Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
42
Добавлен:
08.08.2013
Размер:
5.81 Mб
Скачать

2. Автомати з пам`яттю

Автомати з пам`яттю – це такі дискретні пристрої, в яких крім логічних елементів містяться елементи пам’яті. Автомати з пам’яттю забезпечують зберігання інформації, чого не могли виконати комбінаційні схеми.

Для зберігання інформації використовують спеціальні елементи пам’яті, які зберігають 1 біт інформації й називаються тригерами. Комбінаційні схеми іноді називають однотактними автоматами, їх вихідний сигнал формується тільки при наявності вхідного сигналу.

Автомати з пам’яттю – багатотактні автомати, які функціонують в дискретному часі. Це означає, що автомати з пам’яттю виконують перетворення інформації в окремі дискретні моменти часу.

Дискретні моменти часу можуть задаватися зовнішніми подіями.

Якщо дискретні моменти часу задаються зовнішніми подіями, то може бути побудований асинхронний автомат з пам’яттю. На відміну від комбінаційної схеми автомат з пам’яттю зберігає свою передісторію. Крім того, вихідні сигнали автомата з пам’яттю існують навіть тоді , коли відсутні вхідні сигнали.

В залежності від способа формування вихідних сигналів автомати з пам’яттю ділять на 2 класи:

- автомати Мілі

- автомати Мура

У автоматів Мілі вихідний сигнал залежить від вхідного сигналу та внутрішнього стану на попередньому такті.

У автоматів Мура вихідний сигнал залежить тільки від внутрішнього стану.

Автомати Мілі і Мура відрізняються записом функції переходів.

2.1. Реверсивний лічільник,працюючий в коді Грея с М=14 (АП1)

Лічильник імпульсів - автомат з пам'яттю, призначений для підрахунку імпульсів. На вхід надходить імпульс. Кожному підрахованому імпульсу відповідає код внутрішнього стану. На виході паралельный двійковий код.

Основним параметром є N-модуль рахунку - число імпульсів для підрахунку яких призначений лічильник.

Розрізняють наступні види лічильників:

  • що складають (підсумовуючі)- прямого рахунку

  • що віднімають - зворотного рахунку

  • реверсивні (комбіновані)

  • по модулю - визначають кількість станів

  • двійково-десяткові

  • працюючі в коді Грея

Основні етапи проектування лічильників:

  1. Виходячи із заданого модуля визначається число тригерів

n = ]log2N[, де ][- найближче більше ціле число

2. Число тригерів визначає розмірність кодів внутрішнього стану

3.Скласти граф переходів-виходів лічильника

4. Вибрати тип тригера

5. Побудувати функціональну таблицю лічильника, користуючись графом переходів-виходів і таблицею збудження обраного типа тригера

6. З функціональної таблиці одержати рівняння для функцій, що описують вхідні сигнали тригерів

7.Вибрати базис для побудови комбінаційної частини

8. Побудувати схему

9. Перевірити правильність роботи.

У своїй роботі я буду реалізовувати рверсивний лічильник, працюючий в коді Грея с М=14 за допомогою тригерів та мікросхеми1533ЛЕ1, виходячи з того, що модуль дорівнює 14, то використовується 4 тригери. Закодуємо 14 значень кодів внутрішнього стану в коді Грея, як це зробила показано на Рисунку 2.11. Будуємо графф переходів виходів (Рисунок 2.12),талиця збудження вибраного мною тригера зображена в Таблиці 2.11, а функціональна таблиця буде виглядати так, як це показано в Таблиці 2.12.

A

t

t+1

Тригери

y1

y2

y3

y4

y1

y2

y3

y4

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

~

1

~

1

~

0

1

0

0

0

0

1

0

0

1

1

1

~

1

~

0

1

~

1

0

0

0

1

0

0

10

1

0

1

~

0

1

~

1

1

~

0

0

0

1

1

0

0

1

0

1

~

1

~

~

1

1

0

0

0

1

0

0

1

1

0

0

0

1

~

1

1

~

1

~

0

0

1

0

1

0

1

0

0

1

~

~

1

1

~

1

0

0

0

1

1

0

0

1

1

1

1

~

~

1

~

1

0

1

0

0

1

1

1

1

1

1

1

0

1

~

1

~

1

~

1

0

1

0

0

0

0

0

0

0

1

0

1

~

1

~

1

~

0

1

0

0

1

1

1

0

1

~

1

0

1

1

~

~

1

0

1

0

1

0

0

0

0

0

1

0

1

~

1

0

1

~

0

1

0

1

1

1

0

0

1

~

1

1

~

1

0

~

1

0

1

1

0

0

1

0

0

0

~

1

1

0

1

~

1

~

0

1

1

0

1

0

1

0

1

1

0

~

1

1

~

~

1

0

1

1

1

0

0

0

0

0

1

0

1

0

1

0

1

~

0

1

1

1

1

1

0

1

1

~

1

1

0

~

1

~

1

1

0

0

0

0

1

0

0

0

0

1

1

~

1

~

1

~

1

0

0

0

1

0

0

0

0

1

~

1

~

1

~

1

0

1

0

0

1

0

0

0

1

1

1

~

1

~

~

1

0

1

1

0

0

1

1

0

0

0

1

1

~

1

~

1

0

~

1

1

0

1

0

0

0

1

0

1

1

~

~

1

1

~

0

1

1

0

1

0

1

1

1

0

1

0

1

~

1

1

~

~

1

1

0

1

1

0

0

0

1

0

1

~

1

0

~

1

1

~

1

0

1

1

1

0

1

1

0

1

~

~

1

~

1

1

0

1

1

0

0

0

1

1

0

0

~

1

0

1

1

~

1

~

1

1

0

0

1

1

0

1

1

~

1

1

~

0

1

~

1

1

1

0

1

0

1

0

0

0

~

1

1

~

1

0

1

~

1

1

0

1

1

1

1

1

1

~

1

0

1

~

1

~

1

1

1

1

0

0

0

1

0

0

1

0

~

1

1

~

1

~

1

1

1

0

1

1

0

0

1

~

1

1

0

1

~

~

1

1

1

1

1

0

1

0

0

0

~

1

1

0

1

0

1

~

1

1

1

1

1

0

1

1

1

1

0

~

1

~

1

~

1


Таблиця 2.12

За допомогою функціональної таблиці будуємо карти Карно, визначаємо підкуби, їх внески, приводимо до відповідного базису та реалізовуємо автомат з пам’яттю на схемі.

Побудвана схема представлена в Додатку Б.

Соседние файлы в папке Волобуева В.О
  • #
    08.08.2013919.04 Кб35Додаток А.vsd
  • #
    08.08.2013432.13 Кб35Додаток Б.vsd
  • #
    08.08.2013311.3 Кб36Додаток В.vsd
  • #
    08.08.20135.81 Mб42Курсовой.doc