3. Які види документів відносяться до розпорядчих, охарактеризуйте особливості їх складання.

Розпорядчі документи видаються вищими та центральними органами державного управління, а також керівниками підприємств, установ з метою вирішення найважливіших завдань.

Розпорядчі документи мають виконавчий характер.

Окремі види розпорядчих документів видаються та приймаються відповідними державними органами або посадовими особами. Наприклад:

Укази – Президентом держави.

Постанови – Кабінетом Міністрів України.

Рішення (ухвали) – Радами народних депутатів або їхніми виконкомами.

Постанови та рішення приймаються колегіальними органами.

Розпорядження – керівниками різних рівнів (Кабінет Міністрів України, керівник підприємства).

Вказівки – керівниками органів державного управління.

Накази – керівниками різних рівнів (частіше – керівниками організацій, установ, підприємств).

Реквізити розпорядчих документів:

• автор;

• назва документа;

• дата;

• індекс;

• місце видання;

• заголовок;

• текст;

• підпис;

• печатка;

• гриф погодження (в разі необхідності).

Тексти розпорядчих документів поділяються, як правило, на констатуючу та розпорядчу частини.

У констатуючій частині викладаються мета і завдання розпорядчих дій, причини складання документа. Іноді констатуюча частина має посилання на розпорядчий документ вищого органу влади, при цьому обов’язково вказується його назва, дата та індекс.

Розпорядча частина складається в наказовій формі й містить перелік дій, які слід виконати. Залежно від виду розпорядчого документа вона починається словами:

ПОСТАНОВЛЯЄ – у постанові

ВИРІШИЛА – рішенні, або УХВАЛИЛА

ПРОПОНУЮ – у розпорядженні

НАКАЗУЮ – у наказах.

Ці слова друкуються великими літерами від лівого поля, отже, відділяють констатуючу частину від розпорядчої. В постановах і рішеннях перед словами «постановляє» та «вирішили» вказують назву колегіального органу.

Потім із нового рядка друкується текст розпорядчої частини. Вона, як правило, поділяється на пункти, які нумеруються арабськими цифрами. В кожному пункті зазначається виконавець (організація, структурний підрозділ, конкретна посадова особа, наприклад у наказах); дія, яку необхідно виконати, та термін виконання.

Вид розпорядчого документа визначає і характер викладу його тексту.

Процес підготовки деяких розпорядчих документів починається із складання проекту документа та його погодження з відповідними посадовими особами.

Погодження здійснюється шляхом візування або проставлянням грифу погодження. Проект наказу, рішення, розпорядження візується укладачем (автором) проекту та керівником структурного підрозділу, який подає проект, усіма зазначеними в проекті виконавцями, посадовими особами, відповідальними за виконання документа в цілому, юрисконсультом. Проекти документів, виконання яких потребує фінансового забезпечення, обов’язково погоджуються з фінансовими органами або службами.

Віза юрисконсульта свідчить про відповідність документа законодавчим та нормативним актам. Візи або грифи погодження, як правило, проставляються на першому примірнику проекту. У разі незгоди з проектом пишеться вмотивований висновок.

Проекти постанов та рішень обговорюються та приймаються на засіданнях колегіальних органів. Під час обговорення в них можна вносити поправки і доповнення. Доопрацьовані проекти подаються на затвердження на наступне засідання.

Повністю підготовленні проекти документів передаються на підпис. Накази і розпорядження підписуються керівником установи або його заступником. Постанови і рішення мають два підписи – голови та секретаря колегіального органу. Підписується перший примірник документа, виготовлений на бланку. Розпорядчі документи набувають сили з моменту їхнього підписання або дати, зазначеної в тексті.

Потім розпорядчі документи доводяться до відома виконавців.