- •Ду « Луганський державний медичний університет »
- •Анотація
- •Сторінки
- •Розділ і Тема: Загальний аналіз харкотиння
- •Об'єм і послідовність дослідження.
- •Порядок і методика забору харкотиння
- •Дослідження фізичних властивостей.
- •Мікроскопічне дослідження
- •Бактеріоскопічне дослідження.
- •Контрольні питання
- •Клініко-лабораторна задача № 1
- •Дослідження фізичних властивостей
- •Визначення хімічних властивостей
- •1. Дослідження білка.
- •2. Проба Рівальта.
- •Мікроскопічне дослідження
- •Бактеріоскопічне дослідження
- •Клініко-лабораторна задача № 1
- •Клініко-лабораторна задача № 2
- •Клініко-лабораторна задача № 3
- •Тема: Дослідження шлункового вмісту
- •Фракційне дослідження шлункового вмісту
- •Нормальні показники секреції шлунку
- •Беззондові методи дослідження.
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •І. Фізико-хімічні властивості.
- •Іі. Мікроскопічне дослідження
- •Контрольні питання.
- •Клініко-лабораторна задача № 1
- •Клініко-лабораторна задача № 2
- •Клініко-лабораторна задача № 3
- •Клініко-лабораторна задача № 4
- •Тема: Загальний клінічний аналіз калу
- •1.Макроскопічне дослідження:
- •2. Хімічне дослідження
- •3.Мікроскопічне дослідження
- •Тема: Загальний клінічний аналіз сечі
- •Об'їм і послідовність дослідження
- •Порядок і метод забору сечі
- •I. Дослідження фізичних властивостей
- •Техніка проведення проби Зімницького.
- •Показники проби Зімницького у фізіологічних умовах.
- •2. Концентраційна функція нирок:
- •Проба Зімницького у здорової людини
- •Проба Зімницького при патологічних станах організму.
- •Проба Зімницького у хворого при гострому гломерулонефриті в ранній стадії:
- •Проба Зімницького у хворого з гострим гломерулонефритом у стадії розвитку захворювання
- •Проба Зімницького у хворого з гострим гломерулонефритом в період одужання
- •Проба Зімницького у хворого на хронічний гломерулонефрит
- •(Відносна ниркова недостатність)
- •Проба Зімницького у хворого на хронічний гломерулонефрит в стадії декомпенсації (абсолютна ниркова недостатність)
- •II. Хімічне дослідження
- •III. Мікроскопічне дослідження
- •2. Неорганізовані елементи
- •Показники сечі здорової людини.
- •3.Осад сечі.
- •Контрольні питання
- •Об'їм і послідовність дослідження
- •Методика і техніка забору крові
- •Визначення швидкості осідання еритроцитів (шое)
- •Визначення концентрації гемоглобіну
- •Визначення кількості еритроцитів
- •Обчислення кольорового показника
- •Визначення кількості лейкоцитів
- •130 Х 250 х 20
- •Морфологічне дослідження крові
- •Контрольні питання
- •Клініко-лабораторні задачі
- •Білковий обмін
- •Небілкові азотисті компоненти крові
- •Система згортання крові
- •Ферментний склад крові
- •Пігментний обмін
- •Вуглеводний обмін
- •Ліпідний обмін
- •Мінеральний обмін
- •Тестові завдання для самоконтролю.
- •Додаток Норми лабораторних біохімічних показників здорової людини
Об'їм і послідовність дослідження
Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ)
Визначення концентрації гемоглобіну.
Визначення кількості еритроцитів.
Обчислення кольорового показника.
Визначення кількості лейкоцитів.
Приготування мазків і підрахунок лейкоцитарної формули.
Методика і техніка забору крові
Забір крові слід проводити натщесерце, вранці, до прийому ліків і процедур. Кров одержують шляхом проколу шкіри долонної поверхні нігтьової фаланги IV пальця лівої кисті за допомогою стерильної голки скарифікатору. Заздалегідь місце уколу обробляють ватяним тампоном, змоченим по черзі спиртом, а потім ефіром. Щоб уникнути домішування до крові тканинної рідини не слід вдаватися до натискання на палець.
Визначення швидкості осідання еритроцитів (шое)
В апараті Панченкова
Принцип методу заснований на визначенні швидкості осідання еритроцитів крові, що знаходяться в скляному капілярі, протягом певного відрізка часу.
Техніка: капіляр Панченкова заздалегідь багато разів промивають 5% розчином лимоннокислого натрію, потім цей же розчин набирають в пробірку до мітки "Р" (50мм) і видувають в пробірку.
Тим же капіляром набирають 2 рази кров до мітки "К" або "О" (відповідає 100 мм) і видувають її в розчин, що міститься в пробірці (співвідношення розводящої рідини і крові 1 : 4 ).
Кров змішують, набирають в капіляр до мітки "0" і встановлюють строго вертикально в штатив. Через годину по висоті стовпчика плазми наголошується швидкість осідання еритроцитів в міліметрах: мм/година.
Клінічне значення. Фізіологічні коливання швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) у чоловіків складає 4-10 мм/година, у жінок – 4-14 мм/година (більш висока норма у жінок обумовлена великим вмістом в їх крові глобулінів і фібриногену, а також меншою кількістю еритроцитів). ШОЕ залежить від діаметра і об'єму еритроцитів, їх числа (збільшення уповільнює ШОЕ, зменшення - прискорює), вмісту в плазмі жовчних кислот і пігментів, в'язкості крові. Великий вплив на ШОЕ має зміна співвідношення різних фракцій білків крові і мукополісахаридів. Збільшення ШОЕ відбувається в менструальний період і при вагітності, під час травлення, при сухоїдінні і голодуванні при зловживанні білками у їжі, при введенні сироваток, вакцин.
Особливе діагностичне і прогностичне значення набувають зміни швидкості осідання еритроцитів при патології. При деяких захворюваннях дослідження ШОЕ в динаміці має не тільки діагностичне значення, але і допомагає судити про ефективність лікування, що проводиться. Різні патологічні стани можуть супроводжуватися як збільшенням, так і уповільненням ШОЕ.
Підвищення швидкості осідання еритроцитів зустрічається при багатьох інфекційно-запальних захворюваннях (ангіна, холецистит, пневмонія, туберкульоз, менінгіт); при гнійно-септичних процесах (абсцес, емпієма плеври, перитоніт, апендицит); ревматизмі, системному червоному вовчаку; захворюваннях нирок (нефрит); печінки (гепатити); інфаркті міокарду; хворобах крові (анемії, лейкоз); злоякісних новоутвореннях.
Уповільнення швидкості осідання еритроцитів (до 1-2 мм в годину) може визначатися при процесах, що ведуть до згущування крові (кахексія, серцево-судинна недостатність, обезводнення організму), а також при поліцитемії, деяких неврозах, епілепсії, алергічних захворюваннях, анафілактичному шоці.