14.1.2. Основи розрахунку
Напруженість поля міріаметрових та кілометрових хвиль визначають за емпіричною формулою Остіна (Austin):
, (14.1)
де
– відстань в кілометрах
між передавальною та приймальною
антенами по дузі великого кола,
– центральний
кут (рис14.1), що відповідний відстані
,
– довжина
хвилі в кілометрах.
Рис. 14.1. До поширення міріаметрових та кілометрових хвиль
14.1.3. Властивості діапазонів
Переваги:
– відносна стабільність напруженості електричного поля, тобто відсутні завмирання сигналу в процесі прослухування;
– поширення на відносно великі відстані;
– мале згасання радіохвиль;
– огинання нерівностей рельєфу та Земної кулі взагалі;
– стабільність площини поляризації;
– майже повне відбивання від іоносфери.
Недоліки:
– мала частотна ємність;
– діапазон не використовують для передачі високоякісних мовних сигналів,для яких необхідна відносно широка смуга частот;
– громіздкість антенних пристроїв i неможливість забезпечення гостроспрямованих випромінювань;
– необхідність застосування передавальних пристроїв великої потужності;
– наявність досить великого рівня атмосферних завад;
– важкість прогнозування для цього діапазону фактору поглинання ґрунтом.
14.1.4. Область застосування
Радіохвилі мipiaмeтpoвoгoта кілометрового діапазонів застосовують для:
– здійснення телеграфного зв’язку на значних відстанях;
– зв’язку з підземними та підводними об’єктами;
– передавання сигналів часу та метеозведень;
– у системах радіонавігації;
– спостереження за станом атмосфери Землі;
– радіомовлення.
14.2. Гектометрові хвилі (сч: 300-3000 кГц, сх: 1000-100 м)
14.2.1 Характеристика поширення
Гектометрові хвилі поширюються як поверхневі та просторові. Іоносферний шар D, який існує вдень, поглинає енергію радіохвиль гектометрового піддіапазону. Тому у денний час просторова хвиля відсутня, а радіозв’язок здійснюють через поширення поверхневої хвилі. В нічний час шар D відсутній, а шар Е для гектометрових хвиль має властивості провідника. Від нього радіохвилі відбиваються в бік земної поверхні. Таким чином, уночі крім поверхневої створюється також просторова радіохвиля, яку можна зареєструвати на відстанях у декілька тисяч кілометрів від радіопередавача. Напруженість електричного поля просторової хвилі розраховують за графіками Міжнародного координаційного комітету з радіо (МККР), складеними на підставі формул, що враховують явища дифракції радіохвиль у зоні тіні й на основі експериментальних даних. У точках земної поверхні, в які одночасно надходять поверхневі та просторові хвилі, виникає інтерференція. Максимальна відстань, на яку поширюється просторова хвиля, залежить від електронної густини шару Е. Тому різниця фаз поверхневої та просторової радіохвиль змінюється випадковим чином, що призводить до завмирань результивного поля.
Рис. 14.2. Ефект перехресної модуляції
У діапазоні гектометрових хвиль може виникнути ефект перехресної модуляції. Під впливом потужної амплітудно-модульованої радіохвилі в об'ємі шару Е концентрація електронів змінюється за законом обвідної цієї хвилі. Тому, якщо крізь цей об'єм одночасно проходить менш потужна хвиля іншої частоти, то здійснюється її додаткова модуляція за законом модуляції сигналу потужної станції (рис. 14.2). Глибина модуляції може сягати 5-8 %. Внаслідок цього ефекту сигнал гектометрового радіопередавача в процесі поширення може бути додатково модульованим потужним грозовим розрядом. Радіоприймач заваду не відокремлює від корисної інформації, i вона обробляється в ньому як корисний сигнал. Станція С, яка налаштована на станцію А може приймати сигнал від станції В, яка працює зі станцією D, що створює завади для станції С.