Форми визначення мінералів у природі.

Природне скупчення мінералів у вигляді зерен або кристалів на­зивають мінеральними агрегатами. Розрізняють форми мінераль­них агрегатів, наведені нижче:

Монокристал — поодинокий, добре виражений багатогранник, який характеризується певною формою: тетраедр, ромбоедр, піраміда. Така форма мінеральних агрегатів типова для гірського кришталю, кальциту, піриту. За формою поодинокого кристала мо­жна визначити мінерал. Так, кристали галіту, піриту, галеніту ма­ють форму куба; кальциту — ром­боедра; кварцу, гірського криш­талю — шестигранника. Пооди­нокі кристали, які зрослися в монокристали, утворюють так звані двійники, трійники. Так, для гіпсу характерний двійник «ластівчин хвіст» (рис. 6), для ортоклазу — карлсбадські двій­ники.

Будова мінеральних агрегатів може бути така:

• зерниста — дрібні зерна кристалів, що^ зрослися (оливін, апатит);

• землиста — за зовнішнім виглядом нагадують пухкий ґрунт, легко розтираються пальцями (каолін, вохра);

• щільна — контури окремих зерен неможливо розрізнити на­віть крізь лупу (халцедон);

Рис. 6. Двійники гіпсу «ластівчин хвіст»

• голчаста, призматична — кристалики мають видовжену фор­му (волокнистий гіпс, рогова обманка);

• листувата, пластинчаста — кристали легким зусиллям розщеплюються по площинах спайності на листочки — луску (слюди).

Друзи (рис 7, а) — зростки кристалів (щітки), які одним кін­цем прикріплені до спільної основи (гірський кришталь, кварц, га­леніт).

Дендрити (див. рис. 7, б) — гілчасті деревоподібні агрегати, які утворилися внаслідок швидкої кристалізації (самородна мідь, срібло тощо). Деякі дендрити виникають під час коагуляції колоїдів (оксиди мангану, заліза).

Конкреції (див. рис. 7 , в) — агрегати кулеподібної форми (жовна), іноді з радіально-променевою будовою всереди Ріст конкрецій відбувається від центра до периферії. Характерні для фосфо­риту і марказиту

Рис. 7. Форми кристалів:

а — друзи кварцу, гіпсу; б — дендрити; в — конкре­ції; г — секреції; д — ооліти; є — натічні форми — сталактити і сталагміти; є — брунькоподібні агрегати

.

Секреції, або жеоди (див. рис. 7, г) — порожнини, пустоти в гірській породі, подекуди заповнені мінеральною речовиною. На противагу конкреціям ріст жеод відбувається від периферії (стінок) до центра.

Ооліти (див. рис. 7, д) — невеликі кульки, які мають концен­трично-шкаралупчасту будову. Кульки можуть бути зцементовани­ми або перебувати у пухкому стані (піролюзит оолітової будови, де­коли боксит).

Натічні форми — сталактити та сталагміти (див. рис. 7, є) — утворюються внаслідок виділення мінералу з розчину в процесі ви­паровування. Знайдені в печерах, порожнинах. Характерні для кальциту, гідроксидів заліза. Натічний характер мають також нир­коподібні агрегати (див. рис. 7, є) — малахіт, арагоніт та ін.

Налети, примазки трапляються у вигляді тонких плівок на поверхні кристалів мінералів і порід. Наприклад, тонкі плівки бу­рих гідроксидів заліза на гірському кришталі, примазки малахіту на породах, які містять мідні руди.

Вицвіти дрібних кристалів — відклади солей, які періодично трапляються, найчастіше легкорозчинних гідратів сульфатів або галоїдів на поверхні сухих ґрунтів, гірських порід, руд. В дощові пе­ріоди вони зникають, а в суху погоду з'являються знову.