- •Матеріалознавство
- •Передмова
- •Умови роботи обладнання переробної промисловості
- •Розділ 1. Матеріалознавство. Особливості атомно-кристалічної будови металів
- •1.2. Метали, особливості атомно-кристалічної будови
- •1.3. Поняття про ізотропію і анізотропію
- •1.4. Алотропія, або поліморфні перетворення
- •1.5. Магнітні перетворення
- •Розділ 2. Будова реальних металів. Дефекти кристалічної будови
- •2.1. Дефекти кристалічної структури
- •2.2. Дислокація, її утворення та види
- •Розділ 3. Кристалізація металів. Методи дослідження металів
- •3.1. Механізм та закони кристалізації металів
- •3.2. Будова металевого злитку
- •3.3. Методи дослідження металів: структурні і фізичні
- •3.4. Визначення хімічного складу
- •3.5. Вивчення структури
- •3.6. Фізичні методи дослідження
- •Розділ 4. Загальна теорія сплавів. Будова, кристалізація і властивості сплавів. Діаграма стану
- •4.1. Поняття про сплави і методи їх отримання
- •4.2. Особливості будови, кристалізації і властивостей сплавів: механічних сумішей, твердих розчинів, хімічних сполук
- •4.3. Класифікація сплавів твердих розчинів
- •Розділ 5. Механічні та експлуатаційні властивості металів
- •5.1. Механічні властивості і способи визначення їх кількісних характеристик: твердість, в'язкість, втомна міцність
- •5.2. Експлуатаційні властивості
- •Розділ 6. Залізовуглецеві сплави. Діаграма стану «залізо – вуглець»
- •6.1. Залізовуглецеві сплави
- •6.2. Компоненти і фази залізовуглецевих сплавів
- •6.3. Структури залізовуглецевих сплавів
- •Розділ 7. СталІ. Класифікація і маркування сталей
- •7.1. Вплив вуглецю і домішок на властивості сталей
- •7.2. Призначення легуючих елементів та їх розподіл у сталях
- •7.3. Класифікація і маркування сталей
- •Розділ 8. Чавуни. Будова, властивості, класифікація і маркування чавунів
- •8.1. Класифікація чавунів
- •8.2. Будова, властивості, класифікація і маркування сірих чавунів
- •8.3. Високоміцний чавун із кулькоподібним графітом
- •8.4. Ковкий чавун
- •Розділ 9. Кольорові метали і сплави на їх основі
- •9.1. Титан і його сплави
- •9.2. Алюміній і його сплави
- •9.3. Магній і його сплави
- •9.4. Мідь і її сплави
- •Розділ 10. Пластмаси й їх класифікація, властивість і галузь застосування
- •10.1. Загальні відомості про пластмаси й їх класифікація
- •10.2. Термопластичні пластмаси
- •10.3. Термореактивні пластмаси
- •10.4. Синтетичні еластоміри, каучук, гума
- •Розділ 11. Деревина та її властивості
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2. Будова дерев. Види деревини
- •11.3. Фізичні і механічні властивості деревини
- •11.4. Матеріали і напівфабрикати із деревини
- •Розділ 12. Скло. Властивості та застосування
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Технологія отримання скла
- •12.3. Марки скла
- •12.4. Властивості скла
- •12.5. Види скла за призначенням
- •Протипожежне скло – армоване скло. Розділ 13. Практичне застосування матеріалів у харчовій і переробній промисловостЯх
- •13.1. Вироби з чорних та кольорових металів
- •13.2. Неметалеві матеріали в переробній промисловості
- •13.3. Екологічна небезпека матеріалів у переробній промисловості
- •Організація та методика проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота 2 металографічний аналіз металів та сплавів
- •Лабораторна робота 3 вивчення структури сталей та чавунів
- •Лабораторна робота 4 вивчення мікроструктури кольорових металів та сплавів
- •Лабораторна робота 5 вивчення властивостей пластмас
- •Лабораторна робота 6 Вивчення властивостей деревини
- •6.2. Будова деревини
- •6.2.1. Макроструктура
- •6.2.2. Мікроструктура
- •6.3. Фізико-механічні властивості
- •6.3.1. Визначення вологості деревини прискореним методом
- •6.3.2. Визначення середньої густини деревини
- •6.3.3. Визначення граничної міцності за стискання
- •6.3.4. Визначення граничної міцності за згинання
- •6.4. Контрольні запитання для захисту роботи
9.2. Алюміній і його сплави
Алюміній – легкий метал із щільністю 2,7 г/см3 і температурою плавлення 660 oС. Має гранецентровані кубічні ґрати. Має високу тепло- і електропровідність. Хімічно активний, але щільна плівка оксиду алюмінію Al2O3 запобігає корозії.
