- •Завдання № 41
- •Тема проекту
- •Початкові дані:
- •1. Синтез комбінаційних схем
- •1.2 Синтез комбінваних схем на базі комутаторів (мультиплексорів)
- •1.3 Індикація цифро-буквенних повідомлень
- •2. Автомати з пам`яттю
- •2.1 Автомат з пам`яттю – 2
- •2.2 Автомат з пам`яттю – 1
- •3. Структурна схема дискретного пристрою
1. Синтез комбінаційних схем
В багатьох залізничних пристроях використовується багато комбінаційних схем. Комбінаційні схеми – це логічні схеми, сигнал на виході яких у кожен момент часу визначається комбінацією вихідних сигналів у той же момент часу.
Поняття функції алгебри логіки (ФАЛ) є базовим у алгебрй логіки – математичному апараті, який використовується для опису умов функціювання, а також при перетворенні структур дискретних автоматів.
Головні аксіоми алгебри логіки, а також тотожні співвідношення, отримані на їх основі, дозволяють перетворювати логічні формули, не порушуючи еквівалентності ФАЛ.
Бульова алгебра базується на кількох аксіомах, з яких одержують основні закони перетворень ФАЛ.
Ось деякі з них:
1)Асоціативний:

2)Звернення:
якщо
,
то![]()
3)Подвійної інверсії (заперечення):
![]()
4)Інверсії (правило де Моргана):

Для того щоб синтезувати комбінаційні схеми треба побудувати таблицю істинності, потім перейти від табличного способу завдання функції алгебри логіки (ФАЛ) до її запису у вигляді нормальних форм подання ФАЛ: досконалої диз'юнктивної нормальної форми (ДДНФ) і досконалої
6
к
он’юнктивной
нормальної форми (ДКНФ),і побудувати
карту Карно.
Є
кілька
нормальних форм подання ФАЛ. Наприклад
дві
з них: ДДНФ
і ДКНФ.
Щоб
знайти
ДДНФ
вибирають із таблиці тільки ті рядки,
у яких стоять
набори змінних,
що перетворюють
функцію в 1. При цьому,
якщо аргумент
входитьдо
даного
набору як 1, він записується
в кон’юнкцію
(логічне
множення) без зміни (
). Якщо ж
входить
у набір як 0, то у відповідну кон’юнкцію
вписується його заперечення(
).З'єднуючи
ці кон’юнкції
знаками диз'юнкції (логічне додавання)
остаточно одержуємо ДДНФ.
Для
знаходження ДКНФ
вибирають із таблиці тільки ті рядки,
у яких стоять
набори змінних,
що перетворюють
функцію в 0. При цьому,
якщо аргумент
входить у даний набір як 0, він уписується
в диз'юнкцію без зміни (xi).
Якщо ж xi
входить
у набір як 1, то у відповідну диз'юнкцію
вписується його заперечення (
).З'єднуючи
ці диз'юнкції знаками кон’юнкції
остаточно
одержуємо ДКНФ.
Якщо більшість значень функції одиничні, то її буде зручніше записувати в ДКНФ.
Карта Карно являє собою двокоординатну таблицю, у якій кожній клітинці поставлені у відповідність набори значенні змінних логічної функції. Набори, подані сусідніми клітинками, відрізняються значеннями тільки однієї змінної. Сусідніми називаються дві клітинки, які знаходяться поряд, розташовані в одному рядку або стовпці. Сусідніми також вважаються клітинки розташовані по кінцям кожного стовпця або рядка: нижня клітка в будь-якому стовпці є сусідньою по відношенню до верхньої клітинки того ж стовпця, а права клітка будь-якого рядка є сусідньої відносно лівої клітинки того ж рядка.
Карта Карно містить k=2i клітинок ( i- кількість змінних даної логічної
функції), що дорівнює кількості рядків у таблиці істинності функції або
7
ч
ислу
одиничних наборів змінних ДДНФ і нульових
наборів змінних ДКНФ, разом узятих.
Властивість сусідства в карті Карно зручно використати для групування окремих одиничних наборів (коньюнктивних термів) у підкуби бо об'єднання з 2n одиничних наборів (n=0,1,2,3,4,…). Підкуби творяться з метою виключення однієї, двох, або декількох змінних, вхідних в одиничні набори, тому що при склеюванні відбувається виключення однієї або декількох змінних.
Мінімізацією ФАЛ називається процес скорочення кількості входжень незалежних змінних й операцій в аналітичні вираження для ФАЛ.
Щоб визначити внесок підкуба в мінімальну функцію, необхідно взяти диз'юнкцію або кон’юнкцію одиничних наборів змінних, що входять до підкуба. Існують мінімальна диз'юнктивна нормальна форма (МДНФ) і мінімальна кон’юнктивна нормальна форма (МКНФ).
Утворюючи підкуби для отримання мінімального значення функції треба дотримуватися таких правил:
утворити двоклітинкові підкуби з наборів, які мають тільки одного сусіда;
із наборів, що залишились, утворити підкуби максимальної величини ( якщо це можливо ), які не перетинаються ;
з наборів, що залишились, утворити підкуби максимального розміру, які перетинаються;
з наборів, що не мають жодного сусіда, утворити одноклітинкові підкуби;
закінчити утворення підкубів, якщо всі набори задіяні.
При використанні цього потрібно строго дотримуватися послідовності виконання пунктів.
Синтез комбінаційних схем у базисах
Базис – це сукупність логічних елементів, що реалізують функції
8
в
ідповідній
теоремі про функціональну повноту.Базис
має від одного до шести входів,
а вихід тільки один.
Прикладами найпоширеніших базисів є:





І І-НІ АБО АБО-НІ НІ
У складі різних інтегральних мікросхем є елементи, що утворять названі базиси. В моїй роботі буде використовуватися мікросхема марки 1533ЛЕ1, яка має вигляд:

Синтез комбінаційних схем має чотири етапи:
утворення таблиці істинності для ФАЛ, що описує роботу проектованої логічної схеми (найчастіше на підставі словесного опису принципу роботи);
утворення математичної формули для ФАЛ, що описує роботу синтезованої схеми, у вигляді ДДНФ або ДКНФ (на підставі таблиці істиності);
аналіз отриманої ФАЛ з метою побудови різних варіантів її математичного виразу й знаходження найкращого з них у відповідності з тим чи іншим критерієм;
утворення функціональної (логічної) схеми пристрою з елементів, які складають вибраний базис.
9
F
39={0,1,3,14,15,16,18,19,20,21,22,24,25}x1x2x3x4x5
Таблиця 1
|
№ |
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
F |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
2 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
3 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
4 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
5 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
6 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
|
7 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
8 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
9 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
|
10 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
11 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
12 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
13 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
14 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
|
15 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
16 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
|
17 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
|
18 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
19 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
20 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
21 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
|
22 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
|
23 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
24 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
|
25 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
26 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
27 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
28 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
29 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
30 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
|
31 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |

10
М
алюнок
1
12
8 11 6 1







|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
|
9


3


7
10 13

5 4 2 14

11


12
М
алюнок
2





















