6.2.1. Підготовчий етап (25 хвилин)

Організація заняття. На початку заняття викладач формулює основні цілі заняття, коротко знайомить з планом заняття. Потім проводить контроль вихідного рівня знань студентів шляхом фронтального опитування. При цьому слід вияснити, які питання та якими студентами засвоєні погано. На ці питання та на цих студентів слід звернути більше уваги. При оцінці відповідей врахувати, що студенти мають маим базові знання.

Контроль вихідного рівня знань, навичок, вмінь.

Викладач шляхом опитування студентів визначає рівень засвоєння ними теми за знаннями, що одержані на лекції, а також за рекомендованими методичними вказівками з теми заняття.

6.2.2. Основний етап (50 хвилин)

Самостійна робота студентів здійснюється шляхом розв'язування ситуаційних задач під контролем викладача. Кожен студент одержує індивідуальні завдання за якими проводять обчислення екстенсивних та інтенсивних показників і показників динамічного ряду. За одержаними результатами малюють графічні діаграми.

Після виконання практичної роботи студенти записують загальний висновок затемою занять.

6.2.3. Заключний етап (15 хвилин)

Кожен студент у протоколі виконання практичного завдання відображає точну послідовність (алгоритм) проведення статистичного дослідження.

Контроль кінцевого рівня засвоєння навчального матеріалу здійснюється шляхом стислого аналізу складеної кожним студентом програми і плану дослідження. Одначасно за результатами отриманих матеріалів студенти в протокольних зошитах пишуть висновки.

Матеріалами для позаудиторної роботи (домашнього завдання), стають виконанні студентами на практичному занятті індивідуальні завдання, а також методичні вказівки щодо підготовки теми наступного заняття.

VII. Матеріали методичного забезпечення заняття

7.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття - методичні вказівки з даної теми для студентів, медична документація.

7.1.1. Контрольні питання з теми заняття:

1. Для чого практичному лікарю необхідні знання, вміння та навички з даної теми?

2. Чим обумовлена необхідність розрахунків відносних величин?

3. Назвіть основні види відносних величин.

4. Який показник характеризує частоту того чи іншого явища, що вивчається.

5. Який із відносних показників відбиває структуру явища, що вивчається, чи сукупності?

6. Наведіть приклади застосування у лікарській практиці екстенсивних показників.

7. З якою метою в охороні здоров'я використовуються динамічні ряди?

8. Назвіть основні види діаграм при відображенні інтенсивних та екстенсивних статистичних показників. Наведіть приклади.

Підбірка тестових завдань а-І та а-ІІ, „німа" структурно-логічна схема а-Н, ситуаційні задачі а-ІІ (додаток 3) Таблиці, стендовий матеріал.

7.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття.

Професійний алгоритм

№	Завдання	Послідовність виконання	Зауваження, попередження щодо сомоконтролю
1	Оволодіти методикою проведення стандарти- зованих розрахунків інтенсивних та екстенсивних показників	Виконувати у такій послідов- ності: 1. вираховуємо загальний по- казник інтенсивності: Явище х 100 Все середовище 2. вираховуємо спеціальний по­казник інтенсивності: Частина явища х 100 Частину середовища 3. вираховуємо показник екстен­сивності: Частина явища х 100 Ціле явище 4. вираховуємо показник спів­відношення; 5. вираховуємо показник на­очності (складаємо пропорцію)	Проконтролюйте стан на правельність прове- дення розрахунків та про наведення виснов- ків
2	Вміти проводити аналіз динамічного ряду ■	Виконувати у такій послідов- ності: 1. обчислюємо абсолютний при­ріст динамічного ряду; 2. обчислюємо темп росту дина­мічного ряду; 3. обчислюємо темп приросту динамічного ряду; 4. обчислюємо показник наоч­ності.	Зверніть увагу на методики аналпу динамічного ряду

7.3. Матеріали контролю для заключного етапу

Підбірка контрольних питань сс-И

1. Яке значення мають абсолютні величини, які можливості їх використання?

2. Які відносні величини застосовують для аналізу статистичних даних?

3. В чому полягає сутність інтенсивних показників. Коли їх використовують? 4.У яких випадках використовуються екстенсивні показники, яка їх сутність?

5. У яких випадках використовуються показники співвідношення та наочності, яка методика їх визначення?

6. Які відносні величини використовуються для порівняння різних явищ в динаміці, по регіонах, в окремих групах населення?

7. Які види графіків використовуються для зображення статистичних даних?

8. З якою метою використовують лінійні діаграми, які правила їх побудови?

9. У яких випадках використовують стовпчикові діаграми, які правила їх побудови?

10. Які можливості використання картограм та картодіаграм?

Підбірка тестових завдань сс-ПІ та ситуаційних задач а-ІІІ (додаток 4)