.2. Ціннісна орієнтація на народження дітей
- •Народжуваність, шлюби та розлучення в Україні30
- •Умови, за яких жінки та чоловіки погодилися би мати дитину, 2007 р. ( %)*
- •Ставлення населення європейських країн до співжиття без офіційної реєстрації стосунків ( %), 2007 рік.
- •Ставлення населення європейських країн до народження дитини поза шлюбом ( %), 2007 рік
- •1.2.3. Рольові очікування партнерів по шлюбу
- •Ступінь згоди з гендерними стереотипними судженнями у мешканців європейських країн, 2005 р.
- •1.3. Неготовність до подружнього життя та виховання дітей
- •Захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування39 (осіб)
- •Розгляд судами першої інстанції справ щодо позбавлення батьківських прав40 (кількість справ)
- •Кількість консультаційних пунктів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у пологових стаціонарах, жіночих консультаціях та будинках дитини (одиниць)
- •Діяльність консультаційних пунктів42 (осіб)
- •Діяльність соціальних центрів матері і дитини43 (осіб)
- •1.4. Насильство в сім’ї та утвердження гендерної рівності
- •Кількість осіб, які перебувають на обліку в органах внутрішніх справ за скоєння насильства в сім’ї , в тому числі за статтю (осіб, на кінець звітного періоду)
- •Розподіл повідомлень про факти насильства в сім’ї за видами насильства та за роками (осіб)
- •Розподіл видів адміністративних стягнень за роками
- •1.5. Актуальні проблеми розвитку сучасної сім’ї
- •Розділ 2. Матеріальне становище та умови проживання сімей в україні
- •2.1. Доходи та витрати домогосподарств
- •Середньомісячна заробітна плата і пенсія та їх співвідношення з державними соціальними гарантіями, 2000–2009 рр.50
- •Зміна рівня сукупних еквівалентних доходів та витрат у домогосподарствах України протягом 1999-2009 рр., грн.53
- •Типах домогосподарств із середнім по Україні у 1999 та 2009 рр.,
- •Структура загального доходу домогосподарств, що мешкають у різних типах населених пунктів, у 1999 та 2009 роках, %54
- •Структура загального доходу домогосподарств з дітьми, у 1999 та 2009 рр., %55
- •Структура загального доходу домогосподарств без дітей, у 1999 та 2009 рр., %56
- •2.2. Споживання та забезпеченість товарами тривалого користування
- •2.2.1. Споживання
- •Динаміка структури сукупних витрат домогосподарств, Україна, 1999-2009 рр., %57
- •Динаміка структури сукупних витрат домогосподарств залежно від типу населеного пункту, Україна, 1999, 2009 рр., %59
- •Україна, 2009 р., %
- •Динаміка споживання основних груп продуктів харчування, Україна, 1999-2009 рр., кг на місяць на особу60
- •Споживання продуктів харчування за основними групами залежно від типу домогосподарства, Україна, 2009 р., кг на особу на місяць61
- •Співвідношення реального та нормативного показників енергетичної цінності харчування залежно від типу домогосподарства, Україна, 1999 та 2009 рр., рази62
- •Питома вага витрат на непродовольчі товари, послуги та інші витрати залежно від типу домогосподарств, Україна, 2009 р., %64
- •2.2.2. Забезпеченість сімей товарами тривалого користування
- •Тривалого користування у 2000-2008 роках, %67
- •Розподіл домогосподарств за наявністю в них окремих товарів тривалого користування, %68
- •Рівень забезпеченості певними товарами тривалого користування домогосподарств з дітьми, в залежності від кількості дітей, %69
- •Рівень забезпеченості певними товарами тривалого користування домогосподарств без дітей 2001-2008 р, %70
- •Рівень забезпеченості товарами тривалого користування, в залежності від типу домогосподарства 2008 р., %71
- •Розподіл домогосподарств країни у 2008 році за наявністю товарів тривалого користування залежно від рівня матеріального добробуту, %72
- •Розподіл домогосподарств за часом придбання певних товарів тривалого користування, %75
- •Розподіл домогосподарств, які мають окремі види товарів тривалого користування за характеристикою виробництва цих товарів, %76
- •2.3. Житлові умови
- •Тис. М2 загальної площі77
- •Динаміка надання житла міському населенню78
- •Частка домогосподарств, які мають квартиру або окремий будинок, %79
- •Частка домогосподарств, в яких житлова площа була менш ніж 7,5 м2 на одну особу80
- •Частка домогосподарств, в яких житлова площа була менш ніж 13,65 м2 на одну особу81
- •Рівень комфортності житла міського населення82
- •Рівень комфортності житла сільського населення83
- •2.4. Проблема бідності сімей та можливі шляхи її подолання
- •Рівень бідності у 2000–2009 рр., %
- •%, За даними 2000-2009 років88
- •2.5. Державна матеріальна підтримка різних категорій сімей
- •2.5.1. Державна соціальна допомога
- •Розмір прожиткового мінімуму, 2000-2010 роки, грн.
