Графічне завдання №2 (епюр №2)
(дисципліна «Нарисна геометрія та інженерна графіка»)
Умова: Побудувати переріз поверхні площиною загального положення. Виконати розгортку поверхні з нанесенням лінії перерізу. Визначити натуральну величину фігури перерізу (див. наступну стор. – епюр №2).
Мета завдання: набуті теоретичні знання виявити на практиці при побудові перерізів різноманітних форм і розгорток та отримати необхідні навички на майбутнє при побудові розрізів та перерізів технічних деталей.
Послідовність виконання
Епюр в залежності від виду заданої поверхні може виконуватись на одному або двох аркушах формату А3. Мається на увазі, що другий аркуш формату А3 буде використовуватись для побудови розгортки поверхні в тому разі, якщо ця розгортка не поміститься разом з іншими побудовами до цього епюра.
1. Визначити спосіб задання площини та поверхню, яка задана за умовою. Виявити, яке положення займає січна площина. Встановити, яку більш доцільно за варіантом ввести заміну площин проекцій: чи П2 на П4, чи П1 на П4. Наприклад, основа заданої поверхні паралельна до площини проекцій П1 або належить П1, то для спрощення побудов цю площину проекцій залишити без змін, а замінити П2 на нову П4.
2. Застосувати алгоритм перетворення площини загального положення у проекціювальну способом заміни площин проекцій та побудувати слід проекціювальної площини і положення заданої поверхні для виконаного перетворення.
3. Визначити фігуру перерізу, дати їй назву, позначити точки перетину проекціювальної площини з поверхнею. Побудувати проекції лінії перерізу та визначити їх видимість на П1 та П2
4. Побудувати натуральну величину фігури перерізу.
5. Побудувати розгортку з нанесенням лінії перерізу на ній, показавши зрізану частину тонкими суцільними лініями, іншу частину розгортки виконати суцільними основними лініями. Слід також врахувати, що місця згину на розгортках показують штрих-пунктирною тонкою лінією з двома точками, а сам розгортка позначається знаком
6
.
Записати шрифтом умову задачі та
визначник поверхні,
підписати графічне
завдання. На рис. 5 (див. наступну стор.
– Епюр №2) показано розв'язання
задачі, де площина загального положення
перетинає циліндр, та його розгортка.
Корисно при виконанні цього завдання
звернутись до таблиць (показані після
додатку В), повторити конічні перерізи
та знати їх назви.
Графічне завдання №3 (епюр №3)
Умова: Побудувати дві проекції лінії взаємного перетину заданих поверхонь із застосуванням методу січних площин. Визначити видимість (рис.8).
Мета завдання: вміти на практиці визначати лінію взаємного перетину у випадку, коли технічна деталь складається із декількох поверхонь, які перетинаються.
Послідовність виконання
1. Визначити, які поверхні перетинаються, дати їм назву, яка буде далі записана у вигляді визначника. Уявити положення твірних (для поверхонь обертання) або ребер (для гранних поверхонь) відносно площин проекцій П1, П2, П3 .
2. Визначити, до якого випадку перетину (окремий або загальний) можна віднести цю задачу. В окремому випадку перетину одна з поверхонь займає проекціювальне положення (твірні або ребра перпендикулярні до однієї з площин проекцій), в загальному випадку проекціювальні ребра або твірні заданих поверхонь відсутні.
3. Застосувати алгоритм побудови точок на поверхні (в окремому випадку перетину) або вибрати положення допоміжної площини (в загальному випадку). Допоміжну січну площину вводять таким чином, щоб в перетині з двома заданими поверхнями вона давала найбільш простий переріз.
4. Побудувати лінії перетину допоміжної січної площини з кожною з двох заданих поверхонь. В місці перетину цих ліній визначити точки спільного перетину. Кожна з цих точок має потрійну належність поверхням, які перетинаються, та допоміжній січній площині.
5. Ввести ще декілька допоміжних січних площин з метою отримання точок, достатніх для побудови лінії взаємного перетину двох поверхонь.
6. З’єднати шукані точки, враховуючи їх видимість на поверхнях.
Зразки виконаних задач до епюра №4 показані на рис. 8 (а, б), а індивідуальні завдання наводяться в додатку Д.
