2.3.2 Розрахунок заважаючих впливів

Розрахунок заважаючих впливів на кабельні ланцюги зв'язку проводиться при нормальному режимі роботи тягової мережі змінного струму.

Для двопровідних телефонних кіл визначають псофометричне значення заважаючої напруги в діапазоні звукових частот (300…3400)Гц. В якості впливаючих приймають всі тягові плечі розрахункової ділянки, вважаючи, що тягова мережа складається з плечей одностороннього живлення. Напругу шуму від декількох впливаючих тягових плечей, слід складати по квадратичному закону.

Напругу шуму, мВ, обчислюють приблизно (з похибкою ±30%) по одній визначаємій гармоніці впливаючого струму, точніше за гармонійними складовими впливаючого струму в діапазоні звукових частот:

.

Якщо індукована напруга шуму, яка обчислена приблизно, виявиться меншою допустимої на 30% і більше, то проводити уточнюючі розрахунки не потрібно.

Заважаючу напругу для к-тої визначальної гармоніки обчислюють за нижченаведеними формулами.

Для ланцюга, довжина якого не перевищує довжину плеча одностороннього живлення:

, мВ,

де ω_к — кругова частота, к-тої гармоніки, рад/с;

Μ_к — взаємна індуктивність між контактним проводом і жилою кабелю на частоті к-тої гармоніки, Г/км;

P_к — коефіцієнт акустичного впливу к-тої гармоніки (таблиця Б. 4);

η_к — коефіцієнт чутливості телефонного кола до завад (таблиця Б. 5);

S_к — коефіцієнт екрануючої дії для к-тої гармоніки

S_к= S_р S_об.

Значення S_р вибираються згідно таблиці Б.2. А S_об буде на порядок меншим ніж дані наведені в таблиці Б.3.

I_к — еквівалентний струм к-тої гармоніки. Значення еквівалентного струму к-тої гармоніки і її частота визначається у вихідних даних.

Для ланцюга, довжина якого перевищує довжину плеча живлення:

, В.

Напруга шуму, що розраховується за наведеними формулами, розраховується для однієї підсилювальної ділянки. Вважаючи, що довжини підсилювальних ділянок приблизно однакові, результуючу напругу шуму для всього ланцюга можна визначити за такою формулою:

, мВ,

де n — число підсилювальних ділянок ланцюга зв'язку.

При складній трасі зближення необхідно визначити середнє значення взаємної індуктивності і коефіцієнта захисної дії рейки за формулою:

, ,

де М_кi — значення взаємної індуктивності на i-тій ділянці,

S_pi — значення коефіцієнта захисної дії рейки на i-тій ділянці;

ℓ_i — довжина i-тої ділянки зближення;

n — число ділянок зближення.

В пояснювальній записці до даного розділу необхідно включити розрахунки небезпечних та заважаючих впливів і зробити висновок щодо вибраної марки кабелю та захисту кабельної лінії від небезпечних та заважаючих впливів.

2.4 Схема відгалужень кабельної лінії

Відгалуження від магістрального кабелю виконують для введення кабелів відгалужень в службові об'єкти (пасажирські будівлі, пости ЕЦ, релейні шафи та ін.)

Основним документом для монтажу кабелю є схема відгалужень (рисунок 3). На ній показується розташування всіх об'єктів зв'язку, а також зроблені до них відгалуження і сполучення кабелів між собою.

Креслення схеми відгалужень доповнюється специфікацією арматури і кабелів відгалуження де вказується їхня кількість. (Таблиці Г. 2; Г. 3).

При розробці схеми відгалужень необхідно керуватися основними положеннями, що наведені далі:

1 Необхідна довжина кабелю розраховується виходячи з відстані між об'єктами по трасі прокладання кабельної лінії з урахуванням додаткової витрати кабелю на згини при укладанні в траншеях і котлованах в розмірі 1,6% і відходів при спаювальних роботах — 0,4% від відстані по трасі. При прокладанні кабелю через водоймище додаткова витрата кабелю приймається в розмірі 14% від довжини кабелю по трасі. Крім того, необхідно враховувати витрати кабелю на влаштування вводів, в м:

пост ЕЦ, ПЗ 20

пункт зупинки, будка на переїзді,

лінійно-шляховий будинок, квартира електромеханіка 5

релейна шафа сигнальної точки автоблокування 3

тягова підстанція 20

пост секціонування контактної мережі 3

черговий пост контактної мережі 5

2 Відгалуження від кабелю рекомендується виконувати низькочастотними кабелями ТЗАПБ, ТЗАВБ, ТЗПАПБП. Кабелі ТЗАПБ, ТЗАВБ виробляються ємністю 3, 4, 7, 12, 14, 19, 27 і 37 четвірок, кабель ТЗПАПБП — 4, 7, 14 і 19 четвірок.

