1.7.Історія геологічного розвитку.

З 1930 року вивченням залізистих кварцитів для визначення можливості їх використання в промисловості проводили Дніпропетровське відділення НДІ “Механобрчормет”. У 1931 р. працівниками Дніпропетровського філіалу HДГРІ були проведені петрографічні дослідження магнетитових кварцитів Скелюватського Магнетитового родовища.

У 1935 р. в південній частині родовища було пройдено 9 канав загальним метражем 150 м.

У 1945 р. Центральна геологічна партія розпочала бурові роботи на території південної частини Скелеватського Магнетитового родовища. З 1945 р. по 1950 р. розвідувальні роботи проводились в межах профілів 0 та У^а. Було пробурене 43 свердловини, загальним об’ємом 4914 п.м., пройдено 119 шурфів загальним метражем 1947 п.м., глибина свердловин коливається від 26 до 310 м, шурфів від 6 до 32 м.

Розвідки покладів магнетитових кварцитів проводилась на глибину 150-200 м.

У 1946-47 р. було пробурено 39свердловин (загальним метражем – 1121,17 п. м.) в межах профілів VIII та X. Глибина свердловин не перевищувала 50 метрів.

За результатами розвідки були затверджені запаси магнетитових кварцитів Скелеватського Магнетитового родовища (протоколи № 5816 (1949 р) та протокол № 6810 (1951 р.) ДКЗ СРСР ). Продуктивною товщею був визнаний четвертий залізистий горизонт саксаганської світи, бортовий вміст Fе_заг. – 30%, кількость магнетитових кварцитів склала – 314 930 тис. т. Науково-дослідні інститути “Механобрчормет” та “Южгіпроруда” виконали проектні роботи по будівництву та налагодженню Південного гірничозбагачувального комбінату.

В 1955 р. уведена перша черга будівництва Південного гірничозбагачувального комбінату.

У 1951-55 рр. продовжувалася розвідка Скелюватського Магнетитового родовища в межах профілів VI та ІX. Було пробурено 49 свердловин (загальним метражем 6165,64 п.м.) глибина свердловин дорівнювала 313 м.

В результаті проведених геологічних робіт у 1955 р. біли підраховані запаси залізистих кварцитів Скелюватського Магнетитового родовища у кількості 522 073 тис. т та затверджені в ДКЗ СРСР (протокол №632) з бортовим вмістом Fе_розч. – 25 мас.%, Fe_окис. – 32 мас.%.

З 1960 по 1965 р. були розвідані поклади залізистих кварцитів в межах профіліі ІX-XІ. Глибина розвідки дорівнювала 500 м. Було пробурено 54 свердловин (14344 п.м.), глибина свердловин складала 200-750 м.

У 1965 р. ДКЗ СРСР були затверджені запаси Скелеватського Магнетитового родовища у кількості 959 696 тис.т магнетитових кварцитів (протокол № 4556 від 12.03.65 р.) з кондиціями Fе_розч. – 20 мас.%, Fe_окис. – 32 мас.%.

При проведенні розвідувальних робіт у 1961 р. були виявлені багаті залізні руди, запаси яких склали 7 166,9 тис.т. Вони з 1964 р. видобувались кар'єром Рудоуправління ім. Ілліча.

1.8.Корисні копалини.

В геологічній будові родовища беруть участь залізисті кварцити. Основною корисною копалиною Скелюватського Магнетитового родовища, є магнетитові кварцити четвертого залізистого горизонту саксаганської світи, які використовуються Південним гірничозбагачувальним комбінатом, як сировина для збагачення. Породи першого, другого та третього залізистих горизонтів є кондиційним рудних тілами (при бортовому вміст Fe_магн більше 10 мас.%).

Скелюватське Магнетитове родовище було досліджене, як комплексне. Практично всі породи, що видобуваються кар’єром Південного гірничозбагачувального комбінату оцінені на придатність використання в промисловості.

1. Запаси гематитових залізистих кварцитів підраховані в геологічних межах рудних покладів четвертого, п’ятого та шостого залізистих горизонтів та затверджені ДКЗ СРСР. Гематитові кварцити складуються окремо.

2. Запаси сланців та безрудних кварцитів третього, четвертого та п’ятого сланцевих горизонтів можуть використовуються для виробництва будівельного щебеню. Кристалічні сланці і безрудні кварцити, що видобуваються складуються в спеціальних відвалах.

Осадові породи в проектованих контурах кар'єра практично відпрацьовані. Вони були оцінені, як непридатні для використання в промисловості. Запаси їх не затверджувалися. Частково вони використовуються при будівництві дамб шламосховищ та при рекультивації земель, порушених гірничими роботами.

Підземні води на родовищі були оцінені як, непридатні для питних цілей. Запаси їх не затверджувалися. Вода кар'єрного водовідливу використовується для технічних потреб комбінату.