- •Завдання на курсовий проект
- •1 Магістральний, дорожній і відділковий зв'язок
- •2 Проектування кабельної лінії зв'язку на основі електричного кабелю
- •2.1 Організація відділкового зв'язку і кіл автоматики по кабельній лінії
- •2.2 Вибір типу і ємності кабелю, розподіл ланцюгів по четвіркам
- •2.3 Розрахунок індуктованих впливів тягових мереж змінного струму
- •2.3.1 Розрахунок небезпечних впливів
- •2.3.2 Розрахунок заважаючих впливів
- •2.4 Схема відгалужень кабельної лінії
- •2.5 Утримання кабелю під надлишковим тиском
- •3 Проектування магістральної кабельної лінії зв'язку на основі оптичного кабелю
- •3.1 Вибір типу і ємності оптичного кабелю
- •3.2 Вибір джерела випромінювання, приймача випромінювання
- •3.3 Розрахунок швидкодії системи
- •4 Вибір траси і прокладання підземного кабелю
- •Список літератури
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
Вступ
Кабельні лінії мають високу експлуатаційну надійність і дають можливість організації всіх видів зв'язку і каналів передачі інформації, необхідних для управління процесом перевезення на залізницях.
Кабельні лінії зв'язку будують: при електрифікації залізниць за системою змінного струму як основну міру захисту ланцюгів зв'язку, автоматики і телемеханіки від впливів тягової мережі; замість повітряних ліній зв'язку; при будівництві автоматичного блокування і диспетчерської централізації; при електрифікації залізниць за системою постійного струму і будівництві додаткових головних шляхів, коли реконструкція повітряних ліній економічно недоцільна; та на залізницях магістрального значення, що знов будуються.
Мета вказівок:
1 Ознайомити студентів з основами проектування і будівництва кабельних ліній на залізничному транспорті і організація зв'язку по кабельним лініям.
2 Полегшити рішення ряду питань, що виникають при проектуванні кабельних ліній.
Курсовий проект виконується у вигляді пояснювальної записки з кресленнями.
Пояснювальна записка повинна мати такі розділи:
1 Завдання на проектування.
2 Вступ
3 Обґрунтування і перелік необхідних видів відділкового телефонного оперативно-технологічного зв'язку і ланцюгів автоматики.
4 Організація зв'язку і ланцюгів автоматики по кабельній лінії.
5 Вибір типу та ємності електричного і оптичного кабелів.
6 Розподіл ланцюгів по четвіркам електричного кабелю і волокнам оптичного кабелю.
7 Розрахунок небезпечних і заважаючих впливів тягової мережі змінного струму на електрокабельну лінію.
8 Схема відгалужень від кабельної лінії.
9 Утримання електрокабелю під надлишковим тиском.
10 Вибір джерела і приймача випромінювання для оптичного кабелю.
11 Розрахунок швидкодії системи передачі по оптичному кабелю.
12 Вибір траси прокладання кабельної лінії і влаштування її переходів через перепони.
13 Список літератури.
Завдання на курсовий проект
1 На заданій двоколійній ділянці залізниці А-К (рисунок 1) з електротягою змінного струму напругою 25кВ передбачити будівництво кабельної магістралі.

Рисунок 1
2 Передбачити організацію дальнього (магістрального і дорожнього) зв'язку по волоконно-оптичному кабелю, а відділкового оперативно-технологічного — по електричному кабелю. Задане число каналів дальнього зв'язку наведене в таблиці 1.
Таблиця 1 — Число каналів дальнього зв'язку
|
Види зв'язку |
Варіант (остання цифра шифру або номера за списком) | |||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 | |
|
Магістральний |
260 |
380 |
240 |
400 |
210 |
350 |
210 |
180 |
160 |
200 |
|
Дорожній |
80 |
100 |
75 |
110 |
94 |
120 |
80 |
70 |
60 |
100 |
Види і число кіл відділкового оперативно-технологічного зв'язку передбачити у відповідності з вимогами ПТЕ.
Початок усіх кіл відділкового зв'язку на станції А, а закінчення - на станції К. Кожний з видів відділкового зв’язку організується по окремому ланцюгу.
Для роботи приладів СЦБ передбачити 6 двопровідних кіл.
3 Схеми організації зв'язку і відгалужень від кабельної лінії достатньо навести для одного перегону А-Б.
4 Розрахунок небезпечної напруги в жилах кабельної лінії зв'язку виконати тільки для примусового режиму роботи тягової мережі.
5 На перегоні Г-Д залізничну лінію перетинає судноплавна ріка глибиною 6м, через яку прокладений нерозвідний залізничний міст. Ширина ріки та інші відомості про ділянку А-К наведені в таблицях 2 і 3.
6 Розміщення і найменування об'єктів зв'язку і СЦБ на перегоні А-Б наведене в таблиці 4.