Необхідна ємність і довжина розраховується від кожного об'єкта у відповідності з числом ланцюгів, що відгалужуються до об'єкта і віддаленням його від траси кабелю.

3. Для монтажу кабельної магістралі передбачається застосування такої кабельної арматури:

1. прямих (єднальних) свинцевих муфт типу МСП-7, МСП-14 і МСПК-14, розрахованих на сполучення будівельних довжин кабелів ємністю, відповідною 4, 7 і 14, 19 четвірок;

Рисунок 3

б) газонепроникних свинцевих муфт для кабелів усіх марок ГМС-4 — для кабелів з числом жил не більшим 21, ГМС-7М — для кабелів з числом жил не більшим 40, ГМСМ-60 — для кабелів ємністю не більша 60 жил. Газонепроникні муфти встановлюються на кабелях відгалуження для запобігання витоку повітря з кабелю який знаходиться під надлишковим газовим тиском;

в) прямих (єднальних) свинцевих муфт типу МС-20, МС-25, МС-30, МС-40, які встановлюються на кабелях відгалужень і необхідних для монтажу газонепроникних муфт. Означені муфти розраховані на кабелі ємністю 4х4, 7х4, 14х4 і 19х4 відповідно;

г) розгалужувальних муфт (трійникових) типу МСТ7х7, МСТ14х7, МСТ14Х12, МСТ14Х14, МСТ 7х7х7, МСТ 7х12, МСТ 14х7х7, МСТ 14х7х12, які встановлюються в місцях відгалужень і розраховані на ємність магістрального кабелю на 7 і 14 четвірок і кабелів відгалужень 7, 12, 14 четвірок;

д) чавунних прямих (С-35, С-50, С-55, С-60) і трійникових (Т-35, Т-50, Т-55, Т-60) муфт, які встановлюються на свинцеві прямі, газонепроникні і трійникові муфти підземних кабелів для захисту їх від механічних пошкоджень.

Відповідність чавунних і свинцевих муфт наведена в таблиці Г.1;

е) міжміських кабельних боксів БМ1-1, БМ1-2, БМ2-2, БМ2-3, для кінцевої розділки ввідних кабелів в приміщеннях об'єктів, зв'язку і розрахованих на введення одного або двох кабелів при кількості плінтів на боксах від одного до трьох;

ж) малогабаритних кабельних боксів БМШ-1 і БМШ-2 з одним або двома плінтами, розрахованих на встановлення в релейних шафах автоблокування або переїзної сигналізації.

За існуючою типовою нумерацією кабель, від якого робляться відгалуження на перегонах, позначається К1; кабелі, що відгалужуються, мають номер 3 і 5, кабель вторинної комутації — 8.

Боксам, якими закінчуються кабелі відгалужень, присвоюються двозначні номери: перша цифра відповідає номеру кабелю відгалуження, друга — одиниця. Кабель вторинної комутації закінчується боксом з номером 82.

Єднальні газонепроникні і розгалужувальні муфти на кабелях відгалужень мають двозначний номер, перша цифра якого відповідає номеру кабелю, друга — типу муфти: єднальної — 2, газонепроникної — 3, розгалужувальної — 4. Бокси, які встановлені в релейних шафах на схемі заштриховуються.

До схеми відгалужень повинні додаватися: — розрахункова таблиця кабелів відгалужень і вторинної комутації (форма наведена в додатку Г).

У даному розділі пояснювальної записки необхідно обґрунтувати вибір типу кабелів, що використовуються для відгалужень і вторинної комутації, навести розрахунок ємності і довжини кабелів відгалужень і вторинної комутації для перегону А-Б. Результати розрахунку навести у вигляді таблиці Г.2. Вибрати необхідну для перегону А-Б кабельну арматуру, склавши специфікацію за формою таблиці Г.3.

Навести малюнок монтажної схеми однієї з розгалужувальних муфт (згідно з завданням). Приклад схеми наведено на рисунку 4.

Рисунок 4