Тема 9. Фінансове планування на підприємствах План

1. Зміст, завдання та методи фінансового планування

2. Зміст фінансового плану та порядок його складання

3. Зміст і значення оперативного фінансового плану

1. Зміст, завдання та методи фінансового планування

Фінансове планування є найважливішою складовою частиною внутрішньофірмового планування. Фінансове планування - це різновид управлінської діяльності, спрямованої на визначення необхідного обсягу фінансових ресурсів, доходів, їх оптимальний розподіл і використання з метою забезпечення реалізації цілей підприємств.

Фінансове планування на підприємстві звичайно має три рівня:

• стратегічне;

• тактичне;

• оперативне.

Стратегічні плани - це плани генерального розвитку бізнесу і довгострокової структури організації.

Стратегічне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розвитку підприємства. Стратегічне фінансове планування будується на базі стратегії підприємства та прогнозу його фінансової діяльності. Стратегія передбачає визначення довгострокових цілей діяльності підприємства та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі стратегії мають спрямовуватися на максимізацію ринкової вартості підприємства.

Важливе значення для формування стратегії має врахування факторів ризику. Фінансові аспекти стратегії повинні враховувати фактори ризику: ризик неплатежів, інфляційні ризики, ризик фінансової кризи та ризики інших непередбачуваних обставин.

На підставі стратегії підприємства визначається фінансова політика підприємства за основними напрямками фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна, інвестиційна тощо.

У фінансовому аспекті стратегічні плани визначають найважливіші фінансові показники і пропорції розвитку підприємства, характеризують інвестиційні стратегії і можливості реінвестування і розвитку підприємства. Такі плани визначають обсяг і структуру фінансових ресурсів, необхідних для збереження підприємства як бізнесу-одиниці.

Поточні плани розробляються на основі стратегічних шляхом їх деталізації, тобто якщо стратегічний план дає цільовий перелік фінансових ресурсів, їх обсяг і напрямки використання, то в рамках поточного планування проводиться узгодження кожного виду вкладень із джерелами фінансування. Таким чином, стратегічні плани дають "макроструктуру" фінансових ресурсів (перспективи зміни структури капіталу, пріоритетні напрямки вкладення і залучення коштів), поточні характеризують - ефективність кожного з можливих джерел фінансування, містять розрахунок ціни капіталу і його складових (акціонерний капітал, позики і т.п.), а також фінансову оцінку основних напрямків діяльності підприємства і шляхів одержання доходу.

Основними завданнями поточного фінансового планування на підприємстві є:

• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

• установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями;

• визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;

• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

• здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Поточне планування здійснюється в формі бізнес-плану діяльності, в якому узгоджуються усі напрямки діяльності підприємства. Фінансовий розділ бізнес-плану резюмує в цифровому визначенні матеріали попередніх розділів і виражає підсумки в грошовій формі. Фінансовий план включає:

• баланс грошових надходжень і витрат,

• план прибутків і збитків,

• плановий баланс,

• інвестиційний план,

• розрахунок беззбитковості продажу.

При здійсненні фінансового планування використовуються різні методи. Традиційно широко використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тому, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:

• максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;

• економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

• економія поточних витрат;

• мінімум вкладення капіталу при максимальної ефективності результату;

• максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюється з допомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обґрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.

Оперативні плани - це короткострокові тактичні плани, безпосередньо пов'язані з досягненням цілей підприємства, наприклад, план виробництва на поточний місяць, план закупівлі матеріалу і т.п.