3.3. Здоров’я дітей та неповнолітніх як запорука репродуктивного здоров’я майбутніх батьків

Забезпечення та збереження здоров’я неповнолітніх безперечно є самим важливим та перспективним внеском до репродуктивного, інтелектуального, економічного та політичного резерву суспільства.

Неповнолітні складають потенційну активну групу населення. Стан здоров’я, розвиток та всебічне виховання дітей - справа першорядної ваги. Її значення зростає у зв’язку з тим, що в останні роки погіршився стан здоров’я дітей, зросла смертність, скорочується приріст населення.

Аналіз стану соматичного здоров’я дітей за період 2000 – 2009 роки свідчить про його негативну тенденцію.Якщо до 1999 року поширеність захворювань юнаків перевищувала її у дівчат, то з 2000 року ситуація змінюється в протилежному напрямку - збільшення захворюваності неповнолітніх дівчат. При чому збільшення захворюваності дівчат відбувається за рахунок зростання хвороб, що суттєво впливають на репродуктивну функцію жінки та формування високих показників материнських та плодово-малюкових втрат.

Захворюваність у дітей 0-17 років у 2009 році становила – 1393,99 на 1000 дітей, тоді як у 2003 році всього 1175,46 на 1000 дітей¹⁴⁶.Зростання показника захворюваності відбулося за рахунок його росту практично у всіх нозологіях. Причому рівень захворюваності у дітей 0-17 років становив у міських мешканців у 2009 році - 1501,9 на 1000 дітей (2003 році - 1343,8), у сільських мешканців – 1037,34 (2003 році 875,5 на 1000 дітей).

Структура захворюваності серед дітей 0-17 роківза період 2003 - 2009 років залишається незмінною: на першому місці хвороби органів дихання 63,9 % (62,6 % у 2003 році), друге – хвороби шкіри та підшкірної клітковини – 5,6 % (5,7 % у 2003 році), третє – інфекційні та паразитарні хвороби – 4,2 % (4,3 % у 2003 році). В результаті фізіологічного для віку 14-18 років навантаження і деяких несприятливих зовнішніх впливів у пубертатному віці дуже часто спостерігаються вегето-судинна дистонія, лабільність нервової системи, психіки і поведінки, функціональні порушення з боку серцево-судинної і травної систем тощо.

На жаль, офіційний показник захворюваності сільських дітей не відображає дійсного стану їх здоров’я. Причин такої ситуації кілька: значна частина населення села не працевлаштована та має обмежений доступ до медичної допомоги; недостатній матеріальний стан сімей, які проживають у сільській місцевості; недостатня соціальна свідомість батьків у ставленні як до власного здоров’я, так і до здоров’я дітей.

Як вже зазначалося в останні роки загальний показник захворюваності та поширеності вищий серед дівчат, ніж серед юнаків (2009 р. – 1074,5 та 884,5 на 1000 населення відповідного віку). Хоча, наприклад захворюваність на розлади психіки та поведінки серед юнаків майже вдвічі перевищує показник у дівчат (8,1 та 4,3 на 1000 неповнолітніх).

Особливістю стану здоров’я дітей в сучасних умовах є вплив постійно діючих факторів ризику в тому числі стресових перевантажень, зокрема в шкільному віці, що призводить до порушення механізму саморегуляції фізіологічних функцій та сприяє розвитку хронічних захворювань.

З 2000 року показник захворюваності неповнолітніх збільшився майже в 1,5 разу.У зв’язку з цим необхідно терміново вжити комплексних заходів щодо формування здорового способу життя; раннього виявлення та попередження проблем психічного здоров’я; профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом; захисту від ризикових форм поведінки, включаючи зловживання тютюном, алкоголем, наркотиками; захисту від пасивного куріння; створення сприятливого середовища у сім’ї та суспільстві тощо.

За останнє десятиріччя значно посилився вплив соціально обумовлених хвороб на стан здоров’я неповнолітніх,таких як: алкоголізм, наркоманія, суїциди, деякі інфекції, що передаються статевим шляхом, ВІЛ/СНІД. Найвищі рівні захворюваності на ці хвороби за роки незалежності України відмічались протягом 1995 - 1996 років, після чого почалось зниження, але рівні захворюваності на соціально обумовлені хвороби серед дітей залишаються високими.

