Питання для контролю.

• Назвіть загальні властивості мінералів класу силікатів.

• Наведіть приклади сфери використання силікатів.

• Дайте характеристику кварцу.

• Дайте характеристику халцедону.

• Дайте характеристику кременю.

• Дайте характеристику опалу.

• Дайте характеристику олівіну.

• Дайте характеристику біотиту.

• Дайте характеристику роговій обманці.

• Дайте характеристику тальку.

• Дайте характеристику мусковіту.

• Дайте характеристику каолініту.

• Дайте характеристику монтморілоніту.

• Дайте характеристику серпентину.

• Дайте характеристику азбесту.

• Дайте характеристику ортоклазу.

• Дайте характеристику мікрокліну.

• Дайте характеристику альбіту.

• Дайте характеристику нефеліну.

• Дайте характеристику натроліту.

• Які особливості каолвніту та монтморілоніту є важливими для ґрунту.

Карбонати

Карбонати — солі карбонатної кислоти. Відомо близько 80 видів карбонатів, маса яких у земній корі становить 1,7 %. Найпоширені­шими є безводні прості карбонати кальцію, мангану, заліза. В зем­ній корі також трапляються карбонати натрію, барію, стронцію, мі­ді, свинцю і цинку. Менш поширені складні карбонати, що містять додаткові аніони: ОН-, Cl-, SO^2-₄, РО^3-₄ Серед карбонатів часто трапляється ізоморфізм.

Карбонати мають переважно світлий колір: білий, сірий, роже­вий та інші за винятком карбонатів міді, які мають зелений і синій кольори. Твердість їх становить 3,0 - 4,5, щільність невелика за ви­нятком карбонатів цинку, свинцю, барію.

Для карбонатів характерна реакція з розбавленим розчином (10%-м) НС1, в результаті якої виділяється СО₂. Ця реакція залежно від виду карбонату може відбуватися на холоді або за нагрівання.

Карбонати мають велике практичне значення для промисловості і сільського господарства.

Карбонати кальцію СаСО₃ і магнію MgCО₃ є важливими складо­вими частинами таких ґрунтотворних порід як леси і лесоподібні суглинки.

Кальцит СаСО₃ (вапняковий шпат). Назва кальциту походить від латинського слова calcium — кальцій, або calcis — вапняк, вап­няковий камінь.

Хімічний склад, %: СаО — 56, СО₂— 44. Як домішки можуть міс­титися FeCО₃, MnСО₃ та ін.

Фізичні властивості

Блиск.....................................................скляний, інколи перламутровий

Твердість...............................................З

Спайність..............................................досконала в трьох напрямках

Злам.......................................................ступінчастий

Колір......................................................безбарвний або світлий з відтінками

Риска......................................................біла

Прозорість.............................................прозорий, напівпрозорий, непрозорий

Щільність..............................................2,6-2,8г/см³

Діагностичні ознаки: низька твердість, досконала спайність, бурхливо реагує з холодним розчином (10%-м) НС1 з виділенням СО₂ (кипить).

Різновиди: ісландський шпат — прозорий; паперовий шпат — листуватий; звичайний кальцит — зернистий; перли відкладаються всередині черепашок деяких молюсків.

Форми виділення. Трапляються двійники, друзи, суцільні зерни­сті, землисті, прихованокристалічні маси, натічні утворення (стала­ктити, сталагміти).

Походження гідротермальне, метаморфічне, осадове (біогенне, хімічне).

Поклади кальциту виявлено в Росії, Середній Азії, Криму, Дон­басі, Італії, Ісландії.

Застосування. Вапняк застосовують у будівництві, хімічній, цу­кровій, металургійній промисловості, ювелірній справі. В сільсько­му господарстві його використовують для вапнування ґрунтів і як коMnонент інсектицидів, ним білять стовбури дерев.

Кальцит — один із найпоширеніших мінералів ґрунтів, який значною мірою впливає на процеси структуроутворення і форму­вання родючості ґрунтів. На карбонатних ґрунтотворних породах в умовах помірного клімату під трав'янистою рослинністю формують­ся найродючіші ґрунти — чорноземи.

