Рису. 3.5. Частота захворюваності на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом, у жінок на 100000 відповідного населення127

Небезпечність цих захворювань полягає в тому, що вони досить важко діагностуються і протікають в хронічній формі, а технології дослідження є високо затратними. Тому більшість населення в умовах економічної кризи не мають можливостей провести повноцінне обстеження та лікування. В наслідок чого зростає не лише рівень захворюваності, але й реєстрація хронічних форм цих складних хвороб. Попри те, що спостерігається загальна тенденція до зниження захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом, рівень захворюваності чоловіків залишається стабільно вищим, ніж у жінок (Табл.3.6.).

Таблиця 3.6.

Рівень захворюваності на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом

	2003 рік		2008 рік
	чоловіки (на 100тис. чоловічого населення)	жінки (на 100тис. жіночого населення)	чоловіки (на 100тис. чоловічого населення)	жінки (на 100тис. жіночого населення)
Сифіліс	56,5	53,2	27,0	23,2
Гонорея	62,4	26,0	39,5	15,5
Хламідіоз	57,4	73,0	58,9	96,6
Трихомоніаз	116,1	439,9	104,1	347,9

Окрему проблему і загрозу для репродуктивного здоров’я жінок становлять запальні захворювання статевих органів (рис.3.6.), які в подальшому спричиняють ризик виникнення позаматкової вагітності, безпліддя, розладу менструацій, виникнення новоутворень тощо.

Рис. 3.6. Частота поширеності деяких гінекологічних хвороб у жінок працездатного віку на 100 000 жінок відповідного віку¹²⁸

Необхідно констатувати, що за 2001 - 2009 роки дуже суттєво зросла поширеність хвороб молочної залози на 78,9 % (з 733,0 на 100 000 відповідного населення до 1311,4). Також зростає рівень захворюваності на такі хвороби: ендометріоз – на 65,8 % (з 166,2 до 275,5), запальні хвороби шийки матки – на 55,5 % (з 710,9 до 1105,6), незапальні хвороби шийки матки – на 20,3 % (з 2653,0 до 3192,1). Дуже суттєво зростає поширеність розладів менструації серед жінок фертильного віку: якщо серед жінок 15-49 років рівень поширеності розладів менструації збільшився на 20,0 % (з 14,95 на 1000 жінок відповідного віку в 2001 році до 17,93 у 2009 році); то у віковій групі 15-17 років її рівень зріс на 39,0 % (з 43,59 до 60,57). Серед дівчат віком до 14 років рівень поширеності розладів менструації зріс на 48,0 % (з 11,92 на 1000 дівчат 10-14 років включно у 2001 році до 17,64 у 2009 році). Серед дівчаток 15-17 років зростає рівень поширеності сальпінгітів, оофоритів включно на 13,6 % (з 146,9 на 10 000 відповідного населення у 2001 році до 166,8 у 2009 році)¹²⁹.

На цьому тлі динаміка частоти реєстрації абортів та пологів у закладах охорони здоров’я має позитивний характер – зниження частоти абортів на 1000 жінок фертильного віку (15-49 років) і стійка тенденція до зростання частоти пологів на відповідне жіноче населення. Починаючи з 2001 року частота пологів стала перевищувати частоту абортів, що безперечно впливає позитивно на вирішення демографічних проблем (рис.3.7.)., а також слугує показником ефективності профілактичної роботи, яка проводиться спільними зусиллями закладів охорони здоров’я та закладами освіти. Особливе місце в профілактичній роботі відводить просвітницькій діяльності серед неповнолітніх та молоді.

Рис. 3.7. Динаміка частоти пологів і абортів (на 1000 жінок фертильного віку)¹³⁰

Впровадження профілактичних заходів задовго до настання вагітності дає можливість домогтися покращання здоров’я вагітних. Протягом останніх 3-4 років рівень деяких хвороб знизився на 10-30 %, що сприяє зменшенню ускладнень перебігу вагітності та поліпшенню здоров’я новонароджених.