Особливості сексуальної активності серед неповнолітніх, зменшення віку початку статевих стосунків на тлі несприятливих соціально-економічних факторів, лібералізація поглядів на статеву поведінку призвела до її деформації, зростання кількості деяких захворювань, що передаються статевим шляхом, збільшення чисельності інфікованих ВІЛ, наркоманів. Безумовно, все це є підґрунтям погіршення як загального, так і репродуктивного стану здоров’я дітей. З 2004 року показник захворюваності на сифіліс та гонорею знизився більш ніж у 2 рази. У дівчаток рівень захворюваності на сифіліс у 3,2 рази більший, аніж у юнаків (2008 рік - 0,2 та 0,07 на 1000 неповнолітніх.) Всього на сифіліс захворіло 269, гонорею - 257 неповнолітніх¹⁴⁷.

Показник поширеності на всі форми активного туберкульозу зменшився з 4,4 у 2007 році до 4,1 на 10 000 дітей 15-17 років у 2008 році, але показник захворюваності залишився стабільним - 3,1 на 10 000 неповнолітніх.

Здоров’я майбутньої матері та народження здорової дитини залежить від формування та збереження репродуктивного здоров’я дітей та молоді. Здоров’я дівчат продовжує погіршуватися внаслідок зростання частоти анемії, гіпотиреозу, цукрового діабету, есенціальної гіпертонії, інфекцій нирок, тощо. Занепокоєння викликає гінекологічна захворюваність у віці 14-18 років. Окрему проблему і загрозу для репродуктивного здоров’я жінок становлять запальні хвороби статевих органів, які протягом останніх 5 років залишаються стабільно високими у дівчат віком 15-17 років і наближаються до відповідного показника у дорослих жінок. Значне поширення захворювання репродуктивних органів, у тому числі інфекцій, що передаються статевим шляхом обумовлене перш за все дефіцитом інформованості неповнолітніх із питань статевого виховання. У зв’язку з цим необхідно посилити роль сімейного лікаря, лікаря первинної ланки щодо формування відповідальної статевої поведінки та здорового способу життя.

Показники репродуктивного здоров’я дівчат є стратегічно важливими для держави, адже саме вони визначають майбутній репродуктивний потенціал нації. Виходячи з динаміки змін чисельності населення України, коли кількість жінок 20-27 років становить понад 3 мільйони, а дівчат такого ж десятилітнього періоду (10-17 років) не досягає 2,5 мільйонів, стає зрозумілим, що репродуктивне здоров’я кожної дівчинки як майбутньої матері розглядається як один з пріоритетних інтересів держави.

Продовжується розпочата у 2007 році реалізація заходів щодо забезпечення виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року», у рамках чого удосконалюється створена система надання гінекологічної допомоги дітям та молоді, на основі впровадження загальних сучасних методичних та організаційних підходів в акушерстві та гінекології. Медична служба дитячої гінекології України, в першу чергу, зорієнтована на забезпечення контролю за станом статевого розвитку дівчаток та дівчат, профілактику абортів та формуванням репродуктивного здоров’я у майбутньому. Одним з факторів, що призводять до гінекологічної захворюваності, неплідності та патології вагітності і пологів, є рівень розповсюдженості абортів серед дівчат.

В рамках реалізації державної програми «Репродуктивне здоров’я 2001-2005» вдалося знизити рівень абортів у п’ять разів, особливо серед неповнолітніх, проте ця проблема залишається невирішеною. Так, у 2008 році у дівчат віком 15-17 років проведено 3578 абортів (у 2007 р. – 4089), що складає 4,02 на 1000 дівчат відповідного віку, у віковій категорії до 14 років – 101 аборт (у 2007 році - у 84 дівчаток), що на 1000 дівчаток відповідного віку складає 0,09. Слід зазначити, що частота абортів у дівчат 15-17 років знизилася у порівнянні з 2008 роком з 4,02 на 1000 дівчат відповідного віку до 3,44 у 2009 році (рис.3.14). При цьому позитивна динаміка відмічена у 23 областях з 27. Зазначена позитивна тенденція є результатом стабільної роботи системи планування сім’ї, яка за п’ятнадцять років діяльності дозволила знизити показники абортів у дівчат майже в 10 разів (з 31 % на 1000 відповідної категорії до 4,36 %)¹⁴⁸.

Рис. 3.14. Частота абортів та пологів у дівчаток до 14 років включно (на 1000 відповідного населення)

Необхідно відмітити формування позитивної тенденції до зниження показника абортів, водночас суттєве занепокоєння викликає ріст числа пологів у віці до 14 років. З останні десять років частота пологів серед дівчат до 14 років зросла з 0,07 на 1000 дівчат у 2003 році, до 0,10 у 2008 році та 0,12 у 2009. Показник вагітностей неповнолітніх вдалося стабілізувати – з 10,99 на 1000 дівчат 15-17 років у 2008 до 10,81 у 2009 році.

