История укр культуры / ТВІР-Батьківщина

БАТЬКІВЩИНА

Чи бачили ви коли-небудь, як під яскравим, сяючим, променистим блакитним небом золотом віддзеркалює земля? Це — пшеничні поля моєї рідної, батьківської сторони. А чули, як бринить прозоре, кришталево чисте повітря веселою й радісною піснею пташки, як вдоволено гуде джміль, як шелестить, шурхотить листя під дотиком вітерця? Це — голос моєї землі. Чи торкалися ваших вій лагідні сонячні промені, ваших скронь — гілочки беріз, ваших рук — трепетні й тендітні польові квіти? Це — ніжність моєї Батьківщини.

Стискає серце і перехоплює подих від такої краси, від того, що ти — її часточка, бо живеш на цій землі. І вона — твоя єдина, твоя рідна, своя!. Хіба можна нею не пишатися, бути байдужим до її краси й мальовничості? Я люблю рідну землю у будь-яку пору року, бо вона завжди чарівна. (Вірш)

Україна… Хтось згадає безкраї пшеничні лани і блакитне чисте небо. Комусь будуть вчуватися пісні Марусі Чурай. А хтось побачить перед собою козацькі полки, що виступають у похід, прекрасну Либідь або безстрашного Святослава.

Моя Батьківщина, моя рідна земля... Україна – це той найрідніший у світі куточок, де я народився, де моя школа, батьки, учителі, друзі. Вона в усьму, що нас оточує: у місяці, у зорях, у дорозі додому, в кожному струмочку, деревці, камінчику.

Україна - це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність. Це славні лицарі Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Устим Кармалюк, які віддали своє життя за щастя народу. Україна – це багатостраждальна земля, опалена пожежами війн середньовіччя, Другої світової війни, пекельним полум'ям Чорнобиля. ЇЇ полями неслися орди половецьких і татаро-монгольських завойовників. По ній ходив фашистський чобіт. Сотні міст і сіл були багато разів спалені, але Україна вставала з руїн і відроджувалася. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.

Наша Україна – це справжнє диво. Дивним є не тільки її героїчне минуле. Велике багатство нашої України – прекрасна земля з її родючими ґрунтами, густими лісами, живлющими водами. В спадщину від предків ми отримали пісню, яка «не вмре, не загине». У піснях – волелюбна та незалежна душа українського народу, який ніколи не корився ворогам.

А наша мова… Це теж справжнє диво. Наша мова народилась у вишневих садках, увібрала в себе розмаїття солов'їного співу, набралася пахощів у волошок і розквітла, мов та калина, червона та прекрасна. Тому вишневою, солов'їною, волошковою, калиновою називають українську мову. Українською мовою можна висловити і найскладніші наукові поняття, і найтонші відтінки почуттів і переживань. Наша мова є однією з найбагатших мов світу. У ній налічується кілька сотень тисяч слів. Пройшовши тернистим шляхом випробувань, українська мова вийшла на рівень найрозвиненіших мов світу.

Дивним скарбом нашої України є книги: від літописних хронік Київської Русі до геніальних творінь Т.Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського та творів сучасних поетів, письменників, філософів, вчених.

Ми вивчаємо унікальні природні та кліматичні умови нашої країни на уроках географії. Мальовничі Карпати та Кримськы гори, родючі землі центральної України, блакитні хвилі Чорного та Азовського морів – це все моя Україна.

Перш за все наш край відомий добрими та працьовитими людьми. В усі часи українцям були притаманні такі риси, як доброта, працелюбність, повага до інших людей, тяжіння до краси та духовності. Це є національними рисами нашого народу.

Я знаю, що головне для кожного з нас – бути вірним своїй Батьківщині, бути сучасним громадянином. І я намагаюсь стати ним, бо дуже люблю свою дивну Україну-неньку. Цей вірш я присвятив своїй Батьківщині: