2.Фактичний матеріал і методи досліджень

В процесі проходження першої виробничої практики на Півд. ГЗК було відібрано 9 проб. Після виготовлення шліфів і аншліфів було проведено макроскопічний опис і мікроскопічний опис за допомогою мікроскопу МП-5, а також були зроблені знімки. Був проведений парагенетичний аналіз.

Перелік виконаних робіт та використаного фактичного матеріалу

Види робіт	Об’єми
Аналіз літературних джерел	4 найменування
Відбір мінералогічних проб	9
Мікроскопічне дослідження прозорих і полірованих шліфів	1 полірований шліф і 3 аншліфів
Фотографування	15 знімків

3.Мінералогічне вивчення руд (порід) району (родовища, ділянки).

3.1.Макроскопічний опис.

Зразок №1 представлений окисленим кварцитом буро-сірого кольору. Структура дрібнобластова. Текстура верствувата. Основними мінералами є кварц, гематит. Потужність прошарків коливається від 1 мм. до 3 мм.

Рис.3.1.Окислений кварцит

Зразок №2 представлений окисленим кварцитом буро-сірого кольору з білою жилою. Структура дрібнобластова. Текстура прожилкова, верствувата. Основними мінералами є кварц і гематит.

Рис.3.2. Окислений кварцит з кварцовою жилою

Зразок №3 представлений напівокисленим кварцитом буро-сірого кольору. Структура дрібнобластова. Структура верствувата. Головні мінерали кварц, магнетит, гематит. Потужність прошарків коливається від 1мм. до 4мм.

Рис. 3.3. Напівокислений кварцит

Зразок №4 представлений гематит-магнетитовим кварцитом сірого кольору. Структура дрібнобластова. Текстура верствувата. Потужність рудних прошарків коливається від 2 мм. до 6 мм. (середня 4 мм.), а нерудних – від 1 мм. до 3 мм. (середня 2 мм.)

Рис. 3.4. Гематит-магнетитовий кварцит

Зразок №12 представлений гематит-магнетитовим кварцитом сірого кольору. Структура дрібнобластова. Текстура верствувата. Потужність рудних прошарків коливається від 2 мм. до 5 мм. (середня 3,5 мм.), а нерудних – від 1 мм. до 4 мм. (середня 2,5 мм.)

Рис. 3.5. Гематит-магнетитовий кварцит

Зразок № 13 представлена магнетитовим кварцитом сірого кольору. Структура дрібнобластова. Текстура верствувата. Основними мінералами є кварц, магнетит. Потужність рудних прошарків від 3 мм. до 7 мм. (середня 5 мм.) – нерудних від 1 мм. до 3 мм. (середня 2 мм.)

Рис. 3.6. Магнетитовий кварцит

Зразок № 14 представлена магнетитовим кварцитом сірого кольору з білою кварцовою жилою. Структура дрібнобластова. Текстура верствувата. Основними мінералами є кварц, магнетит. Потужність рудних прошарків від 1 мм. до 7 мм. (середня 4 мм.) – нерудних від 1 мм. до 3 мм. (середня 2 мм.)

Рис.3.7.Магнетитовий кварцит із жилою кварцу

Зразок №19 представлений окисленим кварцитом буро-сірого кольору з білою жилою. Структура дрібнобластова. Текстура прожилкова, верствувата. Основними мінералами є кварц і гематит. Потужність рудних прошарків від 2 мм. до 4 мм. (середня 3 мм.), нерудних від 3мм. до 5мм. (середня 4мм.)

Рис.3.8.Окислений кварцит

Зразок №21 представлена магнетитовим кварцитом сірого кольору. Структура дрібнобластова. Текстура верствувата. Основними мінералами є кварц, магнетит. Потужність рудних прошарків від 1 мм. до 6 мм. (середня 3,5 мм.) – нерудних від 1 мм. до 3 мм. (середня 2 мм.)

Рис.3.9.Магнетитовий кварцит

3.2.Мікроскопічні дослідження

Проба №12

Прозорий шліф.

Кварц SiO₂ – нерудний мінерал. Цементує рудні зерна. Вміст в пробі 50%. Також присутня слюда. Її вміст 10%. Магнетит сірого кольору, зерна ксеноморфної форми. Кількість зерен досягає 40% . Структура дрібнозерниста,структура мікрополосчата.

а б

Рис. 3.10.Гематит – магнетитовий кварцит. (а- ніколі ІІ ,б- ніколі X).Ув.

Проба № 4

Полірований шліф.

У пробі виражена смугаста текстура , що зумовлена чередуванням рудних і нерудних прошарків. Рудні прошарки представлені магнетитом. Зерна магнетиту мають ксеноморфну форму, розмір їх коливається від десятих мм. до міліметра. Нерудні прошарки представлені кварцем. Рудних прошарків приблизно 60%, а нерудних 40%.

Рис.3.11. Магнетитовий кварцит. Ув..

Проба №12

Полірований шліф

У пробі виражена смугаста текстура , що зумовлена чередуванням рудних і нерудних прошарків. Рудні прошарки представлені магнетитом і піритом. Зерна піриту мають гіпідіоморфну форму. Розмір їх коливається від десятих до сотих часток мм. Зерна магнетиту мають ксеноморфну форму, розмір їх коливається від десятих мм. до міліметра. Рудних прошарків приблизно 60%, а нерудних 40%.

Рис.3.12. Магнетитовий кварцит з піритом. Ув..

Проба №14

Полірований шліф

У пробі виражена смугаста текстура , що зумовлена чередуванням рудних і нерудних прошарків. Рудні прошарки представлені магнетитом. Зерна магнетиту мають ксеноморфну форму, розмір їх коливається від десятих мм. до міліметра. Нерудні прошарки представлені кварцем ксеноморфної форми. Рудних прошарків приблизно 60%, а нерудних – 40%.

Рис.3.13. Магнетитовий кварцит. Ув..

3.2.1.Петро- і мінераграфічний аналіз.

Назва мінералу	Вміст мінералу, %							Середнє
	Проба 4		Проба 12		Проба 14
	шліф	аншліф	шліф	аншліф	шліф	аншліф	шліф		аншліф
Нерудні		40		40		35			35
Кварц			35			35	35
Слюда			5				5
Рудні			60				60
Магнетит		60		55		65			60
Пірит				5					5
Всього	100		100 100		100		100		100

3.2.2.Парагенетичний аналіз.

Мінерали	Метаморфічний етап	Гідротермальний
	Оксидно-силікатна стадія	Сульфідна стадія
Кварц	..................
Слюда	.......................
Магнетит	………….
пірит		…………..

Висновки

Під час виконання курсової роботи я вивчив літературу з питань географо-економічного нарису району практики, розвiданностi, стратиграфії району, магматизму та метаморфізму, тектоніки, геоморфології, корисних копалин та ïх речовинного складу, навчився визначати речовинний склад порід.

Дослідив 9 зразків залізистих кварцитів, зробив їх макроскопічний опис. Мікроскопічний опис був зроблений для 3 зразків магнетитових кварцитів. Набув практичних навиків у роботі з полірованими та прозорими шліфами.

Список використаної літератури

1.Краткие сведенья о геологическом строении,запасах, химическом и минералогическом составе, физико-механическим свойствам пород и руд месторождения “Скелеватское-Магнетитовое” (ЮГОК) 11.1987г.

2.Геологический отчет с подсчетом запасов железистых роговиков по “Скелеватскому-Магнетитовому” месторождению Криворожского железорудного бассейна. По состоянию на 01. 08. 1964г.

3.Волынский И.С. Определение минералов под микроскопом.- М. : Недра, 1966.-349с.

4.Кэмерон Ю. Рудная микроскопия. М.: Мир, 1966. – 308с.