Рівень бідності за різними типами домогосподарства України169, %

Тип домогосподарства	1999	2001	2002	2003	2006	2007	2008	2009
Домогосподарства з дітьми	33,9	33,4	34,4	33,1	35,3	33,9	33,1	32,0
Домогосподарства без дітей	17,8	17,8	16,9	18,4	19,3	19,4	19,7	19,6
з 1 дитиною	29,1	26,5	25,8	24,1	27,6	27,3	26,4	26,9
з 2 дітьми	35,8	37,7	39,9	40,7	41,8	40,6	42,0	39,6
з 3 та більше	54,5	59,6	64,3	63,5	68,4	64,6	62,4	53,8
з 4 та більше	75,8	66,9	87,3	64,6	79,9	70,8	76,4	72,3
з дітьми до 3 років	44,1	43,8	40,3	40,4	42,0	39,5	37,6	34,2
де всі дорослі працюють	31,3	27,5	27,4	25,0	27,8	26,3	24,6	23,6
де є працюючі та непрацюючі дорослі	37,9	38,2	40,2	39,4	40,5	40,5	40,3	37,7
Домогосподарства без дітей	17,8	17,8	16,9	18,4	19,3	19,4	19,7	19,6
всі працездатного віку	16,5	13,5	14,2	7,4	15,2	15,0	14,8	15,8
всі пенсійного віку	15,9	17,0	15,2	18,5	21,4	21,8	20,7	21,7
всі старше 75	25,5	22,2	25,2	25,4	28,9	28,9	29,0	29,0
де є хоча б один безробітний	29,5	27,0	26,2	17,8	35,2	32,0	35,9	35,2
Україна	27,8	27,2	27,2	26,6	28,1	27,3	27,0	26,4

У сімей з однією дитиною більше витратних можливостей ніж з двома дітьми чи більше. Відповідно зменшуються можливості для розвитку дітей, в тому числі й пов’язаних зі створенням необхідних умов для здорового способу життя в частині організованого дозвілля, здорового харчування, духовного та культурного розвитку, створення умов для саморозвитку та самореалізації.

Традиційно спостерігаються значні відмінності у доходних характеристиках домогосподарств з дітьми, які мешкають у різних типах населених пунктів. Тільки проживання у великих містах забезпечує відносно достатній рівень еквівалентного доходу, в той час як в сім’ях, які проживають у малих містах та селах він значно менший – на 23 % та 27 % відповідно. Виходячи з цього можна говорити про різний рівень умов для дотримання здорового способу життя в залежності від типу поселення.

Також для сімей з дітьми більш вагомою проблемою з року в рік постає спроможність забезпечити бажану освіту для дітей (рівень, якість, певний заклад), відвідати заклади культури чи належно організувати літній відпочинок. Слід зазначити, що в країні створена широка мережа соціальних служб, які надають необхідну соціальну допомогу сім’ям з дітьми. Мова йде про центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також спеціалізовані служби для роботи з сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах. Так станом на 01.01.2010 року до складу мережі входило 27 регіональних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;167міських та 40 районних у містах центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; 482 районних та 499 філій районних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

За останні роки було створено широку мережу в сільській місцевості: це 581 сільський та 85 селищних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Для роботи з кризовими категоріями сімей було створено 75 закладів соціального обслуговування, серед яких 21 центр соціально-психологічної допомоги, 17 соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 14 центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, 14 соціальних центрів матері й дитини, 7 центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді та 2 центри ресоціалізації наркозалежної молоді.

До напрямків їх роботи входить протидія тютюнопалінню, нарко- та алкозалежності, робота з питань статевого виховання та збереження репродуктивного здоров’я. У закладах працюють спеціалісти, які надають різні види соціальних послуг (психологічних, соціально-педагогічних, інформаційних, юридичних, соціально-медичних та соціально-економічних) дітям, молоді та їх батькам щодо профілактики соціально небезпечних хвороб, в тому числі й туберкульозу та ВІЛ/СНІДу.

Наприклад, у рамках роботи служб підтримки сім’ї працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Миколаївської області було проведено: у 2008 році – 1 092 групових заходів з питань збереження репродуктивного здоров’я, пропаганди здорового способу життя, охоплено 21 840 осіб, розповсюджено 14 688 примірників друкованої продукції з питань збереження репродуктивного здоров’я, пропаганди здорового способу життя; у 2009 році – 946 групових заходів з вищезазначених питань, охоплено 14 923 особи, розповсюджено 12 738 примірника друкованої продукції; у першому півріччі 2010 року – 291 груповий захід; охоплено 4 904 особи, розповсюджено 2 611 примірників друкованої продукції. Працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді області протягом 2008–2010 років надано 5 470 індивідуальних консультацій жінкам при жіночих консультаціях, кабінетах планування сім’ї та пологових будинках. У Харківській області з 2006 року більш ніж 9 тис. сімей, опинились в складних життєвих обставинах, з них понад 3 тис. сімей даної категорії перебували під соціальним супроводом. Спеціалістами районних та міських центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді було надано комплекс психологічних, юридичних, соціально-економічних та інших послуг для вирішення питань щодо формування навичок здорового способу життя та відновленню відповідних функцій сім’ї.