Механічні властивості: межа міцності – 150 МПа, відносне видовження – 50 %, модуль пружності – 7000 МПа.
Алюміній високої чистоти маркується А99 (99,999 % Al), А8, А7, А6, А5, А0 (вміст алюмінію – від 99,85 % до 99 %).
Технічний алюміній добре зварюється, має високу пластичність. Із нього виготовляють будівельні конструкції, малонавантажені деталі машин, використовують як електротехнічний матеріал для кабелів, проводів.
Принцип маркування алюмінієвих сплавів
На початку вказується тип сплаву: Д – сплави типу дюралюміній; А – технічний алюміній; АК – ковкі алюмінієві сплави; У – високоміцні сплави.
Далі вказується умовний номер сплаву. За умовним номером слідує позначення, що характеризує стан сплаву: М – м'який; Т – термічно оброблений (гартування плюс старіння); Н – нагартований; П – напівнагартований.
За технологічними властивостями сплави поділяються на три групи:
сплави деформаційні, що не зміцнюються термічною обробкою;
сплави деформаційні, що зміцнюються термічною обробкою;
ливарні сплави.
Методами порошкової металургії виготовляють спечені алюмінієві сплави (САС), випечені алюмінієві порошкові сплави (САП).
Сплави деформаційні, що не зміцнюються термічною обробкою
Міцність алюмінію можна підвищити легуванням. У сплави, що не зміцнюються термічною обробкою, вводять марганець або магній. Атоми цих елементів істотно підвищують його міцність, знижуючи пластичність. Позначаються сплави: з марганцем – АМц, з магнієм – АМг. Після позначення елементу вказується його вміст (АМг3, марганцю – 3 %).
Магній діє тільки як зміцнювач, марганець зміцнює і підвищує корозійну стійкість.
Міцність сплавів підвищується тільки в результаті деформації в холодному стані. Чим більший ступінь деформації, тим відчутніше росте міцність і знижується пластичність. Залежно від ступеня зміцнення розрізняють сплави нагартовані і напівнагартовані (АМг3п).
Ці сплави застосовують для виготовлення різних зварних ємкостей для пального, азотної й інших кислот, мало- і середньо навантажених конструкцій.
Сплави деформаційні, що зміцнюються термічною обробкою
До таких сплавів належать дюралюміній (складні сплави систем алюміній – мідь – магній або алюміній – мідь – магній – цинк). Вони мають знижену корозійну стійкість, для підвищення якої вводиться марганець.
Дюралюміній зазвичай піддають гартуванню за температури 500 oС і природному старінню, з попереднім двох-, тригодинним інкубаційним періодом. Максимальна міцність досягається через 4–5 діб.
Широке застосування дюралюміній знаходить в авіабудуванні, автомобілебудуванні, будівництві.
Високоміцними старіючими сплавами є сплави, які окрім міді й магнію містять цинк. Сплави В95, В96 мають межу міцності близько 650 МПа. Основний споживач – авіабудування (обшивка, стрингери, лонжерони).
Кувальні алюмінієві сплави Ак, Ак8 застосовуються для виготовлення поковок. Поковки виготовляються за температури 380–450 oС, піддаються гартуванню за температури 500–560 oС і старінню за температури 150–165 oС протягом 6–15 годин.
До складу алюмінієвих сплавів додатково вводять нікель, залізо, титан, які підвищують температуру рекристалізації і жароміцність до 300 oС.
Виготовляють поршні, лопатки і диски осьових компресорів, турбореактивних двигунів.
Ливарні алюмінієві сплави
До ливарних сплавів належать сплави системи «алюміній – кремній» (силуміни), що містять 10–13 % кремнію.
Присадка до силумінів магнію і міді сприяє ефекту зміцнення ливарних сплавів у процесі старіння. Титан і цирконій подрібнюють зерно. Марганець підвищує антикорозійні властивості. Нікель і залізо підвищують жароміцність.
Ливарні сплави маркуються від Ал2 до Ал20. Силуміни широко застосовують для виготовлення литих деталей приладів й інших середньо- і малонавантажених деталей, зокрема тонкостінних відливків складної форми.