Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
40
Добавлен:
08.08.2013
Размер:
4 Мб
Скачать

1 . Синтез комбінаційних схем

В багатьох залізничних пристроях використовується багато комбінаційних схем. Комбінаційні схеми – це логічні схеми, сигнал на виході яких у кожен момент часу визначається комбінацією вихідних сигналів у той же момент часу.

Поняття функції алгебри логіки (ФАЛ) є базовим у алгебрй логіки – математичному апараті, який використовується для опису умов функціювання, а також при перетворенні структур дискретних автоматів.

Головні аксіоми алгебри логіки, а також тотожні співвідношення, отримані на їх основі, дозволяють перетворювати логічні формули, не порушуючи еквівалентності ФАЛ.

Бульова алгебра базується на кількох аксіомах, з яких одержують основні закони перетворень ФАЛ.

Ось деякі з них:

1)Асоціативний:

2)Звернення:

якщо , то

3)Подвійної інверсії (заперечення):

4)Інверсії (правило де Моргана):

Для того щоб синтезувати комбінаційні схеми треба побудувати таблицю істинності, потім перейти від табличного способу завдання функції алгебри логіки (ФАЛ) до її запису у вигляді нормальних форм подання ФАЛ: досконалої диз'юнктивної нормальної форми (ДДНФ) і досконалої

6

к он’юнктивной нормальної форми (ДКНФ),і побудувати карту Карно.

Є кілька нормальних форм подання ФАЛ. Наприклад дві з них: ДДНФ і ДКНФ. Щоб знайти ДДНФ вибирають із таблиці тільки ті рядки, у яких стоять набори змінних, що перетворюють функцію в 1. При цьому, якщо аргумент входить до даного набору як 1, він записується в кон’юнкцію (логічне множення) без зміни ( ). Якщо ж входить у набір як 0, то у відповідну кон’юнкцію вписується його заперечення( ). З'єднуючи ці кон’юнкції знаками диз'юнкції (логічне додавання) остаточно одержуємо ДДНФ.

Для знаходження ДКНФ вибирають із таблиці тільки ті рядки, у яких стоять набори змінних, що перетворюють функцію в 0. При цьому, якщо аргумент входить у даний набір як 0, він уписується в диз'юнкцію без зміни (xi). Якщо ж xi входить у набір як 1, то у відповідну диз'юнкцію вписується його заперечення ( ).З'єднуючи ці диз'юнкції знаками кон’юнкції остаточно одержуємо ДКНФ.

Якщо більшість значень функції одиничні, то її буде зручніше записувати в ДКНФ.

Карта Карно являє собою двокоординатну таблицю, у якій кожній клітинці поставлені у відповідність набори значенні змінних логічної функції. Набори, подані сусідніми клітинками, відрізняються значеннями тільки однієї змінної. Сусідніми називаються дві клітинки, які знаходяться поряд, розташовані в одному рядку або стовпці. Сусідніми також вважаються клітинки розташовані по кінцям кожного стовпця або рядка: нижня клітка в будь-якому стовпці є сусідньою по відношенню до верхньої клітинки того ж стовпця, а права клітка будь-якого рядка є сусідньої відносно лівої клітинки того ж рядка.

Карта Карно містить k=2i клітинок ( i- кількість змінних даної логічної

функції), що дорівнює кількості рядків у таблиці істинності функції або

7

ч ислу одиничних наборів змінних ДДНФ і нульових наборів змінних ДКНФ, разом узятих.

Властивість сусідства в карті Карно зручно використати для групування окремих одиничних наборів (коньюнктивних термів) у підкуби бо об'єднання з 2n одиничних наборів (n=0,1,2,3,4,…). Підкуби творяться з метою виключення однієї, двох, або декількох змінних, вхідних в одиничні набори, тому що при склеюванні відбувається виключення однієї або декількох змінних.

Мінімізацією ФАЛ називається процес скорочення кількості входжень незалежних змінних й операцій в аналітичні вираження для ФАЛ.

Щоб визначити внесок підкуба в мінімальну функцію, необхідно взяти диз'юнкцію або кон’юнкцію одиничних наборів змінних, що входять до підкуба. Існують мінімальна диз'юнктивна нормальна форма (МДНФ) і мінімальна кон’юнктивна нормальна форма (МКНФ).

Утворюючи підкуби для отримання мінімального значення функції треба дотримуватися таких правил:

  • утворити двоклітинкові підкуби з наборів, які мають тільки одного сусіда;

  • із наборів, що залишились, утворити підкуби максимальної величини ( якщо це можливо ), які не перетинаються ;

  • з наборів, що залишились, утворити підкуби максимального розміру, які перетинаються;

  • з наборів, що не мають жодного сусіда, утворити одноклітинкові підкуби;

  • закінчити утворення підкубів, якщо всі набори задіяні.

При використанні цього потрібно строго дотримуватися послідовності виконання пунктів.