Тема 10. Технічний аналіз

1. Основні завдання технічного аналізу

2. Структура технічного аналізу

Технічний аналіз проекту виконується після маркетингового аналізу і дає відповіді на такі питання: “Яким чином треба виробляти продукцію, що користується попитом у споживачів і як мінімізувати витрати, пов'язані із цим виробництвом?”. Технічні аспекти інвестиційного проекту важливі як для виробника, так і для інвестора.

Велика різновидність технологій, що застосовуються у виробництві, видів сировини й устаткування значно ускладнюють розробку типової структури технічного аналізу інвестиційного проекту. Саме із цієї причини в більшості методиках загального характеру рекомендації щодо проведення технічного аналізу зводяться до переліку основних питань, які необхідно вирішити і відобразити в аналізі.

Всі ці питання можна розподілити за 13 групами.

1. Місце реалізації проекту. До цієї групи питань відносять такі, як: карта місцевості, на якій перебуває підприємство, з позначенням на ній основних автомобільних, залізничних і водних шляхів; схеми земельних ділянок, питання власності; обґрунтування придатності обраної ділянки для реалізації проекту; транспортний доступ до ділянки, найближчі порти; розташування ринків збуту та шляхи доступу до них; найближчі населені пункти, промислові об'єкти; вартість земельних ділянок; стан переговорів про дозвіл придбання земельних ділянок. Вибираючи територію для реалізації проекту, яка може охоплювати кілька країн, необхідно враховувати інвестиційний клімат, природні умови й інші можливі труднощі.

2. Масштаб проекту. На практиці аналіз масштабу проекту включає розгляд наступних питань: технологічна оптимальність; фізичні та інші обмеження; технологічний ризик (нові, недостатньо відпрацьовані технології ризиковано застосовувати в проектах великого масштабу); екологічна безпека.

3. Технологія виробництва. Вибір технології передбачає розгляд таких питань: обґрунтування вибору технології здійснюється відповідно до особливостей сировини, яка використовується, кінцевого продукту; стійкості щодо морального її старіння; вимоги технології до інфраструктури; можливості використання технологічного устаткування, екологічні аспекти технології; оптимальний ступінь механізації залежно від ціни робочої сили; можливість використання вітчизняних технологій і устаткування; можливість використання закордонного технологічного устаткування.

4. Устаткування, організація його експлуатації та ремонту. Вибір устаткування і визначення його кількості у значній мірі обумовлений вибором технології. Необхідно також передбачити проведення планових ремонтів устаткування і формування запасу запасних частин для ремонту. У загальному плані у розділі повинні міститися відомості про номенклатуру устаткування, ринок устаткування, його постачальників і виробників, розміщення замовлень і заключені договори (контракти) на поставку устаткування, організацію контролю за поставкою, забезпечення належного режиму експлуатації, необхідний рівень робочої сили, систему ремонту.

5. Інфраструктура. У цьому розділі основна увага приділяється вивченню достатності інфраструктури (будинків і споруджень, транспорту, мережі електропередач, водопостачання й каналізації, житла і об'єктів соціальної інфраструктури й ін.), а також оцінці витрат пов'язаних із створенням необхідних, але відсутніх елементів інфраструктури. У випадку відсутності окремих елементів інфраструктури необхідно передбачити, хто їх буде створювати, визначити строки виконання робіт; необхідні витрати, призначити відповідальних за проведення цих робіт.

6. Схема підприємства. У багатьох випадках графічне подання інформації є наочним і зручним інструментом для осіб, що приймають рішення щодо реалізації інвестиційного проекту. Тому рекомендується мати схему генерального планування підприємства і схему виробничих потоків (з описом виробничого процесу). У другій схемі необхідно показати обсяги сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції; площу складських приміщень, транспортні потоки, взаємозв'язок різних видів транспорту, взаємозв'язок між складами і цехами та між цехами.

