
- •7. Основи випромінювання електромагнітних хвиль
- •7.1. Елементарний електричний випромінювач (диполь Герца, електричний вібратор)
- •7.1.1. Загальні положення
- •7.1.2. Ближня зона (зона індукції)
- •7.1.3. Дальня зона (зона випромінення)
- •7.1.4. Проміжна зона
- •7.1.5. Діаграма спрямованості випромінювача
- •7.1.6. Потужність та опір випромінювання диполя Герца
- •7.2. Магнітний елементарний випромінювач
- •7.2.1. Метод розв’язку завдання
- •7.2.2. Ближня зона
- •7.2.3. Дальня зона
- •7.2.4. Потужність та опір випромінювання елементарного магнітного випромінювача
- •7.3. Елементарний щілинний випромінювач
- •7.3.1. Метод розв’язку завдання
- •7.3.2. Потужність та опір випромінювання елементарного щілинного випромінювача
- •7.4. Елемент Гюйгенса
- •7.5. Висновки
- •7.6. Контрольні запитання та завдання
7.1.2. Ближня зона (зона індукції)
У
ближній зоні
,
тобто
Тобто
у формулах (7.9), (7.11а,7.11б),
(7.12а,7.12б)
доданками
з меншими степенямиn
можна знехтувати, а співмножник
за цих умов прямує до одиниці:
. (7.15)
Тобто затриманням сигналу можна
знехтувати. Пригадаємо, що для
діелектричного середовища
,
тому згідно з (7.9) отримаємо:
(7.16)
Таким чином, у ближній зоні напруженість магнітного поля є однаковою за фазою зі струмом. Формулу (7.16) можна трактувати як модифікацію закону Біо-Савара.
З формули (7.11а) отримаємо:
(7.17)
Аналогічно з формули (7.12а) отримаємо:
(7.18)
Зауважимо,
що радіальний складник вектора
напруженості електричного поля є
пропорційний
тоді
як меридіанний –
Тому
під час визначення напруженості
електричного поля вздовж осі,
перпендикулярної осі вібратора
залишається тільки складник
.
Зі співвідношень (7.16) та (7.18) випливає, що у ближній зоні складники напруженості електричного поля та сила струму за фазою зміщено на 900. Тобто магнітний та електричний складники поля є у квадратурі (рис. 7.2).
Миттєві значення вектора Пойнтинга коливаються з подвійною частотою, його середнє значення у ближній зоні дорівнює нулю (Псер=0) – перенесення енергії відсутнє (режим стоячих хвиль – див. розділ 9).
Рисунок 7.2. Залежності E(t), H(t), П(t) у ближній зоні
У ближній зоні є обмін енергією між електричним та магнітним полями, тому цю зону ще називають зоною коливань, або зоною індукції.
За цих умов можуть створюватись електричні або магнітні завади, так звані «наведення» в апаратурі.
Умовно силові лінії поля представлено на рис.7.3: лінії магнітного складника навколо диполя, лінії складника струму провідності починаються й закінчуються на кінцях диполя й замикаються через навколишній простір внаслідок існування складника струму зміщення.
Рисунок 7.3. Уявлення силових ліній складників ближнього поля
Визначимо коефіцієнт пропорційності між складниками E та H у ближній зоні:
(7.19)
. (7.20)
Накреслимо
графік модуля
у ближній зоні (рис. 7.4). Слід звернути
увагу, що в п. 6.5.1 співвідношення між
складникамиE
та H
названо хвильовий
імпеданс,
що є коректним для зони
хвильового процесу
– дальньої
зони.
Рисунок 7.4. Залежність відношення між складниками E та H від відстані до електричного вібратора
З
формули (7.20) та рис. 7.4 випливає, що у
ближній зоні електричний диполь є
високоімпедансний
().
Зауважимо, що у ближній зоні характер залежностей складників поля від відстані є такий:
,
. (7.21)
Ці співвідношення показують, що електричний складник поля електричного випромінювача у ближній зоні згасає від відстані інтенсивніше, ніж магнітний, тому, що електричний вібратор створює, як електричний, так і магнітний складники поля, тобто «працює на двох».
7.1.3. Дальня зона (зона випромінення)
Як вже зазначено, в дальній зоні
,
тобто
.
В
такій ситуації у формулах (7.9), (7.11а,
7.11б),
(7.12, 7.12а,
7.12б)
доданками
з
більшими степенямиn
можна знехтувати, а запізнення, яке
відображає множник
слід
враховувати.
Тоді формули для складників електромагнітного поля в дальній зоні із (7.9), (7.11б), (7.12б) матимуть вигляд:
(7.22)
(7.23)
(7.23а)
Зауважимо, що (7.23) може бути отримано
множенням (7.22) на
,
тобто на підставі співвідношення
.
Порівняння максимальних значень (7.22)
(7.23) показує, що
,
тобто для умов дальньої зони
.
Тому в подальшому враховуємо лише пару
та
,
й стверджуємо, що фронт хвилі можна
вважати пласким внаслідок малої його
кривизни.
З
аналізу формул (7.22) – (7.23) випливає, що
комплексні величини та
маютьоднакові
фази
(є «у фазі») (рис. 7.5), таким чином середнє
значення вектора Пойнтинга
не дорівнює нулю
,
отже, в дальній
зоні існує процес
перенесення електромагнітної енергії,
тобто є радіохвиля.
Рисунок 7.5. Залежності Е(t), H(t), П(t) в дальній зоні
Визначимо, за цієї умови, вже за коректною назвою – хвильовий імпеданс:
(7.24)
У
вільному просторі
та
– див. рис.7.4.
Зауважимо, що у дальній зоні слушними є співвідношення (7.22) та (7.23), які показують на те, що в дальній зоні інтенсивності згасання відповідного електричного та магнітного складників поля однакові (рис.7.4).
Силові лінії складників поля є замкнуті криві, відокремлені від диполя (рис. 7.6). Як свідчать рівняння Максвелла змінне електричне поле створює магнітне, магнітне – електричне й т. п.
Таким чином у дальній зоні створено поле внаслідок випромінювання диполем, але не пов’язане з ним безпосередньо.
Рисунок 7.6. Уявлення силових ліній складників дальнього поля
5. Відповідь
Отже як результат розв’язку завдання – визначення складників електромагнітного поля створеного елементарним електричним (переважно) випромінювачем, відповідь маємо у формі таблиці 7.1.
Таблиця 7.1. Складники ЕМП, створені елементарним електричним випромінювачем
Елементарний електричний випромінювач | |
Ближня зона |
Дальня зона |
|
|
|
|
|
|