1.4 Індикація
Індикацію в даній роботі можна здійснити за допомогою КС на семисигментних елементах .
Відомі такі індикації :
-
лампа світлофора;
-
світодіод
-
світодіодні індикатори, коли світодіоди ввімкнені паралельно;
-
семисигментні індикатори ( світлодіодні або рідкокристалічні ).
У світлодіодному індикаторі всередині спеціального корпуса розміщені 8 їсвітлодіодів або 8 рідких кристалів.
Є два схемотехнічних різновиди таких індикаторів із спільним анодом та спільним катодом.
Спільний анод індикатора, підключаємо до плюса джерела напруги, а катоди світло діодів до виходів інверторів, число маючих відкритий коректор, а інвертори в свою чергу, управляються парами виводу коду.
Світлодіод загораеться при потенціалі логічного нуля на виході інвертора, тобто в тому випадку, коли у відповідний розряд порту виведен одиничний біт.
Резистори обмежують на допустимому рівні через світлодіоди індикатора і вхідні транзистори інверторів.
В даній курсовій роботі при виводі інформації на систематичний індикатор застосовуються схеми, в яких використовуються дишифратори, шифратори і логічні елементи. За допомогою семисегментного індикатора, який містить у собі сім сегментів можна відобразити цифри від 0 до 9, а також деякі букви.
При подачі визначених сигналів високого рівня, змінюючихся у часі, які залежать від визначених умов, можна на одному індикаторі отримати декілька символів.
Тут a,b,c,d,e,f,g – це входи індикатора
В даній курсовій роботі ми використовуємо семисигментний індикатор з таким відображенням сегментів
Завдання :
вхідний сигнал повідомлення
0000 ГВОЗДЬ
1111 АРАБ
0101 1257
1001 БРАСС
Для простоти побудови схеми зобразимо таку таблицю:
|
Адреса |
Повідомлення |
№ індикації |
a |
b |
c |
d |
e |
f |
g |
|
|
0 0 0 0 |
Г |
I |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
|
В |
II |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
||
|
О З |
III IV |
1 1 |
1 1 |
1 1 |
1 1 |
1 0 |
1 0 |
0 1 |
||
|
Д Ь |
V VI |
1 0 |
1 1 |
1 1 |
0 1 |
1 1 |
1 0 |
1 1 |
||
|
1 1 1 1 |
А |
I |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Р |
II |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
||
|
А |
III |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
||
|
Б |
IV |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
||
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|||||||||
|
0 1 0 1 |
1 |
I |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
2 |
II |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
||
|
5 |
III |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
||
|
7 |
IV |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
||
|
|
|
|||||||||
|
1 0 0 1 |
Б |
I |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Р |
II |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
||
|
А |
III |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
||
|
С |
IV |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
||
|
С |
V |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
||
У даній схемі коди
0000, 1111, 0101, 1001 подаємо на демультиплексор,
який
представляє собою 2 дешифратора з
дозволяючими входами С1,
С2,
С3,
С4,
С 5,
С6 ,
С7, С 8.
Причому С1,
С2,
С3,
С4
– дозволяючи входи першого дешифратора,
а С 5,
С6 ,
С7, С 8 –
другого дешифратора. Демультиплексор
також має управляючі входи
і
Після подачі відповідних кодів збуджуються відповідні виходи демультиплексора, який ми подаємо на 3 шифратора, 2 із яких працює як один пріоритетний шифратор по старшинству.
Також потрібно пам’ятати, що всі мікросхеми, у даному завданні, працюють у негативній логіці.