Слід зазначити, що у розвинутих країнах Європи вже майже десять років не спостерігається випадків переривання вагітності у дітей віком до 14 років. Викликає занепокоєння, що в Україні до такого методу вдається щорічно близько 100 дівчаток (Рис.3.15). Наявна ситуація актуалізує гостру необхідність активного інформування дівчат раннього пубертатного віку про здоровий спосіб життя та згубний і негативний вплив ранніх статевих стосунків на їх здоров’я. Особливо важливим у даному випадку є просвітня робота серед батьків, вчителів, які повинні сформувати у дівчаток цього віку несприятливе ставлення до сексуальних посягань.

Рис. 3.15. Частота абортів та пологів серед неповнолітніх дівчат (на 1000 населення 14-18 років)¹⁴⁹

Особливу увагу слід звернути на співвідношення числа абортів та пологів у дівчат 15-17 років включно. Особливо, якщо врахувати, що штучне переривання вагітності, зокрема першої, як правило, має негативний вплив на загальний стан здоров’я жінки і її репродуктивної системи, та може стати однією з причин гінекологічного захворювання, порушення генеративної функції. Зазначимо, що показних частоти пологів у неповнолітніх жінок в Україні значно перевищує відповідний у розвинутих Європейських країнах та середньосвітовий показник (4,5 - 12,5 %)¹⁵⁰. Як свідчать результати соціологічних опитувань у 80 % неповнолітніх вагітність була незапланованою і народжування дитини супроводжувалося складністю соціальної адаптації юної матері.

Відновилася тенденція до зменшення частоти ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду серед неповнолітніх: з 10,46 на 1000 дівчат 15-17 років у 2003 році до 9,79 у 2007 році та 10,16 – у 2008 році. Показник зменшився до 9,39 на 1000 відповідного населення. Це можна пов’язати з тим, що цим дівчатам приділяється пильна увага та за ними проводиться ретельне спостереження.

Репродуктивне здоров’я жінок значною мірою залежить від загального стану здоров’я, що потребує аналізу показників патології репродуктивної системи у співставленні з показниками стану соматичного здоров’я дітей. Адже стан соматичного здоров’я впливає на стан репродуктивної системи, та перебіг і результати вагітності, а патологія репродуктивної системи і вагітність, у свою чергу, ускладнюють екстрагенітальні захворювання. Крім того, саме соматичне здоров’я в усіх вікових групах, а особливо у віці 14-18 років безпосередньо впливає на стан становлення репродуктивної функції (Табл.3.8).

Аналізуючи вищенаведені дані слід відмітити, що здоров’я дівчат істотно погіршується внаслідок гіпотиреозу, цукрового діабету (у тому числі з ускладненнями й інсулінозалежного), ожиріння, вегетосудинної дистонії, есенціальної гіпертонії, ураження міжхребтових дисків, інфекцій нирок, циститу. Згадана патологія може бути як причиною, так і наслідком розладів репродуктивної системи у дівчаток, сприяти порушенням менструального циклу, запальним захворюванням, передпухлинним та пухлинним захворюванням молочної залози та внутрішніх статевих органів.

Ріст ендокринопатій та психосоматичної патології у неповнолітніх дівчат, що супроводжується аналогічною тенденцією у показниках порушень менструальної функції, вказує на необхідність рекомендувати обов’язкове сумісне консультування пацієнток з даною патологією ендокринологом, дитячим гінекологом та психоневрологом.

Крім того для оцінки достовірності інформації та планування заходів щодо покращення показників здоров’я дитячого населення у розвинутих країнах рекомендують аналізувати стан репродуктивного здоров’я неповнолітніх у співставленні з показниками захворюваності соматичною патологією, що допомагає розглянути нові грані порушень репродуктивної системи та дозволить оптимізувати підходи до лікування різних патологічних станів.

Адже загальновідомо, що менструальна функція є показником як репродуктивного, так і соматичного здоров’я і у більшості дівчат внаслідок нестійкості системи регуляції менструальної функції, високого ступеня чутливості її до впливу ендо- та екзогенних чинників в тому числі психоемоційних та фізичних перевантажень мають місце різні види порушень статевого дозрівання та становлення репродуктивної функції.

Таблиця 3.8.