Таблиця 2 — Відомості про ділянку А-К
|
Варіант (передостання цифра шифру або номера за списком) |
Відстань між осями станцій, км |
Шири-на ріки, м | ||||||||
|
А-Б |
Б-В |
В-Г |
Г-Д |
Д-Е |
Е-Ж |
Ж-З |
З-І |
І-К | ||
|
1 |
9 |
8 |
19 |
11 |
8 |
8 |
10 |
10 |
9 |
240 |
|
2 |
9 |
6 |
15 |
14 |
7 |
10 |
13 |
8 |
7 |
205 |
|
3 |
9 |
8 |
13 |
16 |
8 |
10 |
7 |
11 |
7 |
150 |
|
4 |
9 |
11 |
11 |
18 |
11 |
7 |
13 |
6 |
10 |
160 |
|
5 |
9 |
10 |
20 |
10 |
10 |
8 |
14 |
7 |
9 |
190 |
|
6 |
9 |
11 |
17 |
12 |
11 |
7 |
13 |
6 |
11 |
195 |
|
7 |
9 |
9 |
20 |
10 |
6 |
11 |
12 |
9 |
9 |
170 |
|
8 |
9 |
10 |
11 |
20 |
10 |
8 |
12 |
8 |
12 |
180 |
|
9 |
9 |
9 |
12 |
20 |
8 |
11 |
11 |
12 |
8 |
210 |
|
0 |
9 |
11 |
10 |
20 |
12 |
6 |
7 |
17 |
13 |
200 |
Таблиця 3 — Розрахункові величини електромагнітних впливів на кабельну лінію
|
Найменування величин |
Варіант (остання цифра шифру або номера за списком) | |||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 | |
|
Визначальна час-тота гармоніки впливаючого струму, Гц |
750 |
850 |
950 |
1050 |
1150 |
750 |
850 |
950 |
1050 |
1150 |
|
Еквівалентний впливаючий струм визначальної гармоніки, А |
3,2 |
3,0 |
2,3 |
4,0 |
1,5 |
2,0 |
1,8 |
3,1 |
2,0 |
1,8 |
|
Провідність ґрунту, мСм/м |
40 |
30 |
25 |
25 |
15 |
110 |
12 |
17 |
11 |
10 |
|
Число електрово-зів, які одночасно знаходяться в ме-жах плеча живлення |
4 |
6 |
8 |
10 |
7 |
13 |
5 |
6 |
4 |
9 |
7 Віддалення об'єктів зв'язку і СЦБ від найближчої рейки залізничної колії:
пост ЕЦ, пасажирський будинок, пункт зупинки, черговий пост контактної мережі — 35м;
тягова підстанція — 50м;
Таблиця 4 — Розміщення об'єктів зв'язку і СЦБ на перегоні А-Б
|
Ординати об'єктів |
Найменування об'єктів за варіантами (передостання цифра шифру або номери за списком) | ||||||||||
|
км |
м |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
|
79 |
000 |
ПЗ(л) |
ПЗ(л) |
ПЗ(п) |
ЕЦ(п) |
ЕЦ(п) |
ЕЦ(п) |
ПЗ(п) |
ПЗ(л) |
ЕЦ(п) |
ЭЦ(л) |
|
79 |
350 |
— |
— |
— |
ТП(л) |
— |
— |
— |
ТП(п) |
ТП(л) |
ТП(п) |
|
79 |
450 |
— |
ТП(п) |
ТП(п) |
ШН(п) |
— |
ТП(л) |
— |
— |
— |
— |
|
79 |
900 |
ТП(п) |
— |
— |
— |
ТП(п) |
— |
ТП(п) |
— |
— |
— |
|
80 |
500 |
РШ-Вх(л) - для всіх варіантів |
РШ-Вх(л) - для всіх варіантів |
РШ-Вх(л) - для всіх варіантів | |||||||
|
82 |
000 |
РШ-С(л) |
РШ-С(л) |
РШ-С(л) |
РШ-С(л) |
— |
— |
— |
РШ-С(л) |
— |
— |
|
82 |
010 |
— |
— |
— |
РШ-АПС(п) |
РШ-С(л) |
РШ-С(л) |
РШ-С(л) |
— |
РШ-С(л) |
РШ-С(л) |
|
82 |
020 |
— |
— |
— |
ПБ(п) |
— |
— |
— |
— |
П(л) |
ШН(п) |
|
82 |
800 |
ОП(л) |
П(л) |
ПБ(п) |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
|
82 |
815 |
— |
— |
РШ-АПС(п) |
— |
ШН(п) |
П(л) |
П(п) |
— |
— |
П(п) |
|
83 |
000 |
РШ-С(п) - для всіх варіантів |
РШ-С(п) - для всіх варіантів |
РШ-С(п) - для всіх варіантів | |||||||
|
83 |
700 |
— |
ПБ(п) |
— |
РШ-С(п) |
ОП(п) |
РШ-АПС(п) |
ПБ(л) |
ОП(л) |
— |
— |
|
83 |
715 |
— |
РШ-АПС(п) |
— |
ПСКЦ(л) |
— |
ПБ(л) |
РШ-АПС(п) |
— |
— |
— |
|
84 |
300 |
РШ-С(п) |
РШ-С(п) |
РШ-С(п) |
— |
ПБ(л) |
— |
— |
РШ-С(п) |
ПБ(п) |
РШ-С(п) |
|
84 |
310 |
РШ-АПС(п) |
— |
— |
— |
РШ-АПС(л) |
РШ-С(п) |
РШ-С(п) |
П(л) |
РШ-АПС(п) |
— |
|
84 |
320 |
ПБ(п) |
— |
— |
— |
РШ-С(п) |
— |
— |
ПСКЦ(п) |
РШ-С(п) |
ОП(п) |
|
85 |
250 |
— |
