
- •Курсова робота на тему: “Мінералогічний склад руд Скелеватського- Магнетитового родовища Криворізького басейну” з дисципліни “Лабораторні методи дослідження корисних копалин”
- •1.Коротка геологічна характеристика об’єкта досліджень (район, родовище, ділянка).
- •1.1.Географо-економічні відомості.
- •1.2.Історія геологічної вивченості.
- •1.3.Стратиграфія.
- •1.4.Магматизм і метаморфізм району
- •1.5.Геоморфологія району
- •1.6.Тектоніка
- •1.7.Історія геологічного розвитку.
- •1.8.Корисні копалини.
- •2.Фактичний матеріал і методи досліджень
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
“ДВНЗ” Криворізький національний університет
Кафедра геології та прикладної мінералогії
Курсова робота на тему: “Мінералогічний склад руд Скелеватського- Магнетитового родовища Криворізького басейну” з дисципліни “Лабораторні методи дослідження корисних копалин”
Виконав: ст.гр. РР 08
Стрельцов В.О
Перевірив:
доц. Харитонов В.М
Кривий Ріг 2012
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………3
1.Коротка геологічна характеристика об’єкта досліджень (район, родовище, ділянка)
1.1.Географо-економічні відомості……………………………………..4
1.2.Історія геологічної вивченості………………………………………8
1.3.Стратиграфія………………………………………………………….10
1.4.Магматизм і метаморфізм району………………………………….13
1.5.Геоморфологія району………………………………………………14
1.6.Тектоніка……………………………………………………………..15
1.7.Історія геологічного розвитку………………………………………17
1.8.Корисні копалини……………………………………………………19
2.Фактичний матеріал і методи досліджень………………………………….20
3.Мінералогічне вивчення руд (порід) району (родовища, ділянки).
3.1.Макроскопічний опис……………………………………………….21
3.2.Мікроскопічні дослідження………………………………………...26
3.2.1.Петро- і мінераграфічний аналіз…………………………..30
3.2.2.Парагенетичний аналіз……………………………………..31
Висновки ……………………………………………………………………….32
Список використаних ресурсів………………………………………………..33
Вступ
Місцем відбору фактичного матеріалу є підприємство Південного гірничо-збагачувального комбінату. Під час проходження практики на даному родовищі було відібрано кам’яний матеріал у кількості 9 проб. З проби № 12 було зроблено шліф, а з проб № 4,12,14 було зроблено аншліфи. Під час виконання курсової роботи вирішувались такі основні задачі: вивчення речовинного складу порід та руд, опрацювання отриманої літератури по родовищу, а також було зроблено макро- і мікроскопічний опис проб.
1.Коротка геологічна характеристика об’єкта досліджень (район, родовище, ділянка).
1.1.Географо-економічні відомості.
Криворізький залізорудний басейн в адміністративному відношенні входить до складу Кіровоградської (Петровський район) та Дніпропетровської (Криворізький, П'ятихатський райони) областей України.
В орографічному відношенні територія являє собою горбисту степову рівнину з абсолютними відмітками від +50 до +200 м над рівнем моря, розчленовану річними долинами та балками, схили яких порізані водориями і ярами шириною до 25 м та глибиною 1-8 м.
Головними водними артеріями району є ріки Інгулець і Саксагань (рис. 1.1) з каскадом водосховищ серед яких найбільшими є Іскрівське та Карачунівське на р. Інгулець, а також Макортівське та Кресівське на р. Саксагань. Дно рік здебільшого піщане, на водосховищах мулисте, грузьке. Береги пологі, місцями обривисті. Пойма рік відкрита, суха.
В південній частині району з метою водопостачання м. Кривого Рогу проведений канал Дніпро-Кривий Ріг.
Ріки, здебільшого, замерзають у середині грудня, товщина криги досягає 20-40 см, а в суворі зими 60-80 см. Часті відлиги спричиняють скресання рік і підвищення рівня води на 0.5-2.0 м. Загальне скресання рік відбувається в першій половині березня, що призводить до підняття рівня води на 1.5-3.0 м. В літній період невеликі ріки та струмки пересихають.
Клімат району помірно континентальний. Зима (грудень–лютий) - мяка, середня температура не перевищує -5... -9С. Морози періодично змінюються відлигами. Сніговий покрив, товщина якого досягає 10-15 см, тримається з другої половини грудня до середини березня. Весна (березень–травень) у першій половині прохолодна, у другій – тепла. Опади випадають у вигляді мряки та дощу, зрідка мокрого снігу. Літо (друга половина травня – перша половина вересня) тепле, в окремі роки спекотливе і засушливе. Дні здебільшого з перемінною хмарністю та слабким вітром, ночі ясні, тихі, прохолодні. Опади характерні для червня і липня, випадають у вигляді короткочасних дощів, іноді з градом та вітром. Осінь (друга половина вересня – листопад) в перших декадах тепла та суха, у другій половині з дощами, туманами, нічними заморозками. На протязі року переважають північні, північно-східні вітри, швидкість яких досягає 3-4 мсек. Для
Рис.
1.1. Оглядова карта
Криворізького району.
літнього періоду характерні суховії і куряви, які супроводжуються вітром зі швидкістю до 15 мсек.
Рослинний світ району бідний. Природний травяний покрив зберігся тільки на схилах долин рік та великих балок, решта території розорена. Великі лісові масиви відсутні. У верхівях балок, а іноді і на схилах долин, спостерігаються невеликі гаї. Поширені полезахисні смуги, засаджені акацією, кленом, тополями, дубом, ясенем. Для боротьби зі зсувними явищами схили балок та ярів засаджені чагарниками і молодими деревами, поблизу населених пунктів значні площі зайняті фруктовими деревами.
Центром Криворізького залізорудного басейну є м. Кривий Ріг, яке являє собою великий індустріальний центр України. Населення його складає приблизно 800 тис. чол. Розташоване місто в центральній частині басейну ріки Інгулець де вона зливається з рікою Саксагань. Провідні промислові галузі – гірничо-видобувна, металургійна, будівельна та інші.
Район характеризується добре розвиненою мережею доріг. Головні залізниці, які з'єднують м. Кривий Ріг з вузловими залізничними станціями П’ятихатки, Знаменка, Запоріжжя – двоколійні, електрифіковані. Шосейні дороги з шириною проїзної частини 6-8 м та полотна 10-14 м з'єднують Кривий Ріг з Дніпропетровськом і центрами сусідніх областей. Економіку району визначають гірничо-видобувна, залізорудна промисловість і сільське господарство.
З мінеральних ресурсів на території освоюються будівельні матеріали, а основу мінерально-сировинної бази складають залізні руди.