1.2.Історія геологічної вивченості.

Історія геологічного розвитку Кривбасу ділиться на два періоди: докембрійський та кайнозойський.

До недавнього часу традиційно вважалося, що Кривбас є складовою частиною геосинкліналі Великого Кривого Рогу [1,13,25] і його еволюція розглядалася з позиції уявлень про геосинклінальний розвиток земної кори. Пізнання глибинної природи Криворізької структури, а також впровадження в геологію докембрію основних положень теорії літосферних плит, дозволило Г.І.Каляєву [17, 18] з однодумцями висловити припущення, що Кривбас є зоною незавершеної докембрійської субдукції.

Узагальнення фактичного матеріалу, який на сьогоднішній день накопичився за більш ніж віковий період вивчення Кривбасу, разом з особливостями тектонічної будови структури, характеру розрізу, накладеними процесами дозволили розробити трьохетапну модель геолого-тектонічного розвитку Кривбасу, яка об'єднує рифтогенну, протогеосинклинальну та орогенну стадії становлення земної кори.

Рифтогенна стадія, яка охоплює у віковому відношенні пізньоархейськийй та ранньопротерозойський періоди, поділяється на дві підстадії – проторифтову та рифтову.

Проторифтова підстадія характеризується закладенням в Середньому Придніпровї та Кривбасі, своєріднних зеленокамяних структур, проторифтів, виникнення яких було зумовлене деструкцією (розтріскуванням) протокори. Це призводило до виникнення глибинних розломів, які служили своєрідними каналами по яких відбувалося піднімання з глибин базит-ультрабазитової магми і її виверження в межах рифтоподібних структур, відокремлених граніто-гнейсовими куполами.

Проторифтова підстадія змінилася власне рифтовою, наслідком якої є грубоуламкові, вулканогенні та залізисто-кременисті відклади новокриворізької, скелеватської та саксаганської світ криворізької серії.

Протогеосинклінальна стадія розвитку Кривбасу характеризується накопиченням порід гданцевської світи, які з кутовим та стратиграфічним неузгодженням залягають на відкладах саксаганської. Це свідчить не тільки про значний віковий перерив в осадконакопиченні утворень зазначених стратиграфічнних підрозділів, але і про зміну тектонічного режиму.

Орогенна стадія характеризується накопиченням потужних метатеригенних моласоїдної метаконгломерат-пісковикової та метапісковиково-сланцевої товщ глеєватської світи верхнього протерозою, які з кутовим та стратиграфічним неузгодженням залягають на породах гданцевської світи та древніших утвореннях Кривбасу.

Геологічний розвиток осадового фанерозойського чохла заключався у трансгресіях моря, які змінювалися регресіями, що відобразилося на накопиченні осадків різних класів крупності. В ході трансгресій накопичувався піщано-глинистий, глинисто-алевритовий, алеврито-глинистий, глинистий матеріал. А при регресіях галечно-гравійно-піщаний, піщано-гравійно-галечниковий матеріал.

Підсумовуючи коротку характеристику історії геологічного розвитку Кривбасу слід зазначити, що в докембрії кожна з охарактеризованих вище стадій супроводжувалася перервами в осадконагромадженні, короутворенням, проявленням тектонічних, магматичних, метаморфічних процесів, які призводили до складкоутворення, вкорінення дайок та інших інтрузивних тіл, а також розвитку метасоматичних та гідротермально – метасоматичних явищ.

Протягом палеозою та мезозою Кривбас, як і весь Український щит, підлягав тільки процесам вивітрювання та денудації. Більш активні геологічні дії в регіоні розпочалися лише на початку кайнозою і були повязані з накопиченням осадового матеріалу.