Непрямі податки
В Україні непрямими податками є податок на додану вартість, акцизний збір та мито.
Податок на додану вартість (ПДВ) введено в Україні з 1січня 1992 року відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість". Істотні зміни були внесені в 1997 році (03.04.97р. №168/97-ВР).
Платниками податку є фізичні і юридичні особи.
Об'єкт оподатковування - операції, пов’язані з продажем товарів (робіт, послуг) у межах держави, при їх імпорті й експорті.
Вартість таких операцій, визначена відповідно до зазначеного Закону є базою оподатковування.
Законом передбачено перелік операцій, які не є об’єктом оподатковування, наприклад, операції по випуску (емісії), розміщенню і продажу цінних паперів; а також операції, які звільнено від оподатковування. До останніх, наприклад, відносяться операції з продажу товарів спеціального призначення для інвалідів (відповідно до переліку, установленого Кабінетом Міністрів України).
Законом передбачено застосування двох ставок податку: нульової і 20%.
Перелік операцій, по яких застосовується нульова ставка для визначення суми податку закріплено законодавчо. Це, наприклад, такі операції, як продаж товарів платником податку за межі митної території України; продаж товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, розміщених на території України в зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, установленому Кабінетом міністрів України й інші.
Не дозволяється застосування нульової ставки податку до операцій по вивозі (експорту) товарів (робіт, послуг) у випадку, якщо такі операції звільнені від оподатковування на митній території України.
Для визначення суми податку, що сплачується в бюджет, необхідно зіставити суму ПДВ, отриману при продажі товарів (робіт, послуг), і сплачену при покупці товарів (робіт, послуг); іншими словами зіставити суму податкового зобов'язання і податкового кредиту.
Податкове зобов'язання - загальна сума податку, отримана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Перевищення зобов’язання над кредитом показує суму до сплати в бюджет. Якщо сума кредиту більша за суму зобов’язання, то різниця повинна відшкодовуватись з бюджету. (мал. 8.1).
Мал. 8.1. Визначення зобов’язань з ПДВ.
Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно.
Акцизний збір - непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари, визначені законом як підакцизні. Сума збору включається в ціну таких товарів.
Збір в Україні встановлено відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.92 р. №18-92.
Платниками збору є підприємства:
виробники підакцизних товарів на митній території України;
імпортери підакцизних товарів та інші.
Для справляння акцизного збору законодавством введено статус податкового агента. Податковий агент не є платником акцизного збору, але є особою, уповноваженою законодавством нараховувати, стягувати даний збір з платників, вносити його в бюджет, а також нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання цих повноважень.
Об'єктом оподатковування є оборот по реалізації підакцизних товарів (продукції).
Нарахування збору здійснюється:
у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції); або
по ставках у відсотках до обороту з продажу.
Від сплати акцизного збору звільняються:
товари, реалізовані на експорт за іноземну валюту;
оборот від реалізації легкових автомобілів спеціального призначення відповідно до переліку Кабінету Міністрів України;
на період функціонування спеціальних економічних зон сплата акцизного збору здійснюється з урахуванням особливостей відповідного законодавства;
операції по вивозу з митної території України підакцизної продукції, придбаної інвестором у власність на умовах договору про розподіл продукції.
Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) по встановлених ставках.
Сума акцизного збору розраховується по наступній формулі:
,
(8.1)
де АС - сума акцизного збору;
С - собівартість товару;
П - прибуток;
А - ставка акцизного збору.
Мито - вид податку на товари й інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
Платниками мита є особи, що переміщують відповідні товари і предмети через кордон.
Об'єктом збору є предмети, що ввозяться (вивозяться) на митну територію України.
Розмір мита розраховується митним органом України на день подачі митної декларації. Сплачується мито у валюті України чи в іноземній валюті за курсом Національного банку України. При сплаті може даватися відстрочка у відповідності з діючим податковим законодавством. За прострочення платежу стягується пеня у відсотках, визначених законом, від суми недоїмки за кожний день прострочення.
Питаннями митного регулювання займається Державний митний комітет України.
Стягування мита в Україні регулюється Митним кодексом України і Законом України "Про єдиний митний тариф" від 05.02.92 р. № 2097-XІІ.
Ставки мита встановлюються Постановами Кабінету Міністрів України.
Єдиний митний тариф - систематизований перелік ставок мита, якими обкладаються товари й інші предмети, що ввозяться чи вивозяться з митної території України. Він затверджується Верховною Радою України.
Ставки тарифу є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Вони могуть бути фіксованими, наприклад, за митне оформлення транспортних засобів і транзиту іноземних товарів, чи встановлюватися у відсотках від митної вартості товарів, наприклад, за митне оформлення ввезених (вивезених) товарів чи перебування товарів під митним контролем.
Митна вартість - це вартість, фактично сплачена чи яка підлягає сплаті за товари, що обкладаються митом. Вона містить у собі дві частини: ціну, зазначену в рахунку-фактурі, і суму фактичних витрат, що не включені в рахунок (транспортні і вантажно-розвантажувальні послуги, страхування, комісійні і брокерські послуги, плата за використання об'єктів інтелектуальної власності).
Пільги по сплаті мита можуть бути наступні:
а) повне звільнення від сплати мита;
б) застосування преференційних і пільгових ставок мита;
в) застосування умовно безмитного ввозу і вивозу товарів: повернення мита після закінчення транзитних операцій.