7.5 Вимоги до оформлення звіту

Під час оформлення звіту потрібно дотримуватись вимог Державного стандарту України (ДСТУ 3008-95). Цей стандарт передбачає оформлення документації машинописно або на комп’ютері на одному боці аркуша формату А4 з такими розмірами полів: правого – не менше 10 мм, решти – не менше 20 мм; номер сторінки проставляється у правому верхньому кутку; текст чорного кольору через 1,5 інтервала (до 40 рядків на сторінці); висота літер та цифр не менше 1,8 мм. Якщо звіт пишеться „від руки”, то вживається креслярський шрифт з висотою літер не менше 3,5 мм. Повністю зі стандартом ДСТУ 3008-95 студенти мають ознайомитись самостійно.

Під час оформлення звіту студент має звертати увагу на стилістику викладення матеріалу та грамотність мови звіту, оскільки вони є невід’ємними складовими кваліфікації інженера. Усі помилки повинні бути виправленими згідно з ДСТУ. Звіти з граматичними помилками або неохайно оформлені до захисту не приймаються.

7.6 Система модульно-рейтингового оцінювання лабораторної роботи

Лабораторні роботи є невід’ємною складовою дисципліни і тому результати виконання лабораторних робіт оцінюються балами, загальна кількість яких складає відповідну частину абсолютної бальної оцінки дисципліни.

Якщо звіт повертається на доопрацювання у зв’язку з його низькою якістю (помилки, неохайність), то кожна наступна спроба захисту знижує оцінку на 1 бал.

Якщо робота чи звіт виконані із запізненням більше, ніж на тиждень, загальна сума балів за відповідну роботу зменшується на 50%.

7. Організація проведення лабораторної роботи та заходи з техніки безпеки

Робота з розробки керувальної програми проводиться в аудиторії, після чого студент показує її викладачу і той, якщо програма правильно складена (за правильність визначення цифрових величин відповідає студент), візує її. Це є дозволом на виконання практичної частини. Тоді ж викладач дає завдання на практичну роботу, тобто вказує який фрагмент програми має бути відпрацьований на верстаті.

За виконання практичної частини відповідає навчальний майстер, який зобов’язаний провести в лабораторії інструктаж техніки безпеки виконання даної лабораторної роботи. Студент має ознайомитися із загальною інструкцією з техніки безпеки і розписатися у відповідному журналі.

З допомогою навчального майстра студент вводить заданий фрагмент програми до ПЧПК і отримує рисунок траєкторії інструмента згідно із завданням.

7. Питання для самопідготовки

1. Охарактеризуйте технологічні можливості токарних і токарно–револьверних верстатів з ЧПК.

2. Які деталі доцільно обробляти на токарних верстатах з ЧПК?

3. Наведіть послідовність токарної обробки деталей типу: фланця, валу.

4. Які різальні інструменти застосовуються під час токарної обробки на верстатах з ЧПК?

5. Класифікація зон обробки на токарній операції.

6. Типові схеми руху інструмента під час чорнових переходів.

7. Як визначається глибина різання під час знімання напусків?

8. Що таке центр інструмента?

9. Як програмуються переміщення в ПЧПК «Электроника НЦ–31». Що таке система координат деталі?

10. Як програмується обробка: циліндрів, конусів, сферичних поверхонь?

11. Як програмується: швидкість різання, подача, номер інструмента?

12. Що таке автоматичні цикли? Для чого вони використовуються під час програмування?

13. Поясніть поняття: вихідної точки, початкової точки, опорної точки. Як знаходять місця їх розташування ?

14. Будова клавіатури ПЧПК «Электроника НЦ–31».

15. Призначення основних органів керування верстата 16К20Т1.02.

16. Що таке режим розмірної прив’язки інструментів і для чого він використовується?

17. Що повинен зробити оператор після заміни різця, що затупився?

18. Як виконується розмірна прив’язка стрижневого інструмента (свердел, розверток тощо)?

19. В якій послідовності вводиться і корегується керувальна програма?