Рекомендована література:

1. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов / Пер. с англ. Под ред. Л.П.Белых. – М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 1997. – 631с.

2. Верба В.А., Гребешкова О.М., Востряков О.В. Проектний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002. – 297 с.

3. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций: Учебник. – К., Издательский дом «Максимум», 2001. – 600с.

4. Щукін Б.М. Аналіз інвестиційних проектів: Конспект лекцій. – К.: МАУП, 2002. – 128с.

Тема 6. Стандартні фінансові та неформальні критерії прийняття рішень

1. Формалізовані критерії та методи оцінки ефективності проектів

2. Неформальні процедури відбору проектів

Прийняття проектних рішень, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, ґрунтується на використанні різноманітних формалізованих і неформалізованих підходів. На ступінь їх поєднання впливають різні обставини. У вітчизняній та зарубіжній практиці найбільш поширенішими є формалізовані критерії оцінки ефективності проектів, за допомогою яких приймаються рішення у сфері інвестиційної діяльності. Слід зазначити, що універсального методу оцінки та порівняння проектів не існує.

В основу процесу прийняття управлінських рішень покладено оцінку і порівняння обсягів інвестиційних вкладень та очікуваних грошових надходжень. Головною проблемою даної процедури є неузгодженість у часі витрат і надходжень.

Практика оцінки ефективності проектних рішень ґрунтується на таких принципах:

оцінка можливості інвестування враховує зіставлення грошового потоку, що формується в результаті реалізації проекту, і вкладень, необхідних для його здійснення;

приведення інвестиційного капіталу і грошового потоку до єдиного розрахункового року (що, як правило, передує початку проекту);

дисконтування грошових потоків здійснюється за ставками дисконту, що відображають альтернативну вартість капіталу.

Критерії, що використовуються в аналізі проектів, можна поділити на дві групи: засновані на дисконтованих оцінках та засновані на облікових оцінках.

До першої групи належать такі критерії: чиста теперішня вартість (NPV), коефіцієнт вигоди-витрати (В/C), внутрішня норма дохідності (IRR), еквівалентний ануїтет (ЕА), індекс рентабельності інвестицій (PI), ефективність витрат.

Чиста теперішня (приведена) вартість (NPV) – показник, який відображає приріст цінності фірми в результаті реалізації проекту, оскільки являє собою різницю між сумою дисконтованих грошових надходжень, що виникають за умови реалізації проекту (D), та сумою дисконтованих вартостей усіх витрат, необхідних для його здійснення (В).

Формула розрахунку показника, якщо одноразові вкладення здійснюються тільки на початку реалізації проекту:

де r - ставка процента;t – порядковий номер року.

Найчастіше витрати здійснюються впродовж всього періоду реалізації проекту, тоді чисту теперішню вартість слід розраховувати по формулі:

де D_t – обсяг доходів від проекту у t-періоді; B_it – інвестиційні витрати у t-періоді; B_et – поточні витрати за проектом (витрати на виробництво продукції або послуг за проектом).

Коефіцієнт вигоди-витрати (В/C) – критерій оцінки проектів, що визначається відношенням суми дисконтованих вигід до суми дисконтованих витрат.

де - річна амортизація основних фондів, в які інвестовано капітал;Т – період реалізації проекту.

Внутрішня норма дохідності (IRR) – показник, що відображає норму дисконту, за якої чиста теперішня вартість проекту (NPV) дорівнює нулю.

або

Термін окупності проекту (То) – це мінімальна кількість років реалізації проекту, при якій загальний приведений прибуток перевищуватиме обсяг інвестованого капіталу.

де Т_о – кількість років, потрібних для того, щоб обсяг прибутку від інвестицій зрівнявся з обсягом інвестованого капіталу.

Еквівалентний ануїтет (ЕА) – середньорічна чиста теперішня вартість за проектом.

Рентабельність інвестицій (PI) – показник, що визначається відношенням суми приведених ефектів (різниця вигід і поточних витрат) до величини інвестицій та відображає міру зростання цінності фірми в розрахунку на 1 грош. од. інвестицій.

Коефіцієнт ефективності інвестицій (ARR) – показник, який розраховується відношенням середньорічного прибутку до середньої величини інвестицій.

До групи критеріїв, заснованих на облікових оцінках, належать: строк окупності інвестиції та коефіцієнт ефективності інвестиції. На відміну від критеріїв першої групи, ці показники розраховуються без урахування зміни цінності грошей у часі.

Кожний із розглянутих критеріїв має певні недоліки, що обмежують сферу його застосування. Тому використання лише одного із них в оцінці проекту є недостатнім.

Неформальними називають процедури відбору проектів, які базуються на врахуванні всіх факторів і взаємозв’язків, що виникають у процесі реалізації проекту. Під час аналізу, оцінки та відбору проектів кожна компанія чи державна установа визначає свою систему пріоритетів, яка може включати такі елементи, як суспільна значущість проекту, вплив на імідж компанії-інвестора, відповідність меті інвестора, ринковий потенціал продукту, що створюється, відповідність фінансовим та організаційним можливостям інвестора, екологічність і безпечність проекту, рівень ризику та ін. При оцінці даних критеріїв застосовуються експертно-аналітичні методи: побудова дерева цілей, дерева проблем, аналіз достатності існуючих організаційних структур.

Контрольні питання:

1. Дайте визначення категорії “чиста теперішня вартість”. Яке значення має цей показник у проектному аналізі?

2. Назвіть методи оцінки ефективності проектів.

3. Економічний зміст показника окупності проекту.

4. Відмінність між внутрішньою нормою дохідності проекту та дохідністю проекту.

Завдання на самостійну роботу:

1. Визначте переваги та недоліки різних фінансових критеріїв оцінки ефективності інвестицій.

2. Яка дохідність (оцініть кількісно) інвестування може бути використана для поточних умов України як альтернатива якомусь проекту?

Рекомендована література:

1. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов/ Пер. с англ.. под ред. Л.П.Белых. – М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 1997. – 631с.

2. Верба В.А., Гребешкова О.М., Востряков О.В. Проектний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002. – 297с.

3. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций: Учебник. – К., Издательский дом «Максимум», 2001. – 600с.

4. Щукін Б.М. Аналіз інвестиційних проектів: Конспект лекцій. – К.: МАУП, 2002. – 128с.