3.Об’єкти, що не визнаються винаходами (корисними моделями) та їх охорона

Згідно з із Законом правова охорона не поширюється на такі об’єкти технології:

сорти рослин і породи тварин;

біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів;

топографії інтегральних мікросхем;

результати художнього конструювання.

Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, що не визнаються винаходами (корисними моделями) власне:

відкриття, наукові теорії та математичні методи;

методи інтелектуальної, господарської, організаційної та комерційної діяльності (планування, фінансування, постачання, обліку, кредитування, прогнозування, нормування тощо);

правила виконання фізичних вправ, проведення ігор, конкурсів, аукціонів;

проекти та схеми планування споруд, будинків, територій;

умовні позначення (дорожні знаки, маршрути, коди, шрифти тощо), розклади, інструкції;

комп'ютерні програми;

форма представлення інформації (наприклад, у вигляді таблиці, діаграми, графіка, за допомогою акустичних сигналів, вимовляння слів, візуальних демонстрацій, книг, аудіо- та відеодисків).

Білет №5

1.Характеристика об’єктів винаходу

Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (в редакції нового Цивільного Кодексу України). Не підпадають під правову охорону.

Пристрій — найбільш поширений об'єкт винаходу. До пристроїв як об'єктів винаходів належать машини, механізми, прилади тощо.

До штамів мікроорганізмів, культивованих клітин рослин і тварин належать:

Штами мікроорганізмів можуть використовуватися безпосередньо як мікробна маса або як виробничі штами, що продукують корисні речовини. Крім того, штами служать як висхідні для селекції виробничих штамів.

До способів як об'єктів винаходів (корисних моделей) належать процеси виконання дій над матеріальним об'єктом (об'єктами) за допомоги матеріальних об'єктів.

Спосіб як об'єкт винаходу (корисної моделі) характеризується лише діями з матеріальними об'єктами (сировиною, заготовкою тощо), які виконуються в певному часовому порядку. На відміну від статичної характеристики пристрою (що і як зроблено), характеристиці способу притаманна динамічність (що і як роблять). При цьому має бути чітко визначено матеріальний об'єкт, з яким виконуються дії.

2.Поняття патентоздатності

Патент — документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. Патент видається державним патентним відомством винахіднику або його правонаступнику. Дія патенту розповсюджується тільки на територію держави, в якій його видано. Строк дії патенту встановлюється національним законодавством (як правило, 15-20 років). Патент може бути визнано недійсним у судовому порядку на законодавчій основі. З поняттям патенту тісно пов'язаний юридичний термін «патентна чистота», який означає, що машину, прилад, технологічний процес, матеріал, продукт тощо можна використовувати (виготовити, ввезти для продажу) в даній державі без порушення прав патентовласника.

Патентоспроможність - це властивість нововведення бути визнаним винаходу, корисної моделі або промисловим зразком в правовому сенсі. На відміну від технічного або дизайнерського рішення, що іменується в побуті винаходом або плодом технічної естетики, в юридичному сенсі під винаходом або промисловим зразком розуміється тільки рішення, що відповідає всім легальним умовам патентоспроможності та пройшло встановлену законом кваліфікацію.

Винаходу надається правова охорона, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Оскільки патент надає його власнику обмежену монополію на використання об'єкта промислової власності, відносно якого його видано, суспільство зацікавлене у тому, щоб таку монополію отримували лише ті об'єкти, які є дійсно корисними та лише ті заявники, які насправді створили ці об'єкти. Цим цілям слугує державна експертиза, в процесі якої встановлюється відповідність заявленого об'єкта умовам надання правової охорони. У патентному праві ці умови отримали назву «критерії патентоздатності». Якщо у результаті експертизи встановлюється відповідність заявленого об'єкта критеріям патентоздатності, такий об'єкт вноситься до державного реєстру і на нього видається правопідтверджуючий документ, яким є патент.