Між регістрова сигналізація r2

В якості міжрегістрової сигналізації R2 використовує наскрізну «з кінця в кінець» самопровіряєму сигналізацію двохчастотними посилками в коді «2 з б»: 1140, 1020, 900, 780. 660 і 540 Гц для сигналів у зворотному напрямку і 1380, 1500, 1620, 1740, I860 і 1980 Гц для сигналів у прямому напрямку. Потрібно зауважити, що частоти реєстрових сигналів, використовувані в R2, відрізняються від розглянутих вище в цьому ж розділі систем № 5 і R1. Порівняння цих частот наведено в таблиці 5.

Таблиця 5. Порівняння частотних сигналів у системах R2, R1 та № 5

Частота	Використовується в коді R2	Використовується в коді № 5 і R1
540	+
660	+
700		+
780	+
900	+	+
1020	+
1100		+
1140	+
1300		+
1380	т
1500	+	+
1620	+
1700		+
1740	+
1860	+
1980	+

Сигнали в прямому напрямку поділяються на дві групи, звані I і II. Сигнал буде мати категорію I або II відповідно до посилаються у зворотному напрямку сигналами від вхідної АТС або транзитного вузла. Перехід значень з групи I в групу II здійснюється за сигналом A3 або А5 у зворотному напрямку. Повернення значень сигналів до групи I можливо тільки якщо перехід до групи II здійснювався по зворотному сигналом А5, а не A3. Сигнали прямого напряму групи I наведені в таблиці 9.11, а сигнали прямого напряму групи II наведені в таблиці 9.12.

Значення сигналу 1-11 залежить від його розташування всередині послідовності. Якщо цей сигнал передається в якості першого сигналу прямого напрямку, то він означає, що далі піде код країни, що з'єднання вимагає ехозаградітелей і що повинен бути включений вихідний полукомплект ехозавад. Якщо ж сигналу I-11 передує код мови, про який було сказано вище, то він означає адресу робочого місця телефоністки вхідної станції, і за ним завжди треба тільки сигнал I-15 - закінчення набору.

Аналогічно використання сигналу I-12, який у разі, якщо він є першим сигналом у послідовності адресних сигналів прямого напрямку, означає, що далі піде код країни, однак луна-загороджувачі не потрібні. У разі, якщо сигналом I-12 передує код мови, то він означає доступ до телефонного оператора столу уповільненої обслуговування на міжміського АТС.

Сигнали прямого напряму групи II направляються у відповідь на сигнали зворотного напрямку А-3 або А-5 і дають інформацію про те, чи використовується міжнародний зв'язок або зв'язок всередині країни.

Таблиця 6. Сигнали групи А зворотного напрямку

Комбінація	Позначення сигналу	Реальні значення частот (Гц)	Значення сигналу
1	А-1	1140 +1020	Передайте наступну цифру (n +1)
2	А-2	1140 +900	Передайте передостанню цифру (n-1)
3	А-3	1020 +900	Адреса повний; перехід до прийому сигналів групи В
4	А-4	1140 +780	Перевантаження на національній мережі
5	А-5	1020 +780	Передайте категорію абонента
6	А-6	900 +780	Адреса повний; оплата; перехід в стан розмови
7	А-7	1140 +660	Передайте другу цифру від кінця (n-2)
8	А-8	1020 +660	Передайте третю цифру від кінця (n-3)
9	А-9	900 +660	Резерв для національного
10	А-10	780 +660	Використання
11	А-11	1140 +540	Передайте індикатор коду
			країни
12	А-12	1020 +540	Передайте код мови
13	А-13	900 +540	Передайте тип каналу
14	А-14	780 +540	Запит інформації щодо використання ехозаградітеля (чи потрібне входить полукомплект ехозаградітеля?)
15	А-15	660 +540	Перевантаження на міжнародній станції або на її виході

Сигнал II-5 означає, що виклик надійшов з робочого місця телефонного оператора, а II-6 і II-8 означають, що з'єднання будуть використовуватися для передачі даних. Рідко використовуваний сигнал II-10 означає виклик від телефонного оператора міжміського зв'язку з можливістю втручання в розмову зайнятого абонента, і його використання підлягає двосторонньою угодою між адміністраціями зв'язку.

Сигнали в зворотному напрямку також поділяються на дві категорії: сигнали А і сигнали У, наведені в таблицях 6 і 7, відповідно.