Після десятилітньої тенденції до зростання цих показників з 2003 року на тлі комплексної профілактичної роботи почалося їх поступове зниження: захворюваність на анемію у 2008 р. становила 27,4 %, у 2009 – 26,51 %, хвороби сечостатевої системи складають 15,10 % (у 2008 р. -15,21 %), хвороби системи кровообігу мають тенденцію до зростання і складають 6,09 % (у 2008 р. - 5,98 %)¹³¹.

З метою покращення ситуації з репродуктивним здоров’ям прийнятапостановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1849 міжгалузева Державна програма «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року». Мета програми - поліпшення репродуктивного здоров’я населення як важливої складової загального здоров’я. Програма має міжсекторальний підхід до вирішення проблем репродуктивного здоров’я і є основним програмним документом діяльності служби охорони материнства й дитинства. Основним завданням програми є забезпечення умов безпечного материнства. Бюджет програми складає понад 761 млн грн.

Окремий блок заходів з планування сім’ї програми створює умови для підсилення діючої в країні системи охорони материнства й дитинства, наближення її до рівня розвинутих країнах світу, а також сприяє формуванню культури здорового способу життя та відповідального ставлення до власного здоров’я.

Зважаючи на руйнівний вплив інфекцій, що передаються статевим шляхом, на репродуктивне здоров’я жінки та чоловіка та здоров’я майбутніх дітей, в рамках державної програми запроваджено систему попереднього обстеження молодят. Проводиться таке обстеження безкоштовно. З 2008 року в рамках державної програми проводиться закупка тест-систем на TORCH-інфекції для проведення обстеження вагітних і новонароджених - представників уразливих груп населення. Таке обстеження сприяє зниженню рівня невиношування вагітності, мертвонародження, народження дітей з вродженими інфекціями та вадами розвитку.

Збереження репродуктивного здоров’я спрямоване, передовсім на формування культури здорового способу життя, виховання відповідальної статевої поведінки у неповнолітніх та молоді, розвитку відповідального батьківства. З огляду на це, Міністерство охорони здоров’я надає особливу увагу профілактиці. Вивчивши досвід країн, у яких низькі показники захворюваності жінок та новонароджених, в Україні здійснюється реорганізація діяльності: від затвердження нових медичних технологій у клінічних протоколах до перебудови пологових стаціонарів задля забезпечення комфортних умов перебування матері та новонародженого, а також при бажанні членів сімей. Сучасна організація акушерської допомоги передбачає участь сім’ї у плануванні дитини, її виношуванні та народженні. Акушерські лікувальні заклади сьогодні «відкрили двері» для членів родини майбутньої дитини. На етапі вагітності в «Школах відповідального батьківства» при жіночих консультаціях здійснюється підготовка майбутніх батьків до народження дитини. Підготовка проводиться за такими напрямами: поведінка подружжя під час вагітності, пологи та догляд за новонародженим, психологічна підтримка молодих батьків. З цією метою в Україні розроблений навчальний посібник «Підготовка сім’ї до народження дитини в Україні», в якому акумульований вітчизняний та міжнародний досвід у підготовці до пологів не лише майбутньої матері, а й інших членів родини. Реорганізація діяльності пологових стаціонарів здійснюється шляхом створення індивідуальних і сімейних пологових залів та впровадження інноваційних перинатальних технологій. Так, лише партнерська підтримка членів родини під час пологів вплинула на зменшення кількості застосованих під час пологів ліків із 80 % до 5 %, що позитивно вплинуло на здоров’я новонародженого. Завдяки проведеній реорганізації вдалося знизити рівень ускладнених пологів з 70 % до 36,8 %, зменшити застосування медикаментів під час пологів, а також зменшити смертність новонароджених більш як на 50 %.¹³²

Рівень партнерських пологів зріс практично з 0 до 52 % у 2009 році, а в окремих регіонах до 79 %. Цей показник є новим, але, враховуючи його, можна говорити про ефективність участі в пологах чоловіка або близьких. Участь в пологах близьких сприяє позитивному психологічному настрою роділлі, зменшенню ускладнень в пологах і, звичайно, зменшенню ускладнень у новонародженого (рис.3.8.).