- •Рівень забезпечення прожиткового мінімуму, 2004-2010 рр., грн.
- •2.5.2. Пільги
- •Розділ 3. Здоров’я сучасної сім’ї в україні
- •3.1. Основні характеристики стану здоров’я сучасної сім’ї
- •Середня очікувана тривалість життя при народженні (за даними Держкомстату (років)107
- •Показники дожиття в Україні (на 100 осіб відповідної статі,в %)109
- •Основні причини смертності населення України* (на 100 тисяч наявного населення відповідної статі)110
- •Структура смертності населення України за статтю та причинами смерті* ( % до підсумку)
- •Рівень та структура причин смертності населення працездатного віку*112( %)
- •(На 100 тис. Жіночого населення)
- •3.2. Репродуктивне здоров’я: проблеми та шляхи їх вирішення
- •Рису. 3.5. Частота захворюваності на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом, у жінок на 100000 відповідного населення127
- •Рівень захворюваності на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом
- •Щорічна кількість абортів, проведених у закладах охорони здоров’я136
- •3.3. Здоров’я дітей та неповнолітніх як запорука репродуктивного здоров’я майбутніх батьків
- •Частота реєстрації окремих хвороб у дітей 15-17 років включно на 10 000 відповідного населення (поширеність)151
- •(На 1000 населення відповідного віку)152
- •Частота реєстрації захворювань, що передаються переважно статевим шляхом (на 100 000 відповідного населення)157
- •(На 100 000 відповідного населення)
- •3.4. Роль здорового способу життя та його вплив на функціонування сучасної сім’ї
- •Розподіл відповідей на запитання «Як Ви вважаєте, від чого та наскільки залежить здоров`я молоді?», ( %)
- •Розподіл відповідей на запитання «Чи є для Вас прикладом спосіб життя Ваших батьків?», ( %)
- •Розподіл відповідей на запитання «Як часто Ви робите ранкову зарядку?», ( %)
- •Розподіл відповідей на запитання «Чи загартовуєте Ви свій організм?», ( %)
- •Розподіл відповідей на запитання «Які, на Ваш погляд, заходи найбільш ефективні для підтримання здорового способу життя?», ( %)
- •Сукупні еквівалентні доходи та витрати, грн. В місяць, 2009 р.167
- •Рівень бідності за різними типами домогосподарства України169, %
- •Розділ 4. Стан та перспективи реалізації державної сімейної політики в україні
- •4.1. Концептуальні засади державної сімейної політики
- •4.2. Нормативно-правове забезпечення державної сімейної політики
- •4.3. Реалізація державної сімейної політики на програмно-цільовому рівні
- •Приріст (скорочення) кількості народжених, шлюбів та розлучень упродовж 2007-2009 років197 тис. Одиниць
- •4.4. Соціальна робота та соціальний захист сімей в Україні
- •Багатодітні сім’ї;
- •Надання соціальних послуг неблагополучним сім’ям центрами соціальних служб у 2001-2004 рр.
- •Сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах, та перебувають на обліку в Загальному банку даних
- •Причини визнання сімей такими, що опинилися у складних життєвих обставинах , у % від загальної кількості сімей, які перебували на обліку в Загальному банку даних
- •Кількість сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, стосовно яких здійснювався соціальний супровід
- •Основні причини взяття під соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у 2008-2009 рр. (% від загальної кількості сімей, охоплених супроводом)
- •Кількість послуг, наданих сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах, у процесі соціального супроводу (у % від загальної кількості наданих послуг)
- •Результати реалізації соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у 2008-2009 рр., (кількість сімей)
- •Показники завершення соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах
- •4.5. Діяльність громадських організацій в контексті реалізації державної сімейної політики
- •Джерела фінансування діяльності недержавних організацій, що надають допомогу сім’ям
- •Матеріально-технічні проблеми недержавних закладів/установ/організацій, що надають допомогу сім’ям
Рівень бідності за різними типами домогосподарства України169, %
