
- •Ду « Луганський державний медичний університет »
- •Анотація
- •Сторінки
- •Розділ і Тема: Загальний аналіз харкотиння
- •Об'єм і послідовність дослідження.
- •Порядок і методика забору харкотиння
- •Дослідження фізичних властивостей.
- •Мікроскопічне дослідження
- •Бактеріоскопічне дослідження.
- •Контрольні питання
- •Клініко-лабораторна задача № 1
- •Дослідження фізичних властивостей
- •Визначення хімічних властивостей
- •1. Дослідження білка.
- •2. Проба Рівальта.
- •Мікроскопічне дослідження
- •Бактеріоскопічне дослідження
- •Клініко-лабораторна задача № 1
- •Клініко-лабораторна задача № 2
- •Клініко-лабораторна задача № 3
- •Тема: Дослідження шлункового вмісту
- •Фракційне дослідження шлункового вмісту
- •Нормальні показники секреції шлунку
- •Беззондові методи дослідження.
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •І. Фізико-хімічні властивості.
- •Іі. Мікроскопічне дослідження
- •Контрольні питання.
- •Клініко-лабораторна задача № 1
- •Клініко-лабораторна задача № 2
- •Клініко-лабораторна задача № 3
- •Клініко-лабораторна задача № 4
- •Тема: Загальний клінічний аналіз калу
- •1.Макроскопічне дослідження:
- •2. Хімічне дослідження
- •3.Мікроскопічне дослідження
- •Тема: Загальний клінічний аналіз сечі
- •Об'їм і послідовність дослідження
- •Порядок і метод забору сечі
- •I. Дослідження фізичних властивостей
- •Техніка проведення проби Зімницького.
- •Показники проби Зімницького у фізіологічних умовах.
- •2. Концентраційна функція нирок:
- •Проба Зімницького у здорової людини
- •Проба Зімницького при патологічних станах організму.
- •Проба Зімницького у хворого при гострому гломерулонефриті в ранній стадії:
- •Проба Зімницького у хворого з гострим гломерулонефритом у стадії розвитку захворювання
- •Проба Зімницького у хворого з гострим гломерулонефритом в період одужання
- •Проба Зімницького у хворого на хронічний гломерулонефрит
- •(Відносна ниркова недостатність)
- •Проба Зімницького у хворого на хронічний гломерулонефрит в стадії декомпенсації (абсолютна ниркова недостатність)
- •II. Хімічне дослідження
- •III. Мікроскопічне дослідження
- •2. Неорганізовані елементи
- •Показники сечі здорової людини.
- •3.Осад сечі.
- •Контрольні питання
- •Об'їм і послідовність дослідження
- •Методика і техніка забору крові
- •Визначення швидкості осідання еритроцитів (шое)
- •Визначення концентрації гемоглобіну
- •Визначення кількості еритроцитів
- •Обчислення кольорового показника
- •Визначення кількості лейкоцитів
- •130 Х 250 х 20
- •Морфологічне дослідження крові
- •Контрольні питання
- •Клініко-лабораторні задачі
- •Білковий обмін
- •Небілкові азотисті компоненти крові
- •Система згортання крові
- •Ферментний склад крові
- •Пігментний обмін
- •Вуглеводний обмін
- •Ліпідний обмін
- •Мінеральний обмін
- •Тестові завдання для самоконтролю.
- •Додаток Норми лабораторних біохімічних показників здорової людини
Мікроскопічне дослідження
Мікроскопію проводять після центрифугування випітної рідини і приготування препаратів з осаду. Оцінюють нативні і забарвлені препарати.
При мікроскопії можна виявити наступні елементи:
Нейтрофільні лейкоцити
Це переважаючі клітини гнійного ексудату. По морфології нейтрофілів можна судити про тяжкість запальної реакції.
Лімфоцити – переважаючі елементи серозного випоту.
Еозинофіли – входять до серозного ексудату і розглядаються як прояви алергічного процесу. Зустрічаються при ревматичних випотах, туберкульозі, паразитарних захворюваннях.
Плазматичні клітини – можуть бути і в серозному і гнійному ексудаті при затяжних запальних процесах.
Еритроцити – присутні в будь-яких випотах в невеликій кількості і пов'язані з травматичною домішкою крові у момент проколу. Гемморагічні ексудати містять дуже багато еритроцитів.
Пухлинні клітини (атипічні)
достовірні для діагнозу злоякісних новоутворень.
Розташовуються завжди у вигляді конгломератів.
Бактеріоскопічне дослідження
Сухі фіксовані мазки фарбують по Цилю-Нельсену, Граму і т.д. Для дослідження на мікобактерії туберкульозу ексудат тривалий час центрифугірують або обробляють засобом флотації. При необхідності проводять посів і біологічну пробу на тваринах.
Контрольні питання.
Як проводять забір плевральної рідини?
Які різновиди плевральних випотів Ви знаєте?
Що входить в макроскопічну оцінку випотів?
Якого характеру буває плевральна рідина і від чого це залежить?
Взаємозв'язок кольору, густини і прозорості випотів від їх характеру.
Макроскопічні властивості транссудатів і різних ексудатів.
В чому полягає мікроскопічна оцінка плевральної рідини?
Мікроскопічні властивості транссудатів.
Мікроскопічна картина ексудатів залежно від їх характеру.
В чому полягає бактеріоскопічне дослідження випотів?
Клініко-лабораторна задача № 1
При дослідженні плевральної рідини у хворого отримані наступні дані: кольор – жовтий, прозорість – каламутна, густина 1020; білок – 6%. Реакція Рівальта – позитивна. Мікроскопічно: лейкоцити – до 40 в п.з, еритроцити – поодинокі.
ПИТАННЯ:
Який характер випоту у хворого виходячи з фізико-хімічних і мікроскопічних властивостей?
Для яких захворювань характерний такий випіт?
Клініко-лабораторна задача № 2
У хворого при плевральній пункції отримали випіт: кількість 900,0 мл., кольор – солом'яно-жовтий, прозорий, густина-1014, реакція Рівальта – негативна, білок – 1,5 г/л, лейкоцити і еритроцити поодинокі в полі зору.
ПИТАННЯ.
Який характер випітної рідини?
З яким захворюванням звернувся хворий для пункції?
Клініко-лабораторна задача № 3
Хворий В.,60р, звернувся до лікаря з сильною задишкою, болем в грудній клітці, кровохарканням, підвищеною температурою. При дослідженні знайдений синдром накопичення рідини в плевральній порожнині. При діагностичній пункції отримали наступний випіт: кольор – червоний, прозорість – каламутна, густина – 1026, белок_50 г/л. реакція Рівальта – позитивна. Мікроскопія: лейкоцити до 46 в полі зору, еритроцити – 40-60 в полі зору, атипічні клітини 4 – 6 в полі зору.
ПИТАННЯ:
Якого характеру випіт отримали під час пункції хворого?
Ваш передбачуваний діагноз?