1.3.Стратиграфія.

Скелеватське Магнетитове родовище складене метаморфічними породами саксаганської світи криворізької серії нижнього протерозою, які перекриті малопотужним осадовим чохлом кайнозойських порід.

В межах родовища стратиграфічний розріз саксаганської (PR₁sx) світи представлений породами шести сланцевих та шести залізистих горизонтів (зверху вниз).

Перший сланцевий горизонт (РR₁sx^1S) узгоджено залягає на талькових породах нижньої скелюватської світи криворізької серії. Горизонт представлений кварц-серицит-хлоритовими, кварц-амфібол-хлоритовими, кварц-біотит-хлоритовими сланцями та безрудними кварцитами. Також присутні карбонатні та силікат-карбонатні кварцити, характерні для східної частини родовища. Зустрічаються сланцеві прошарки потужністю від 0,5 до 20-30 см, та прошарки безрудних кварцитів – від 0,1 до 10-30 см. В основі розрізу породи отальковані, місцями присутні прошарки талькових, хлорит-талькових сланців. Потужність горизонту досягає 160 м (у середньому 83 м).

Перший залізистий горизонт (РR₁sx^1f) складений амфібол-магнетитовими та магнетит амфіболовими кварцитами, рідше магнетит-карбонат-силікатними відмінами. Текстура порід середньо- та грубо смугаста. Головні породоутворюючі мінерали – магнетит та амфібол (куммінгтоніт). Другорядні мінерали представлені карбонатами. Потужність горизонту змінюється від 30 до 50 м. Середній вміст Fe_заг. – 34,6-36,0 мас.%, а Fe_магн. – 19-20 мас.%.

Другий сланцевий горизонт (РR₁sx^2s) розповсюджений локально. Він складений кварц-хлорит-амфіболовими та кварц-хлорит-біотитовими сланцями з прошарками безрудних кварцитів. Середня потужність горизонту складає 7 м, максимальна 115 м.

Другий залізистий горизонт (PR₁sx^2f) представлений силікат-карбонат-магнетитовими, карбонат-магнетитовими, магнетит-силікатними кварцитами. Кварцити аналогічні кварцитам першого залізистого горизонту, але більш багаті за вмістом магнетитового заліза. Потужність горизонту коливається від 30 до 120 м. Середній вміст Fe_заг. – 36,3 мас.%, а Fe_магн. – 21,8 мас.%.

Третій–четвертий сланцевий горизонт (PR₁sx^3-4s) видяляється в якості об’єднаного горизонту, тому що третій залізистий горизонт не має повсюдного розповсюдження. Горизонт складений перешаруванням біотит-хлорит-амфіболових, амфібол-біотит-хлоритових відмін сланців та безрудних кварцитів. Потужність горизонту коливається від 85 до 280 м.

Третій залізистий горизонт (PR₁sx^3f) розповсюджений фрагментарно лише у західній та північній частинах родовища. Він складений силікат-карбонат-магнетитовими, магнетитовими та магнетит-карбонат-силікатними кварцитами. Потужність горизонту досягає 75 м.

Четвертий залізистий горизонт (PR₁sx^4f) має неоднорідний мінеральний склад та структурно-текстурні ознаки, через це всередині горизонту виділяють чотири різновидності залізистих кварцитів: магнетитові, карбонат-магнетитові, силікат-магнетитові (средньо- та грубополосчаті); гематит-магнетитові (тонкополосчаті). Середній вміст Fe_заг. – 35,4 мас.%, а Fe_магн. – 31,8 мас.%. Серед порід горизонту залягають окислені відміни кварцитів, в яких вміст Fe_заг. становить 41,1 мас.%.

П’ятий сланцевий горизонт (PR₁sx^5s) розташований у бортах північної та північно-східної частин кар’єру та складений безрудними, карбонатними кварцитами з прошарками кварц-хлорит-біотитових, амфібол-хлорит-біотитових, графіт-біотитових, гетит-гематитових та кварц-серицитових сланців. Потужність горизонту складає на крилах 20-65 м, у шарнірі 120 м.

П’ятий залізистий горизонт (PR₁sx^5f) розташований у центральній частині синкліналі. Предствлений червоно-, сіро- та синьосмугастими середньо- та тонкошаруватими кварцитами мартитового, мартит-гематитового та гематит-мартитового складу. Вміст загального заліза змінюється від 46 до 55 мас.%. Для горизонту характерним є окислення залізистих кварцитів з проявом процесів маршалітизації та вилуговування. Потужність горизонту змінюється від 20 до 200 м. Середній вміст Fe_заг. – 37,5 мас.%, а Fe_магн. – 1,08 мас.%.

Шостий сланцевий горизонт (PR₁sx^6s) розташований у східній частині родовища. Він складений окисленими, у різній ступені маршалітизованими безрудними мартит-гідрогетитовими грубосмугастими кварцитами з прошарками кварц-каолінових порід. Потужність горизонту збільшується у східному напрямку до 40 м.

Шостий залізистий горизонт (PR₁sx^6f) складає ядро Західно-Інгулецької синкліналі та завершує розріз Скелюватського Магнетитового родовища. Породи горизонту представлені в різному ступені окисленними гетит-мартитовими, гематит-мартитовими, мартит-гематитовими, червоно- та сіросмугастими кварцитами. Середній вміст Fe_заг. становить 36,7 мас.%, Fe_магн. – 0,79 мас.%. Потужність горизонту у замковій частині синкліналі досягає 300 м.