Тип домогосподарства |
1999 |
2001 |
2002 |
2003 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Домогосподарства з дітьми |
33,9 |
33,4 |
34,4 |
33,1 |
35,3 |
33,9 |
33,1 |
32,0 |
Домогосподарства без дітей |
17,8 |
17,8 |
16,9 |
18,4 |
19,3 |
19,4 |
19,7 |
19,6 |
з 1 дитиною |
29,1 |
26,5 |
25,8 |
24,1 |
27,6 |
27,3 |
26,4 |
26,9 |
з 2 дітьми |
35,8 |
37,7 |
39,9 |
40,7 |
41,8 |
40,6 |
42,0 |
39,6 |
з 3 та більше |
54,5 |
59,6 |
64,3 |
63,5 |
68,4 |
64,6 |
62,4 |
53,8 |
з 4 та більше |
75,8 |
66,9 |
87,3 |
64,6 |
79,9 |
70,8 |
76,4 |
72,3 |
з дітьми до 3 років |
44,1 |
43,8 |
40,3 |
40,4 |
42,0 |
39,5 |
37,6 |
34,2 |
де всі дорослі працюють |
31,3 |
27,5 |
27,4 |
25,0 |
27,8 |
26,3 |
24,6 |
23,6 |
де є працюючі та непрацюючі дорослі |
37,9 |
38,2 |
40,2 |
39,4 |
40,5 |
40,5 |
40,3 |
37,7 |
Домогосподарства без дітей |
17,8 |
17,8 |
16,9 |
18,4 |
19,3 |
19,4 |
19,7 |
19,6 |
всі працездатного віку |
16,5 |
13,5 |
14,2 |
7,4 |
15,2 |
15,0 |
14,8 |
15,8 |
всі пенсійного віку |
15,9 |
17,0 |
15,2 |
18,5 |
21,4 |
21,8 |
20,7 |
21,7 |
всі старше 75 |
25,5 |
22,2 |
25,2 |
25,4 |
28,9 |
28,9 |
29,0 |
29,0 |
де є хоча б один безробітний |
29,5 |
27,0 |
26,2 |
17,8 |
35,2 |
32,0 |
35,9 |
35,2 |
Україна |
27,8 |
27,2 |
27,2 |
26,6 |
28,1 |
27,3 |
27,0 |
26,4 |
У сімей з однією дитиною більше витратних можливостей ніж з двома дітьми чи більше. Відповідно зменшуються можливості для розвитку дітей, в тому числі й пов’язаних зі створенням необхідних умов для здорового способу життя в частині організованого дозвілля, здорового харчування, духовного та культурного розвитку, створення умов для саморозвитку та самореалізації.
Традиційно спостерігаються значні відмінності у доходних характеристиках домогосподарств з дітьми, які мешкають у різних типах населених пунктів. Тільки проживання у великих містах забезпечує відносно достатній рівень еквівалентного доходу, в той час як в сім’ях, які проживають у малих містах та селах він значно менший – на 23 % та 27 % відповідно. Виходячи з цього можна говорити про різний рівень умов для дотримання здорового способу життя в залежності від типу поселення.
Також для сімей з дітьми більш вагомою проблемою з року в рік постає спроможність забезпечити бажану освіту для дітей (рівень, якість, певний заклад), відвідати заклади культури чи належно організувати літній відпочинок. Слід зазначити, що в країні створена широка мережа соціальних служб, які надають необхідну соціальну допомогу сім’ям з дітьми. Мова йде про центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також спеціалізовані служби для роботи з сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах. Так станом на 01.01.2010 року до складу мережі входило 27 регіональних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;167міських та 40 районних у містах центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; 482 районних та 499 філій районних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
За останні роки було створено широку мережу в сільській місцевості: це 581 сільський та 85 селищних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Для роботи з кризовими категоріями сімей було створено 75 закладів соціального обслуговування, серед яких 21 центр соціально-психологічної допомоги, 17 соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 14 центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, 14 соціальних центрів матері й дитини, 7 центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді та 2 центри ресоціалізації наркозалежної молоді.
До напрямків їх роботи входить протидія тютюнопалінню, нарко- та алкозалежності, робота з питань статевого виховання та збереження репродуктивного здоров’я. У закладах працюють спеціалісти, які надають різні види соціальних послуг (психологічних, соціально-педагогічних, інформаційних, юридичних, соціально-медичних та соціально-економічних) дітям, молоді та їх батькам щодо профілактики соціально небезпечних хвороб, в тому числі й туберкульозу та ВІЛ/СНІДу.
