Таблиця 2.2.2 Значення коефіцієнтів а і б

Маса 1 м2 стінового огородження, кг	А	Б
До 35 36-270 Більше 270	0 0,25 0,5	0 5,5 2,75

Таблиця 2.2.3 Вихідна еквівалентна розрахункова різниця температур для зовнішніх стін будівель, розташованих на 40 0пвн. Ш.

Вид стінового огородження	Орієнтація стіни	Години доби за сонячним часом
		12	14	16
Різниця температур  t3 для затінених стін
Цегляна стіна товщи­н­ою 200 мм і масою 360 кг/м2	Будь-яка	0/0	0/0	1,1/1,1
Те ж, 300 мм і 540 кг/м2	Будь-яка	1,1/1,1	1,1/1,1	1,1/1,1
Різниця температур  t4 для опромінених сонцем стін
Цегляна стіна товщи­н­ою 200 мм і масою 360 кг/м2	ПНСХ СХ ПДСХ ПД ПДЗХ ЗХ ПНЗХ ПН	5,6/1,1 7,8/4,4 3,3/2,2 2,2/1,1 3,3/2,2 3,3/2,2 1,1/1,1 0/0	8,9/4,4 10/5,6 7,8/5,6 2,2/1,1 4,4/2,2 4,4/3,3 2,2/1,1 0/0	7,8/4,4 10/8,6 10/6,7 5,6/3,3 5,6/3,3 5,6/3,3 3,3/2,2 1,1/1,1
Те ж, 300 мм і 540 кг/м2	ПНСХ СХ ПДСХ ПД ПДЗХ ЗХ ПНЗХ ПН	4,4/2,2 6,7/4,4 5,6/3,3 3,3/2,2 5,6/3,3 6,7/4,4 4,2/2,2 1,1/1,1	4,4/2,2 5,6/3,3 5,6/3,3 3,3/2,2 5,6/3,3 5,6/3,3 4,4/2,2 1,1/1,1	5,6/2,2 6,7/4,4 5,6/3,3 3,3/2,2 5,6/3,3 5,6/3,3 4,4/2,2 1,1/1,1

Таблиця 2.2.4 Відношення і/і0

Географічна широта, 0 пвн.ш	Орієнтація стін
	ПД	ЗХ і СХ	ПДЗХ і ПДСХ	ПНЗХ і ПНСХ	ПН
24	0,3	0,98	0,8	1,01	1,12
28	0,33	0,98	0,9	1,01	1,06
32	0,6	0,99	0,93	1	1
36	0,8	0,99	0,98	1	1
40	1	1	1	1	1
44	1,23	1,01	1,05	1	1,03
48	1,4	1,02	1,11	1	1,05
52	1,65	1,03	1,17	1	1,11
56	1,88	1,05	1,23	1,03	1,29
60	2,1	1,08	1,23	1,06	1,44
64	2,3	1,12	1,34	1,11	1,58

Для синіх (нетемних), зелених, світло-червоних, світло-коричневих, нефарбованих дерев’яних стін і стін кольору природного бетону в якості вихідної еквівалентної розрахункової різниці температур рекомендується приймати середньоарифметичне значення t₄ для світлих і темних стін.

А_в - амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні огороджень, ^оС:

(2.2.9)

A_н - max амплітуда коливань температури зовнішнього

повітря (додаток 2);

I_max та І_ср- відповідно максимальне та середнє значення сумарної(прямої та розсіяної) сонячної радіації, що приймаються для зовнішніх стін як для вертикальних поверхонь західної орієнтації. (додаток 9);

 - затухання амплітуди коливань температури в огороджуючій конструкції:

 = R_о/ R_в (2.2.10)

F - площа перекриття, м².

В зв’язку з великим затуханням коливань температури в стінових огородженнях надходження теплоти за рахунок сонячної радіації через стіни не враховується.

2.3 ВИЗНАЧЕННЯ ІНШИХ ШКІДЛИВИХ НАДХОДЖЕНЬ

Надходження теплоти та вологи від дорослих чоловіків приймається по додатку 16, для жінок - 85%, для дітей - 75%.

Кількість теплоти, яка надходить від електродвигунів:

Q = 10³ N k, (2.3.1)

N - установочна потужність двигуна, кВт;

k - коефіцієнт, який має значення 0,25 - 0,4 в залежності від режиму роботи двигуна.

Надходження теплоти від нагрітих поверхонь:

, (2.3.2)

t_в - внутрішня температура повітря;

t_пов - температура поверхні;

F_пов - площа поверхні;

R - опір теплопередачі:

для нагрітих повітропроводів:

, (2.3.3)

V - швидкість руху повітря в повітропроводі, м/с.

Тепловиділення 1 м гладкої неізольованої труби систем опалення та теплопостачання можна приймати по додатку 17.

Надходження теплоти від джерела штучного освітлення. Кількість тепла, що надходить в приміщення від джерел штучного освітлення, визначають за фактичною або проектною потужністю ліхтарів. При цьому враховують, що вся енергія, яка витрачається на освітлення, переходить в тепло, яке нагріває повітря приміщення. Встановлено, що якщо освітлювальна арматура та лампи знаходяться поза приміщенням або ліхтарі оснащені місцевими відсосами, тоді частка тепла, яке потрапляє в приміщення _осв, складає 0,45 при люмінесцентних лампах та 0,15 при лампах розжарювання на освітлення від енергії, яка витрачається.

Якщо потужність ліхтарів невідома, тоді тепловиділення від джерел освітлення Q_осв, Вт, можна визначити за формулою:

Q_осв = E F q_осв _осв, (2.3.4)

E - освітленість, лк (додаток 12);

F - площа підлоги приміщення, м²;

q_осв - питомі тепловиділення, Вт/ м² лк (додаток 13);

_осв - частка тепла, яке надходить в приміщення.

Тепловиділення від джерел освітлення робочих місць враховують незалежно від періоду року та часу доби, але від джерел загального освітлення - з врахуванням часу доби та архітектурно-планувальних рішень.

Пиловиділення при зварювальних роботах в більшій кількості визначають повітрообмін приміщення. Пил, який виділяється при зварюванні, містить фтористі з’єднання, окисли марганцю, заліза та алюмінію, марганець та інші речовини. В додатку 18 наведені дані про кількість та хімічний склад пилу, який виділяється при зварюванні.

Найбільш шкідливими з санітарно-гігієнічної точки зору у теперішній час є марганцеві руднокислі електроди ЦМ-7, ЦМ-8, ОЗС-3 та ОММ-5, які містять в своєму покритті до 30% феромарганцю. Виділення пилу та вміст в ньому окислів марганцю на 1 кг витрачених електродів наведено в додатку 19.

Для розрахунку вентиляції сумарні шкідливі виділення в приміщені зручно заносити в розрахункову таблицю.