ПСКЦ(п) |
— |
— |
— |
ШН(л) |
ОП(л) |
— |
ЧПКМ(л) |
— |
|
85 |
400 |
РШ-С(л) - для всіх варіантів |
РШ-С(л) - для всіх варіантів |
РШ-С(л) - для всіх варіантів | |||||||
|
86 |
800 |
РШ-Вх(п) - для всіх варіантів |
РШ-Вх(п) - для всіх варіантів |
РШ-Вх(п) - для всіх варіантів | |||||||
|
87 |
800 |
— |
— |
ШН(л) |
— |
— |
ЧПКМ(л) |
— |
— |
ШН(п) |
— |
|
88 |
000 |
ПБ(л) |
ЕЦ(п) |
ЕЦ(л) |
ПЗ(п) |
ПЗ(л) |
ПЗ(п) |
ЕЦ(л) |
ЕЦ(л) |
ПЗ(п) |
ПЗ(п) |
Примітки: 1 Скорочення в назвах об'єктів зв'язку і СЦБ: ЕЦ — пост ЕЦ; ЧПКМ — черговий пункт дистанції контактної мережі; П — житловий або службовий будинок служби шляху; ПБ — будка чергового по переїзду (переїзд, що охороняється); РШ-ВХ - релейна шафа вхідного світлофора станції; РШ-С — релейна шафа прохідного світлофора; РШ-АПС — релейна шафа автоматичної переїзної сигналізації; ШН квартира електромеханіка СЦБ або зв'язку; ТП — тягова підстанція; ПСКЦ — пост секціонування контактного ланцюга; ОП —пункт зупинки приміських поїздів; ПЗ — пасажирський будинок.
Літера л або п, означена в дужках поруч з назвою об'єкта, означає розташування об'єкта з лівої або правої сторони залізничної колії по лічбі кілометрів.
2 Ординати об'єктів вказують відстань від кінцевого пункту кабельної магістралі.
будка чергового по переїзду, пост секціонування контактної мережі — 5м;
лінійно-шляховий будинок, квартира електромеханіка — 100м;
релейна шафа сигнальної точки автоблокування або переїзної сигналізації — 3м;
8 Ґрунт на ділянці м'який (I група). Кліматичні умови —помірні.
9 На ділянці А-К для регулювання руху поїздів передбачене автоблокування, станції обладнані електричною централізацією.
Для електроживлення приладів СЦБ вздовж залізниці з правої сторони в напрямку збільшення кілометражу на відстані 20м від рейки прокладена трифазна високовольтна лінія автоблокування напругою 10кВ.
10 Розміщення ОРП передбачається на станціях А, Д, і К. Підсилювальні пункти оперативно-технологічного зв'язку розташовуються на станціях ділянки з урахуванням допустимої відстані між ними (16…25км). НРП слід розташовувати безпосередньо на трасі кабельної магістралі згідно з розрахунками.
11 Тягові підстанції розташовані на станціях А, Д і К.
12 Вихідні дані для проектування кабельної лінії зв'язку вибираються з таблиць 1…4.
На кресленнях повинні бути зображені:
Схема організації зв'язку і кіл автоматики по кабельній лінії на одному перегоні.
Схематичний план траси кабельної лінії.
Схема відгалужень від кабельної лінії.
Вихідні дані для виконання проекту:
Схема ділянки залізниці.
Система електрифікації залізниці і напруга в контактній мережі.
Характер ґрунтів вздовж траси кабельної лінії.
Відомості про існуючу високовольтно-сигнальну лінію автоблокування.
Кількість каналів магістрального і дорожнього зв'язку.
Рішення, що приймаються в проекті повинні бути обґрунтовані, необхідні пояснення викладені стисло і зрозуміло.
Не слід включати в записку загальні відомості, що є в літературі, в тому числі і в цих методичних вказівках.
Обсяг тексту пояснювальної записки не повинен перевищувати 30-40 аркушів формату 210х297мм. Текст повинен бути написаний на одній стороні аркуша.
Креслення виконуються олівцем на білому або міліметровому папері стандартних розмірів.