Наприклад, у рамках роботи служб підтримки сім’ї працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Миколаївської області було проведено: у 2008 році – 1 092 групових заходів з питань збереження репродуктивного здоров’я, пропаганди здорового способу життя, охоплено 21 840 осіб, розповсюджено 14 688 примірників друкованої продукції з питань збереження репродуктивного здоров’я, пропаганди здорового способу життя; у 2009 році – 946 групових заходів з вищезазначених питань, охоплено 14 923 особи, розповсюджено 12 738 примірника друкованої продукції; у першому півріччі 2010 року – 291 груповий захід; охоплено 4 904 особи, розповсюджено 2 611 примірників друкованої продукції. Працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді області протягом 2008–2010 років надано 5 470 індивідуальних консультацій жінкам при жіночих консультаціях, кабінетах планування сім’ї та пологових будинках. У Харківській області з 2006 року більш ніж 9 тис. сімей, опинились в складних життєвих обставинах, з них понад 3 тис. сімей даної категорії перебували під соціальним супроводом. Спеціалістами районних та міських центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді було надано комплекс психологічних, юридичних, соціально-економічних та інших послуг для вирішення питань щодо формування навичок здорового способу життя та відновленню відповідних функцій сім’ї.
Наведені цифри є досить переконливими, але відсутність аналітичних матеріалів щодо ефективності проведених заходів не дає можливості оцінити рівень їх впливу на цільову аудиторію, особливо в частині формування здорового способу життя.
Важливу роль у сфері збереження та розвитку здоров’я займають молодіжні громадські організації, які стають важливим суб’єкт впливу на молодь. Слід зазначити, що ця робота має регіональний аспект, що забезпечує залучення громади до роботи з сім’ями з формування здорового способу життя. Для прикладу, в Тернопільській області діє 46 молодіжних громадських організацій, які визначили одним із основних своїх завдань пропагування та розвиток здорового способу життя. Дієвими в даному випадку організаціями стали Тернопільська округа «Пласт – НСОУ», Тернопільський обласний осередок «Молода Просвіта», Тернопільська міська організація Спілка української молоді в Україні, Тернопільська міська організація «Віра. Надія. Любов», Тернопільська обласна молодіжна громадська організація «Молодіжний Націоналістичний Конгрес», Тернопільська міська організація «Німецька молодь».
Тернопільським головним управлінням з питань туризму, сім’ї, молоді та спорту спільно з молодіжними громадськими організаціями за 2009 рік було проведено інформаційно-просвітницькі заходи профілактичного спрямування: бесіди: «Молодь і проблема наркоманії», «Обери здоров’я – обери життя»; тренінги: «ВІЛ/СНІД», «Здоров’я – це життя», «Запитання та відповіді про тютюнопаління», «Захисти себе», «Наркотики – що це?», «Ми за здоровий спосіб життя»; обласну акцію «Творча молодь – за здоровий спосіб життя».
В 2009–2010 роках значної популярності серед молоді набули такі акції «Не палити і стати переможцем», «Ми проти наркотиків», «Скажи здоровому способу життя – ТАК!». В цих акціях взяло участь близько 800 молодих людей.
Проведений аналіз показує, що державним органам влади та громадським організаціям в роботі з сім’ями слід більше уваги приділяти не тільки проведенню масових акцій, але й організації групової роботи з акцентом на вироблення необхідних навичок здорового способу життя. Оскільки за останніми дослідженнями170тільки 3 %дітей та молоді готові сповідувати здоровий спосіб життя, в той час коли 41 % осіб хоче бути здоровим, але ще не знає, що для цього потрібно робити. Тобто є значна кількість молодих людей, які готові долучатися до різних програм здоров’я відповідного спрямування.
Все зазначене дає підстави говорити про те, що негативні тенденції, які визначилися останнім часом, істотно впливають на здоровий розвиток молоді та потребують значної уваги з боку сім’ї. Здебільшого діти не розглядають батьків у якості позитивного прикладу для наслідування у процесі здорового способу життя.
Спостерігається уповільнення фізичного, духовного і соціального розвитку молоді та погіршення стану здоров’я. Безперечно, суспільство зобов’язане звернути особливу увагу на стрімке поширенням серед молоді алкоголізму, наркоманії та інших негативних факторів, що гальмують демографічний процес. Тому, в першу чергу, необхідно створити сприятливе середовище до здорового способу життя; активізувати виховання дбайливого та свідомого ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих цінностей, створити сімейні мотиваційні установки на здоровий спосіб життя як провідну умову успішності у майбутньому.
Для створення сприятливих умов сім’ям з дітьми необхідно переглянути сучасну систему державної соціальної допомоги, яка орієнтована на кризові категорії сімей або на ті сім’ї, що перебувають у складних життєвих обставинах.
Нинішня ситуація вимагає уваги до всіх типів сімей з дітьми. На жаль, держава може опікуватися лише тими сім’ями, де батьки ведуть аморальний спосіб життя, не займаються вихованням дітей, подають їм негативний приклад чи взагалі виганяють дітей на вулицю. Набагато важливіше більше уваги приділяти та всіляко підтримувати ті сім’ї, які незважаючи на брак матеріальних ресурсів, все ж піклуються про своїх дітей та стають добрим прикладом для наслідування зокрема, ведуть здоровий спосіб життя.