
- •14. Поширення радіохвиль рі3них діапазонів
- •14.1. Mipiaмeтpoвi (днч: 3-30 кГц; 100-10 км) та кілометрові (нч: 30-300 кГц; дх: 10-1 км) хвилі
- •14.1.1. Характеристика поширення
- •14.1.2. Основи розрахунку
- •14.1.3. Властивості діапазонів
- •14.1.4. Область застосування
- •14.2. Гектометрові хвилі (сч: 300-3000 кГц, сх: 1000-100 м)
- •14.2.1 Характеристика поширення
- •14.2.2. Основи розрахунку
- •14.2.3. Властивостідіапазону
- •14.2.4. Область застосування
- •14.3. Декаметрові хвилі (вч: 3-30 мГц, кх: 100-10 м)
- •14.3.1. Характеристика поширення
- •14.3.2. Основи розрахунку
- •14.4.2. Основи розрахунку
- •14.5.2. Основи розрахунку
- •14.5.3. Властивостідіапазонів
- •14.5.4. Область застосування
- •14.6. Математичні моделі поширення радіохвиль
- •14.7. Висновки
- •14.8. Контрольні питання та завдання
14.7. Висновки
1. Mipіаметрові та кілометрові хвилі поширюються, в більшості випадків, як поверхневі. Здатність електромагнітних хвиль огинати перешкоди зростає, тому радіохвилі огинають земну поверхню – дифрагують. Поверхневі хвилі поширюватися на відстань до 3000 км від радіопередавача. На відстанях, що перевищують 3000 км, присутня тільки просторова хвиля. Дана радіохвиля поширюватися на відстань до 20000 км внаслідок багаторазового послідовного відбивання від нижніх шарів іоносфери i земної поверхні.
Міріаметрові хвилі мають постійний низький рівень згасання та характеризуються високим рівнем атмосферних завад.
2. Гектометрові хвилі поширюються як поверхневі та просторові. У денний час просторова хвиля відсутня i радіозв’язок здійснюється через поширення поверхневої хвилі. Уночі, внаслідок відбивання від верхніх шарів атмосфери, крім поверхневої створюється й просторова радіохвиля. У діапазоні гектометрових хвиль може виникнути ефект перехресної модуляції (Горьківсько-Люксембургський ефект).
Гектометрові хвилі огинають поверхню Землі, мають значне загасання вдень i вночі, а також присутні атмосферні шуми;
3. Радіохвилі декаметрового діапазону можуть поширюватися як поверхневі, так i як просторові хвилі. Поверхнева хвиля погано огинає Землю й сильно згасає у ґрунті, тому вона поширюється на відстань до 100 км. Поширення радіохвиль на великі відстані здійснюється просторовою хвилею, що є результатом відбивання від шару F. Дальнє поширення радіохвиль здійснюється внаслідок їх багатократних послідовних відбиттів від іоносфери й земної поверхні. Таким чином, просторова хвиля поширюється на тисячі кілометрів i може огинати Землю. Явище появи зворотно розсіяних радіохвиль, яке називають ефектом Кабанова. Якість передачі залежить від пори року й часу доби, а також від частоти;
4. У діапазоні
метрових i більш коротких хвиль усі види
ґрунтів, за винятком водного,можна
характеризувати властивостями
діелектриків. Тому теплові втрати
поверхневої хвилі,
яка поширюється над сушею, практично
відсутні. Однак через малу довжину вони
погано дифрагують навколо сферичної
поверхні Землі. Тому поверхневі хвилі
поширюються
на незначні відстані, які не на багато
перевищують відстань прямої видимості.
На
більші відстані метрові хвилі можуть
поширюватися лише просторовою хвилею.
Поява такої хвилі залежить від стану
іоносферного шару. Метрові хвилі
розсіюються
внаслідок температурної інверсії;
5. Мікрохвилі погано дифрагують навколо сферичної поверхні Землі та нерівностей її рельєфу. Поширюються поверхневі мікрохвилі в межах прямої видимості. В організації каналів зв’язку в діапазонах мікрохвиль враховують особливості рельєфу місцевості й наслідки багатопроменевого поширення хвиль. Мають місце згасання під час дощу на частотах понад 10 ГГц; є атмосферне згасання під час взаємодії з киснем i водяною парою;
6. На підставі отриманих експериментально залежностей розроблено математичні моделіE=f(r). Наприклад фізичні та емпіричні, серед яких вирізняють модель Окумура-Хата, COST 231 Хата, COST Уолвіша-Ікегамі, Альсбрука-Парсона, модель Лі, та інші, що характеризують процес поширення радіохвиль.