Рис. 3.8. Співвідношення нормальних і ускладнених пологів¹³³

Прикладом позитивного впливу реорганізації акушерської допомоги може слугувати позитивна тенденція зниження кількості виникнення захворювань, які безпосередньо пов’язані з акушерськими причинами: показник виникнення дистресу плода (внутрішньоматкова гіпоксія й асфіксія у пологах) за п’ять останніх років знизився майже на 40 %; пологової травми – на 50 %; недостатності живлення плода – на 38 %; вроджених вад – майже на 20 %. Як свідчать наведені на рисунку 3.9 дані, в Україні наявні резерви покращання здоров’я новонароджених за умови кваліфікованого підходу до діагностики та лікування.

Рис. 3.9. Захворюваність новонароджених в акушерських стаціонарах (на 1000 народжених живими)¹³⁴

Однією з гострих проблем репродуктивного здоров’я жінки є невиношування вагітності. За абсолютними числами у 2009 році втрачено від передчасних пологів та самовільних викиднів біля 30 тис. ненароджених бажаних дітей. В той же час показник спонтанних викиднів та абортів за медичними показаннями зменшився упродовж 2000-2009 років на 12 %. Проте проблема щорічних втрат бажаних дітей в українських сім’ях є суттєвою і потребує організаційно-методичного втручання з метою її вирішення. Зниження рівня передчасних пологів вказує на певні позитивні зрушення в антенатальній допомозі, але за своїми наслідками ця проблема суттєво впливає на стан здоров’я як новонароджених, так і їхніх батьків. Адже не виношування вагітності породжую цілу низку проблем здоров’я новонароджених. З 1 січня 2007 року згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні запроваджена нова систему реєстрації малюкової смертності: вага - від 500,0 грамів та термін гестації - від 22 тижнів. Як і свідчить досвід європейських країн, протягом перших трьох років після переходу на нові критерії реєстрації відбувалося об’єктивне підвищення рівня малюкової смертності на 20-30 %.

З кожним роком зростає число маловагових дітей (з масою тіла при народженні від 500 грамів); в 2009 році питома вага новонароджених з масою тіла 500 - 1000 грамів складала 0,2 % (1127 дітей) від загальної кількості новонароджених; з масою від 1000 до 1500 грамів – 0,5 % (2379 дітей), а рання неонатальна смертність цих новонароджених у декілька разів вища, ніж серед доношених дітей. Також невиношування негативно впливає на стан здоров’я дітей: показник захворюваності серед доношених складає 133,9 на 1000 народжених живими, серед недоношених – 788,3 тобто перевищує більш, ніж у 5,8 рази¹³⁵.

Така ситуація негативно впливає на здоров’я населення та тривалість життя і зрештою на демографічну ситуацію в країні.

Однією із серйозних причин незадовільного стану здоров’я жінки та народжених дітей є аборти.Саме аборти впливають на фертильність жінок, перебіг наступних вагітностей та пологів, здоров’я майбутніх дітей і в кінцевому результаті на здоров’я населення в цілому. Загальновідомо, що аборт є чинником прямих і опосередкованих репродуктивних втрат, таких як безплідність. Наукові дані свідчать, що майже у 80 % випадків причин безплідності у жінок в Україні є аборт. Так, в 90-х роках цим методом намагались регулювати кількість дітей в сім’ї біля 1 млн 200 тис. жінок. З 2000 року кількість абортів в Україні зменшилась більш, як у 2 рази. Так, абсолютна кількість абортів за всіма відомствами та приватними установами у 2009 році становила 194845, що на 22568 абортів менше, ніж було зареєстровано у 2008 році - 217413. На жаль, рівень абортів ще значно перевищує рівень абортів у розвинутих країнах світу. Зокрема в світі цей показник становить в середньому 5,0 на 1000 жінок репродуктивного віку, в Україні в 2009 році він становив 11,69 на 1000 жінок репродуктивного віку.

Частота абортів в закладах охорони здоров’я, підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я України відображена в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7.