2. Видові особливості статевих органів самців

У бугая, барана, цапа, оленя – сім'яники розташовані у калитці вертикально, звисають між стегон. Довжина загальної протоки придатка у бугая до 30 м, запас сперміїв до 60 млрд, у цапа й барана, відповідно 40 -70 м і 200 млрд.

Ампули сперміопроводів добре розвинуті, служать для накопичення сперміїв під час ерекції.

Міхурцеві залози . мають бугристу поверхню.

Передміхурова залоза (простата) має тіло та дифузну частину, розсіяну в тазовій частині уретри.

Цибулинні, або куперові, залози – округлої форми.

Прутень у ділянці промежини утворює S - подібний вигин, який під час ерекції розправляється, причому загальна довжина прутня у бугая досягає 150 см; головка прутня конусоподібної форми, на її вершині розміщений скручений відросток уретри.

У цапа й барана відросток уретри, довжиною 3-4 см, під час еякуляції розправляється і проникає в канал шийки матки.

У кнура і пса сім’яники в калитці розташовані навскоси в ділянці промежини, поблизу анального отвору.

Ампули сперміопроводів не виражені.

Придаткові залози у кнура великі, а упса міхурцеві та цибулинні залози відсутні, а простата – велика, жовтуватого кольору.

Прутень у кнура має S- подібний вигин. Довжина ерегованого прутня досягає 80 см. Головка має штопороподібну форму.

Препуцій кнура має глибокий дивертикул у черевній стінці.

Прутень у пса в передній частині має кістку (os penis), довжиною до 10 см. На дні порожнини препуціального мішка помітно виділяються численні лімфатичні вузлики.

У жеребця сім’яники розташовані у калитці горизонтально, між стегнами. Придаток лежить зверху сім’яника головкою вперед, хвостом назад. Довжина загальної протоки придатка – до 86 м.

Придаткові залози – великі.

Прутень не має S-подібного вигину, під час ерекції досягає довжини більше 100 см. Головка прутня має форму гриба, під час ерекції діаметр її досягає 16 см.

3. Статеві рефлекси самців.

Репродуктивна функція організму самців і самок здійснюється завдяки прояву умовних і безумовних статевих рефлексів. Безумовних статевих рефлексів відомо п’ять: локомоторний, рефлекс ерекції, обіймальний, парувальний та рефлекс еякуляції.

Локомоторний рефлекс – це статевий потяг, або рефлекс пошуку і переслідування самцями самок.

Рефлекс ерекції – це наповнення кров'ю печеристих тіл прутня, який збільшується, стає пружним, виходить з препуція і може бути введений у піхву самки або штучну вагіну. Під час ерекції через судини прутня протікає крові у кілька разів більше, ніж у спокійному стані.

Обіймальний рефлекс. Самець заплигує на самку ззаду і обхоплює її тулуб передніми кінцівками.

Парувальний рефлекс – це введення прутня у піхву чи штучну вагіну та ритмічні штовхальні рухи (фрикції), спрямовані на сприймання рецепторами прутня термічних і механічних подразнень.

Рефлекс еякуляції є наслідком збудження еякуляторного центру в поперековій ділянці спинного мозку та дії гормону окситоцину. Це – випорскування сперми з уретри, зумовлене послідовними м’язовими скороченнями каналу придатків сім’яників, сперміопроводів, придаткових статевих залоз та уретри. Порція сперми, виділена під час статевого акту, називається еякулятом.