7. Організація підготовки й здійснення проекту. Будь-який великий проект, особливо пов'язаний з будівництвом будинків і споруджень, монтажем устаткування завжди готується спеціалізованими організаціями (проектними інститутами, консультаційними і інженерними фірмами). Перелік основних питань, що розглядаються у цьому розділі, включає: розробку документації, визначення виконавців окремих частин проекту, організацію нагляду за проектуванням, виробництво й поставку встаткування, вибір виробників і постачальників, організацію контролю за поставкою встаткування, строки завершення проекту, відомості про репутацію будівельних компаній, здійснення управління проектом, застосування методів планування та управління, графічне зображення будівельної частини проекту, порядок поставок імпортного устаткування.

8. Складання графіка виконання проекту. Необхідно підготувати графік виконання всіх видів робіт пов'язаних з розробкою і реалізацією проекту, починаючи з моменту ухвалення рішення про його фінансування і закінчуючи виробництвом. Бажано використовувати при цьому оптимізаційні методи, наприклад, сітьове планування. На практиці оптимізацію проводять за критеріями часу, вартості та грошового потоку.

9. Підготовка і освоєння виробництва. Процес підготовки нового виробництва передбачає необхідність вирішення таких питань: підготовка робочої сили, забезпечення сировиною, матеріалами, запасними частинами для встаткування на пусковий період, підготовка технічної документації по запуску виробництва, план дій на випадок нерегламентованої роботи встаткування, план дій на випадок необхідності ремонту.

10. Забезпечення якості проекту. Забезпечення якості проекту досягається шляхом дотримання певних стандартів на всіх стадіях виробничого процесу.

11. Розрахунок витрат на реалізацію проекту. Витрати на здійснення проекту (інвестиційні витрати) включають такі елементи: земля (у тому випадку якщо земельна ділянка переходить у власність) і підготовка площадки; виробничі будинки й спорудження; машини і устаткування; витрати на ліцензії, права користування й інші нематеріальні активи; оборотний капітал.

12. Матеріально-технічне забезпечення. В сучасних умовах основним питанням у напрямку матеріально-технічного забезпечення є те, як досягти стабільності та надійності поставок матеріальних ресурсів постачальниками? Необхідно визначити ступінь ризику кожного джерела поставок. Загалом, перелік питань, розглянутих у цьому розділі, такий: номенклатура і кількість матеріалів у розрахунку на одиницю продукції та загальна потреба в них для виконання виробничої програми; ринок сировини і матеріалів; постачальники, їхня надійність, альтернативні варіанти поставок; розміщення замовлень і форми контрактів; організація контролю за поставками сировини, матеріалів і комплектуючих виробів; спеціальний аналіз особливо дефіцитних сировинних і паливо-енергетичних ресурсів.

13. Поточні витрати виробництва і збуту. До поточних витрат на виробництво відносять: витрати на придбання сировини, виплату заробітної плати працівникам (із соціальними нарахуваннями), допоміжні матеріали, амортизацію встаткування, витрати на маркетинг і збут, і інші прямі та непрямі витрати.

Контрольні питання:

1. Мета і суть проведення технічного аналізу.

2. Складові технічного аналізу.

3. Які основні фактори впливають на вибір місця реалізації

4. проекту?

5. Від яких факторів залежить масштаб проекту?

6. Номенклатура поточних витрат, пов’язаних з реалізацією проекту.

Завдання на самостійну роботу:

1. Які фактори впливатимуть на вибір місця розташування хімічного підприємства?

2. Яка послідовність проведення робіт з технічного аналізу?

Рекомендована література:

1. Верба В.А., Гребешкова О.М., Востряков О.В. Проектний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002. – 297 с.

2. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций: Учебник. – К., Издательский дом «Максимум», 2001. – 600с.

3. Швагер Д. Технический анализ: Полный курс. – М.: Изд-во «Дело», 1992. – 704с.