Наведені цифри є досить переконливими, але відсутність аналітичних матеріалів щодо ефективності проведених заходів не дає можливості оцінити рівень їх впливу на цільову аудиторію, особливо в частині формування здорового способу життя.

Важливу роль у сфері збереження та розвитку здоров’я займають молодіжні громадські організації, які стають важливим суб’єкт впливу на молодь. Слід зазначити, що ця робота має регіональний аспект, що забезпечує залучення громади до роботи з сім’ями з формування здорового способу життя. Для прикладу, в Тернопільській області діє 46 молодіжних громадських організацій, які визначили одним із основних своїх завдань пропагування та розвиток здорового способу життя. Дієвими в даному випадку організаціями стали Тернопільська округа «Пласт – НСОУ», Тернопільський обласний осередок «Молода Просвіта», Тернопільська міська організація Спілка української молоді в Україні, Тернопільська міська організація «Віра. Надія. Любов», Тернопільська обласна молодіжна громадська організація «Молодіжний Націоналістичний Конгрес», Тернопільська міська організація «Німецька молодь».

Тернопільським головним управлінням з питань туризму, сім’ї, молоді та спорту спільно з молодіжними громадськими організаціями за 2009 рік було проведено інформаційно-просвітницькі заходи профілактичного спрямування: бесіди: «Молодь і проблема наркоманії», «Обери здоров’я – обери життя»; тренінги: «ВІЛ/СНІД», «Здоров’я – це життя», «Запитання та відповіді про тютюнопаління», «Захисти себе», «Наркотики – що це?», «Ми за здоровий спосіб життя»; обласну акцію «Творча молодь – за здоровий спосіб життя».

В 2009–2010 роках значної популярності серед молоді набули такі акції «Не палити і стати переможцем», «Ми проти наркотиків», «Скажи здоровому способу життя – ТАК!». В цих акціях взяло участь близько 800 молодих людей.

Проведений аналіз показує, що державним органам влади та громадським організаціям в роботі з сім’ями слід більше уваги приділяти не тільки проведенню масових акцій, але й організації групової роботи з акцентом на вироблення необхідних навичок здорового способу життя. Оскільки за останніми дослідженнями¹⁷⁰тільки 3 %дітей та молоді готові сповідувати здоровий спосіб життя, в той час коли 41 % осіб хоче бути здоровим, але ще не знає, що для цього потрібно робити. Тобто є значна кількість молодих людей, які готові долучатися до різних програм здоров’я відповідного спрямування.

Все зазначене дає підстави говорити про те, що негативні тенденції, які визначилися останнім часом, істотно впливають на здоровий розвиток молоді та потребують значної уваги з боку сім’ї. Здебільшого діти не розглядають батьків у якості позитивного прикладу для наслідування у процесі здорового способу життя.

Спостерігається уповільнення фізичного, духовного і соціального розвитку молоді та погіршення стану здоров’я. Безперечно, суспільство зобов’язане звернути особливу увагу на стрімке поширенням серед молоді алкоголізму, наркоманії та інших негативних факторів, що гальмують демографічний процес. Тому, в першу чергу, необхідно створити сприятливе середовище до здорового способу життя; активізувати виховання дбайливого та свідомого ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих цінностей, створити сімейні мотиваційні установки на здоровий спосіб життя як провідну умову успішності у майбутньому.

Для створення сприятливих умов сім’ям з дітьми необхідно переглянути сучасну систему державної соціальної допомоги, яка орієнтована на кризові категорії сімей або на ті сім’ї, що перебувають у складних життєвих обставинах.

Нинішня ситуація вимагає уваги до всіх типів сімей з дітьми. На жаль, держава може опікуватися лише тими сім’ями, де батьки ведуть аморальний спосіб життя, не займаються вихованням дітей, подають їм негативний приклад чи взагалі виганяють дітей на вулицю. Набагато важливіше більше уваги приділяти та всіляко підтримувати ті сім’ї, які незважаючи на брак матеріальних ресурсів, все ж піклуються про своїх дітей та стають добрим прикладом для наслідування зокрема, ведуть здоровий спосіб життя.