Арагоніт СаСО₃. Назву дав А.Г. Вернер у 1796 р. за назвою міс­цевості Арагон в Іспанії.

Хімічний склад, %: СаО — 56, СО₂ — 44, інколи містить домішки стронцію, свинцю, зрідка — цинку.

Фізичні властивості

Блиск.....................................................скляний, жирний

Твердість...............................................3,5

Спайність..............................................недосконала

Злам.......................................................раковистий

Колір......................................................білий, жовтувато-білий,

світло-зелений, фіолетовий

Риска......................................................біла

Прозорість.............................................прозорий, напівпрозорий

Щільність..............................................2,95 г/см³

Діагностичні ознаки: від кальциту різниться відсутністю спай­ності, більшою твердістю. При нагріванні з Co(NO₃)₂ порошок ара­гоніту забарвлюється в фіолетовий колір, порошок кальциту майже не змінює кольору або забарвлюється в синюватий чи зеленкуватий колір у разі тривалого кип'ятіння.

Форми виділення. Трапляються друзи, голчасті, радіально-променеві агрегати, натічні утворення, ооліти.

Поосодження переважно гіпергенне і гідротермальне. Утворюєть­ся з гарячих кальційвмісних карбонатних вод (кальцит із холод­них), а також у корі вивітрювання під час вивітрювання гірських порід і в зоні окиснення рудних родовищ.

У корі вивітрювання менш стійкий, ніж кальцит і з підвищенням теMnератури переходить у кальцит.

Поклади знайдено в Узбекистані, Чехії, Сицилії. В земній корі менш поширений, ніж кальцит.

Застосовують як і кальцит, а також для виготовлення прикрас і витворів мистецтва.

Магнезит MgCО₃. Назва походить від грецької назви Магнесія — області Фесалії — великої країни Греції, оточеної з усіх боків горами, що колись за переказом була озером.

Хімічний склад, %: MgO — 47,6, СО₂ — 52,4, містить домішки FeCO₃, СаСО₃, MnСО₃ та ін.

Фізичні властивості

Блиск.....................................................скляний, матовий

Твердість...............................................4,0 - 4,5

Спайність..............................................досконала

Злам.......................................................нерівний, раковистий

у фарфороподібних різновидів

Колір......................................................білий з різними відтінками

Риска......................................................біла

Прозорість.............................................прозорий, напівпрозорий

Щільність..............................................2,9-3,1г/см³

Діагностичні ознаки: на відміну від кальциту має більшу твер­дість, з НС1 реагує під час нагрівання, від крейди і каолініту різ­ниться більшою твердістю.

Форми виділення. Грубозернисті мармуро- чи крейдоподібні аморф­ні маси.

Походження гідротермальне, метасоматичне.

Родовища магнезиту є в Росії (Урал, Іркутська область), у Китаї, Австрії, Канаді, США.

Застосовують магнезит для виробництва вогнетривкої цегли, металічного магнію, цементу. На кислих легких ґрунтах — як магнійвмісне добриво.

Доломіт СаСО₃ * MgCO₃ (магнезіальний шпат). Назву дав Н.Т. Соссюр у 1792 р. на честь французького хіміка Д. Долом'є (1750 - 1801), який відкрив доломіт.

Хімічний склад, %: СаО — 30,4, MgO — 21,7, СО₂ — 47,9; Са і Mg часто замішуються на Fe і Mn, рідше — на Co і Zn.

Фізичні властивості

Блиск.....................................................скляний, перламутровий

Твердість...............................................3,6 - 4,0

Спайність..............................................досконала

Злам.......................................................ступінчастий

Колір......................................................білий, зеленкуватий, сірий, чорний

Риска......................................................біла

Прозорість.............................................прозорий, напівпрозорий

Щільність..............................................2,8г/см³

Діагностичні ознаки: у порошкоподібному стані «кипить» від до­давання НС1, у твердому стані — від додавання гарячої НС1.

Форми виділення. Зернисті, землисті маси.

Походження осадове (хімічний осад), гідротермальне.

Родовища знаходяться на Уралі, в Донбасі, Середній Азії, Сибі­ру, Кавказі.

