8.2. Прилади та обладнання
1. Різальний інструмент: прохідний різець.
2. Заготовка – сталевий пруток (ø20...30 мм; l = 200...300) мм, зацентрований з обох торців.
3. Пристрої: повідцевий патрон, обертавий задній центр.
4. Вимірювальний інструмент: масштабна лінійка l = 300 мм, мікрометр (ціна поділки 0,01 мм).
5. Токарний чи токарно-гвинторізний верстат.
8.3. Порядок виконання роботи
1. Підготувати необхідні дані для виконання розрахунків на ПЕОМ:
-
коефіцієнт
і
показники степеня х,
у
і n
(для поздовжнього точіння різцем з
різальною частиною з твердого сплаву
=
243; x
= 0,9;
у
= 0,6;
n
= – 0,3);
- швидкість різання v (в м/хв);
- подача s (в мм/хв);
- глибина різання t для точіння з робочими режимами (в мм);
-
коефіцієнт
(можна прийняти
=1);
-
,
,
і
– відповідно, податливості передньої
бабки, задньої бабки і супорта, мм/Н
(кількісні значення цих параметрів слід
взяти з результатів виконання лабораторної
роботи №7; якщо згадана робота виконувалась
на іншому верстаті, або не виконувалась,
то можна скористатись нормативними
значеннями податливостей, наприклад,
для верстата 1К625
=
9·10-5
мм/Н,
=
13·10-5
мм/Н
=
7·10-5
мм/Н);
- кількість перетинів заготовки, для яких виконується розрахунок.
2. Виконати
розрахунок
за допомогою ПЕОМ. Результати записати
в таблицю 8.1.
3. Встановити заготовку в центрах верстата.
4. Обробити заготовку з режимами чистового точіння (v = 100...120 м/хв; s = 0,05...0,1 мм/об; t =0,05...0,1 мм).
5. За допомогою масштабної лінійки і крейди позначити на проточеній частині заготовки місця розташування перетинів, у яких визначалась деформація у п.2.
6. В місцях розташування перетинів виміряти діаметри отриманої поверхні. Результати записати в таблицю 8.1.
7. Проточити заготовку з робочими режимами (v = 90...100 м/хв; s = 0,3...0,4 мм/об; t =1,5...2 мм).
9. Виміряти діаметри проточеної заготовки у тих же перетинах, що і у п.6. Результати записати в таблицю 8.1.
10. За формулою (8.8) знайти фактичні значення деформації заготовки.
11.
Побудувати в одному масштабі графіки
функцій
та
.
Знайти
та
за формулами (8.9) і (8.4).
12. Оцінити близькість теоретичних і експериментальних результатів та зробити висновки.
8.4. Зміст звіту
1. Найменування і мета роботи.
2. Тип і модель верстата.
3. Основні характеристики використовуваного різального і вимірювального інструменту.
4. Результати розрахунків і експериментальних досліджень (таблиця і графіки).
5. Висновки.
8.5. Питання для самоперевірки
1. Поняття жорсткості й податливості системи ВПІД.
2. Механізм виникнення похибки форми поверхні, що виникає через деформації системи ВПІД під дією сили різання (далі – похибки).
3. Пояснити на прикладах, як впливатиме матеріал заготовки на величину похибки.
4. Пояснити, яку форму матиме поверхня циліндричної заготовки, якщо її обробляння виконується на токарному верстаті з вузлами:
- достатньої жорсткості, а сама заготовка недостатньо жорстка (тобто довга і тонка);
- малої жорсткості за досить значної жорсткості заготовки.
5. Шляхи зменшення похибки, якщо заготовка закріплена:
- в центрах;
- консольно в патроні або цанзі.
Рекомендована література: [12, 24, 25].