- •Завдання на курсовий проект
- •1 Магістральний, дорожній і відділковий зв'язок
- •2 Проектування кабельної лінії зв'язку на основі електричного кабелю
- •2.1 Організація відділкового зв'язку і кіл автоматики по кабельній лінії
- •2.2 Вибір типу і ємності кабелю, розподіл ланцюгів по четвіркам
- •2.3 Розрахунок індуктованих впливів тягових мереж змінного струму
- •2.3.1 Розрахунок небезпечних впливів
- •2.3.2 Розрахунок заважаючих впливів
- •2.4 Схема відгалужень кабельної лінії
- •2.5 Утримання кабелю під надлишковим тиском
- •3 Проектування магістральної кабельної лінії зв'язку на основі оптичного кабелю
- •3.1 Вибір типу і ємності оптичного кабелю
- •3.2 Вибір джерела випромінювання, приймача випромінювання
- •3.3 Розрахунок швидкодії системи
- •4 Вибір траси і прокладання підземного кабелю
- •Список літератури
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
1 Магістральний, дорожній і відділковий зв'язок
Зв'язок на залізничному транспорті побудований по ієрархічному принципу, що відображає структуру управління залізничним транспортом. Першим верхнім рівнем є Державна адміністрація залізниць України, другим — управління залізниці, третім — відділення залізниці і четвертим — станції.
У відповідності з такою структурою залізниці оснащені магістральним, дорожнім, відділковим і станційним зв'язком.
Канали магістрального зв'язку зв'язують Адміністрацію залізниць і управління залізниць, а також управління залізниць між собою. Канали дорожнього зв'язку зв'язують управління і відділення однієї залізниці. Магістральний і дорожній зв'язок організують здебільшого за допомогою волоконно-оптичних ліній із застосуванням відповідної апаратури ущільнення.
Відділковий зв'язок призначений для організації оперативної роботи залізниці і забезпечує постійний телефонний зв'язок з усіма роздільними пунктами і житловими будинками лінійних робітників. Залізничні лінії оснащені такими видами відділкового телефонного зв'язку [1]: поїзним диспетчерським (ПДЗ), енергодиспетчерським (ЕДЗ), вагонно-розпорядчим (ВГЗ), службовим зв'язком електромеханіків (ЗЕМ), постанційним (ПЗ), лінійно-шляховим (ЛШЗ), диспетчерським по розподілу місць на пасажирські поїзди (ДБК), поїзним міжстанційним (МЖЗ), перегінним (ПГЗ), поїзним радіозв'язком (ПРЗ), зв'язком переїзду, який охороняється (Пр-зд).
Деякі з цих видів зв'язку вимагають виділення їх на перегонах. Відділковий зв'язок організують здебільшого з використанням електричного кабелю з виділенням окремого фізичного ланцюга для кожного виду зв'язку.
Відділковий зв'язок, як правило є груповим, в ланцюги якого включаються до 20 телефонів.
2 Проектування кабельної лінії зв'язку на основі електричного кабелю
2.1 Організація відділкового зв'язку і кіл автоматики по кабельній лінії
Ланцюги відділкового зв'язку, що використовуються безпосередньо для організації руху поїздів і оперативного управління роботою ділянки залізниці, вводяться в численні пункти, розташовані вздовж кабельної лінії на перегонах і станціях. Наприклад, в релейну шафу (РШ) кожної з сигнальних точок автоблокування встановлюють телефон перегінного зв'язку і заводять ланцюг міжстанційного зв'язку на випадок організації на перегоні тимчасового роздільного пункту, що обслуговується. В пунктах тягової мережі (ПСКЦ) встановлюють телефони постанційного енергодиспетчерского зв'язку. В ці пункти заводять також ланцюги телеуправління (ТУ) і телесигналізації (ТС) тягової мережі.
Види відділкового телефонного зв'язку і поїзного радіозв'язку, якими обладнуються залізничні лінії, залежать від конкретних особливостей ділянки залізниці і визначаються вимогами ПТЕ [1].
Крім того, в кабельній лінії необхідно передбачати ланцюги автоматики і телемеханіки.
В проміжні пункти ланцюги відділкових видів зв'язку можуть вводитися або шлейфом (з розрізом лінійних проводів), або паралельно (паралельним підключенням до лінії приладів зв'язку). Введення ланцюгів шлейфом складніше і вимагає наявності більшого числа жил у кабелі відгалуження, однак має експлуатаційні переваги, оскільки дозволяє робити заміну пошкоджених ділянок одних видів зв'язку справними ланцюгами інших, відключати пошкоджені прилади зв'язку із збереженням нормальної роботи інших приладів, організовувати необхідні види зв'язку з місцями відновних робіт та ін.
Ланцюги перегінного і міжстанційного зв'язку вводяться тільки шлейфом.
На станціях, де немає підсилювальних пунктів всі ланцюги відділкового зв'язку вводяться в пасажирський будинок або пост ЕЦ тільки шлейфом. За наявності підсилювального пункту відгалуження від кабелю в межах станції не роблять, а необхідні ланцюги зв'язку і автоматики передають від підсилювального пункту кабелем вторинної комутації.
Окремі відгалуження не робляться також в тих випадках, коли лінійні об'єкти розташовуються один від одного на відстані меншій ніж 100м. В цих випадках встановлюється один загальний відпай від кабелю і відгалуження закінчується на найближчому з об'єктів. Для передачі необхідних ланцюгів до другого об'єкту прокладається кабель вторинної комутації.
Відгалуження ланцюгів СЦБ здійснюється завжди шлейфом.
Типові рішення з організації відгалужень до об'єктів зв'язку і СЦБ наведені в таблиці Б.1.
Один з варіантів схеми організації зв'язку і кіл СЦБ на перегоні для прикладу показаний на рисунку 2.
У даному розділі пояснювальної записки треба навести вибрані з ПТЕ необхідні для заданої ділянки залізниці види відділкового зв'язку і вказати їхнє призначення, а також особливості введення ланцюгів зв'язку і СЦБ в окремі пункти.

Рисунок 2