Таблиця 7. Сигнали групи В зворотного напрямку

Комбінація	Позначення сигналу	Реальні значення частот (Гц)	Значення сигналу
1	В-1	1140 +1020	Резерв для національного використання
2	В-2	1140 +900	Передайте спеціальний інформаційний тональний сигнал
3	В-3	1020 +900	Абонентська лінія зайнята
4	В-4	1140 +780	Перевантаження (зустрічається після переходу від сигналів групи А до сигналів групи В)
5	В-5	1020 +780	Неіснуючий номер
6	В-6	900 +780	Абонентська лінія вільна оплата
7	В-7	1140 +660	Абонентська лінія вільна без оплати
8	В-8	1020 +660	Абонентська лінія несправна
9	В-9	900 +660
10	В-10	780 +660
11	В-11	1140 +540
12	В-12	1020 +540	Резерв для національного
13	В-13	900 +540	використання
14	В-14	780 +540
15	В-15	660 +540

Сигнали зворотного напрямку групи А потрібні для підтвердження сигналів прямого напряму групи I і іноді - для підтвердження сигналів прямого напряму групи II. Крім цього, сигнали групи А передають наступну спеціальну інформацію:

- Сигнал передачі наступної цифри А-1 запрошувати передачу наступної цифри n1 після прийому цифри n

- Сигнал А-2 запитує раніше передану цифру n1, тобто попередню перед прийомом цифри n

- Про сигнал А-3 вже було сказано раніше: він означає перехід до прийому сигналів у прямому напрямку іншої групи;

- Сигнал А-4 означає або перевантаження ступенів комутації міжнародної або міжміського станцій, або завершення тайм-ауту в обміні сигналами, або перевантаження всередині національної мережі. Таким чином, кожна комбінація частот може мати два, а іноді три різних значення. Для національних застосувань є можливість додати треті групи для сигналів у прямому і зворотному напрямках.

Висока вірогідність, що забезпечується протоколом R2, пов'язана і з використанням коду «2 з б», який сам по собі дозволяє перевірити, чи правильний сигнал був прийнятий (як це має місце і в R1). Крім того, майже у всіх ситуаціях сигнал в прямому напрямку надходить до тих пір, поки не буде отримано відповідний сигнал підтвердження у зворотному напрямку. Приймальний регістр може запросити інформацію у передавального регістра в будь-який момент під час передачі незалежно від хронологічного порядку. Так, наприклад, будь передається двохчастотний сигнальний код може бути багато разів повторений за запитом від приймаючої сторони.

Вихідна АТС посилає різні сигнали в прямому напрямку, включаючи адресну інформацію, код країни і індикацію ехокомпенсацію, категорію абонента і закінчення посилки. Вхідна або транзитна станція повертає сигнали перевантаження, підтвердження прийняття повної адреси, стану спричиненої лінії, а також мережеві сигнали. Подальше дію системи визначається сигналами в обох напрямках, створюючи таким чином гнучку інтерактивну сигналізацію.

Типовий цикл послідовності обміну багаточастотними сигналами протоколу R2 з рекомендації Q.440 наведено на рис. 2.

Рис. 2. Приклад обміну багаточастотними сигналами протоколу R2

Розглянемо типовий обмін багаточастотними сигналами. Передавач на вихідної станції А посилає сигнал індикації першої переданої цифри. Регістр на дальньому кінці декодує сигнал і підтверджує його прийом, даючи команду передавача послати в зворотному напрямку сигнал «Передати наступну цифру». Цей обмін сигналами продовжується до тих пір, поки не будуть передані всі цифри.

На цій стадії входить станція Б, розпізнавши, що прийняті всі цифри, сигналізує станції А перейти до посилки другого набору сигналів (сигнали В). Отримавши цей сигнал, станція А передає категорію абонента. Якщо це звичайний користувач, то спеціальної обробки не потрібно, і станція Б визначає стан викликається лінії. Якщо лінія вільна, у бік станції А надсилається відповідний сигнал, за яким абонент підключається до вихідної з'єднувальної лінії, а регістр звільняється. Якщо лінія зайнята, на станцію А передається відповідний сигнал, а від станції А повертається тональний сигнал «Зайнято». Тобто, система сигналізації взаємодіє з системою управління процедурами обслуговування викликів, включаючи функції маршрутизації, автоматичне визначення номера, управління тарифікацією і роз'єднання з'єднання.

Висновок

В контрольній роботі міститься аналіз реально функціонуючих в телефонних мережах систем сигналізації та процедур обслуговування викликів. Розглянуто міжнародні системи сигналізації R2 і R2D, виконано порівнянн протоколів R2 і R1. Інтерес до цих протоколів обумовлений не тільки і не стільки тим, що вони іноді зустрічаються в українських мережах, а наступністю технічних ідей, схожістю шляхів еволюції протоколів сигналізації і очевидною ефективністю їх міжнародної уніфікації.

Список використаної літератури

1. Абилов А.В. Сети связи и системы коммутации: Учебное пособие для вузов. – М.: Радио и связь, 2004. – 288 с.

2. Берлин А.Н. Устройства, системы и сети коммутации. – СПб.: «Петеркон», 2003. – 384с.