3.2. Репродуктивне здоров’я: проблеми та шляхи їх вирішення
Виконання жінкою функції материнства є запорукою, біологічною основою продовження життя сім’ї, нації, зрештою - держави. Народження і виховання дітей і в сучасному суспільстві залишається одним з основним призначенням жінки. Заходи із формування та збереження репродуктивного здоров’я займають чільне місце серед заходів, спрямованих на зниження негативного впливу на кризову демографічну ситуацію в країні.
Основними показниками репродуктивного здоров’я населення, які характеризують та впливають на демографічну ситуацію є народжуваність, стан здоров’я вагітних жінок, здоров’я новонароджених дітей, безпечність пологів, материнська та малюкова смертність, невиношування вагітності, безплідність та онкогінекологічна захворюваність.
Формування репродуктивного здоров’я - процес тривалий і складний. Здоров’я чоловіка та жінки і його невід’ємний компонент – репродуктивне здоров’я – значною мірою визначається умовами розвитку дитини в утробі матері, в період новонародженості, в дитинстві та період статевого дозрівання. Науковці виділяють низку чинників, які негативного впливають на репродуктивне здоров’я населення. Серед них: вагітність неповнолітніх; інфекції, що передаються статевим шляхом та вражають сечостатевий тракт; ендокринопатії, що нерозривно пов’язані із формуванням порушень менструальної функції у дівчаток та у майбутньому у жінок; а також розвиток пухлинних неоплазій.
Репродуктивна функція розподілена між чоловічим і жіночим організмами. Природа використовує правило «генетичної рулетки», щоб реалізувати програму збереження виду і продовження роду. Жіноча і чоловіча репродуктивні системи – це динамічні інтегральні системи, які забезпечують відтворення потомства. Тобто реалізація репродуктивної функції залежить від стану репродуктивного здоров’я як жіночого, так і чоловічого населення. Не дивлячись на те, що реалізація репродуктивної функції залежить від стану як жіночого, так і чоловічого здоров’я, слід зазначити, що низький рівень репродуктивного здоров’я жінок ще до настання вагітності знаходить своє відображення і під час вагітності та пологів.
Серед окремих хвороб, що можуть ускладнити перебіг вагітності, пологів та післяпологовий період, необхідно особливу увагу звернути на захворювання, частота реєстрації яких за період 2001 - 2009 років має тенденцію до зростання.
Так протягом 2000 - 2009 років у 2,3 рази збільшилась частота реєстрації у дівчаток 15-17 років включно епілепсії (з 13,7 до 31,1 на 10000 населення), у 2 рази – ожиріння (з 98,5 до 201,3). Серед хвороб ендокринної системи звертає на себе увагу збільшення частоти реєстрації гіпотиреозу на 40,4 % (з 5,2 до 7,3) і цукрового діабету на 29,2 % (з 14,4 до 18,6). При цьому відмічається зростання інсулінозалежного цукрового діабету на 45,5 % (з 12,3 до 17,9) і цукрового діабету з ускладненнями на 34,3 % (з 7,0 до 9,4), поширеність хвороб підшлункової залози зросла на 88,2 % (з 21,2 до 39,9). Частота реєстрації ессенціальної гіпертонії збільшилась на 75,3 % (з 8,9 до 15,6), вегето-судинної дистонії – на 31,3 % (з 661,5 до 868,6), уроджених аномалій системи кровообігу – на 9,6 % (з 37,4 до 41,0). Частота реєстрації анемій збільшилась на 61,1 % (з 140,4 до 226,2), бронхіальної астми – на 37,3 % (з 40,5 до 55,6), інфекцій нирок – на 12,6 % (з 183,2 до 206,2), поширеність міопії зросла на 19,0 % (з 632,7 до 753,1)125.
Особливу увагу звертають на себе захворюваність на злоякісні новоутворення. Незважаючи на зниження рівня захворюваності на всі злоякісні новоутворення з 14,8 на 100000 дівчат 15-17 років включно у 2001 році до 11,6 у 2009 році, відмічається зростання захворюваності на злоякісні новоутворення нервової системи в 2,7 рази (з 0,6 до 1,6; серед яких злоякісні новоутворення головного мозку зросли відповідно з 0,6 до 1,3) і лейкози – на 18,8 % (з 1,6 до 1,9) (рис.3.4.).
Рис. 3.4. Частота захворюваності на злоякісні новоутворення жінок фертильного віку на 100000 відповідного населення126
У структура захворюваності на злоякісні новоутворення у жінок 15-49 років за 2009 рік перші два місця посідають злоякісні новоутворення жіночих статевих органів (1 місце) і молочної залози (2 місце). На третьому місці злоякісні новоутворення органів травлення, на четвертому – злоякісні новоутворення лімфатичної, кровотворної та споріднених тканин.
За період 2001 - 2009 років у жінок 15-49 років спостерігається ріст злоякісних новоутворень жіночих статевих органів на 6,0 % (з 33,4 на 100 000 відповідного населення у 2001 році до 35,4 у 2009 році), з них злоякісні новоутворення шийки матки зросли на 11,2 % (з 16,9 до 18,8), тіла матки – на 4,4 % (з 6,9 до 7,2), плаценти – у 2 рази (з 0,2 до 0,4).
Серед інших злоякісних новоутворень звертає на себе увагу ріст злоякісних новоутворень головного мозку на 11,1 % (з 2,7 на 100 000 відповідного населення у 2001 році до 3,0 у 2009 році), щитовидної залози – на 10,6 % (з 6,6 до 7,3), злоякісних новоутворень лімфатичної, кровотворної та споріднених тканин – на 11,8 % (з 7,6 до 8,5).
За період 2001-2009 років спостерігається зменшення частоти реєстрації сифілісу та гонококової інфекції. Проте за цей же період зареєстровано зростання частоти реєстрації хламідійної інфекції і особливо урогенітального мікоплазмозу (рис.3.5.).