Застосовують як будівельний матеріал, у цементній промисло­вості, як агрономічну руду для вапнування кислих ґрунтів. Доломі­тове «борошно» змінює не тільки реакцію ґрунтового розчину, а й напрямок ґрунтотворного процесу, підвищує забезпеченість рослин кальцієм і магнієм.

Сидерит FeCО₃ (залізистий шпат). Назва походить від грецько­го слова σιδήρίτης— залізий.

Хімічний склад, %: FeO — 62,1, СО₂ — 37,9, як домішки містить СаСО₃, MgCO₃, MnСО₃ та ін.

Фізичні властивості

Блиск.....................................................скляний

Твердість...............................................3,5 - 4,5

Спайність..............................................досконала

Злам.......................................................нерівний

Колір......................................................горохувато-жовтий, зеленкуватий,

сірий, бурий

Риска......................................................біла, бурувата

Прозорість.............................................напівпрозорий, прозорий

Щільність..............................................3,7 - 3,9 г/см³

Діагностичні ознаки: після прожарювання стає магнітним, спайність досконала, щільність висока. В НС1 розчиняється порів­няно легко, місце взаємодії мінералу з НС1 жовкне внаслідок утво­рення FeCl₃.

Форми виділення. Зернисті, землисті, щільні маси, інколи у ви­гляді конкрецій.

Походження гідротермальне, метасоматичне, метаморфічне, оса­дове.

У зоні окиснення нестійкий, легко розкладається і переходить у гідрати оксидів заліза з утворенням «залізних капелюхів».

Родовища знаходяться в Росії (Південний Урал — Бакальське), в Австрії, Іспанії, Польщі, Англії, США.

Застосовують як залізну руду.

Малахіт СuСО_{3 *} Сu(ОН)₂. Назва мінералу походить від грець­кого слова μάλάχη — мальва, що пов'язано з кольором мінералу.

Хімічний склад, %: CuO — 71,9, СО₂ — 19,9, Н₂О — 8,2.

Фізичні властивості

Блиск.....................................................скляний, шовковистий

Твердість...............................................3,5

Спайність..............................................відсутня

Злам.......................................................нерівний, раковистий

Колір.............................-.........................зелений

Риска......................................................блідо-зелена

Прозорість.............................................непрозорий

Щільність..............................................4,0 г/см³

Діагностичні ознаки: зелене забарвлення, натічні форми, фор­ми агрегатів, бурхливо реагує з НС1.

Форми виділення. Землисті і натічні агрегати.

Походження гіпергенне. Мінерал залягає у верхніх горизонтах земної кори, в зоні окиснення різних мідних родовищ. Малахіт — найстійкіший мідний мінерал на земній поверхні, інші мідні міне­рали внаслідок вивітрювання перетворюються на малахіт.

Родовища знаходяться на Уралі, в Казахстані.

Застосовують малахіт як мідну руду, сировину для фарб, щільні суцільні форми — для виготовлення прикрас і витворів мистецтва. Мідь входить до складу мікродобрив, фунгіцидів (бордоська суміш). Широко застосовують у ветеринарії.

Азурит 2СuСО₃*Сu(ОН)₂ (мідна синька). Назва походить від французького слова azur — блакить, що пов'язано з кольором міне­ралу.

Хімічний склад, %: CuO — 69,2, СО2 — 25,6, Н2О — 5,2.

Фізичні властивості

Блиск.....................................................скляний

Твердість...............................................3,5 - 4,0

Спайність..............................................відсутня

Злам.......................................................раковистий

Колір......................................................темно-синій

Риска......................................................блакитна

Прозорість.............................................непрозорий, прозорий, напівпрозорий

Щільність..............................................3,7 - 3,9 г/см³

Діагностичні ознаки: синій колір, бурхливо реагує з НС1.

Різновиди: мідна синька — землистий різновид.

Форми виділення. Землисті і натічні агрегати.

Походження гіпергенне, утворюється в зоні окиснення сульфід­них руд.

Родовища спільні з малахітом. Дуже красиві кристали трапля­ються в Намібії, Франції, США, Англії, Австралії.

Застосовують азурит як мідну руду, сировину для добування синьої фарби.