Послідовність обробки тексту програми
Загальнасхемапроцедури створення і обробки програми має вигляд:
Формування текступрограмиздійснюється редактором текстів. Створити текст програмиможна в будь-якому редакторі, але краще використовуватидля цього спеціалізовані редактори, які дозволяють у процесі введення тексту виділяти ключові словаіідентифікатори різнимикольорами ташрифтами, що дає змогу автоматично перевіряти правильність синтаксису програми.
Отриманий в результаті текстовий файл (файл із стандартним розширенням .BAS, .PAS, .CPP, …) є вихідним текстом (вихідним кодом) програми.
Вихідний текст програми може складатися як із одного файлу, так і бути проектом - містити сукупність файлів (модулів).
Трансляція вихідного тексту програми здійснюється відповідним компілятором (інтерпретатором). В результаті формується послідовність машинних команд, що називається об'єктним кодом програми (двійковий файл із стандартним розширенням .ОВJ). При цьому вихідні тексти модулів багатомодульної програми компілюються в окремі об'єктні файли.
На цьому етапі вже можливе одержання готової програми, але найчастіше в ній не вистачає деяких компонентів – програма може включати виклики підпрограм (наприклад, стандартних математичних функцій), що містяться в бібліотеках (зокрема, файлах із стандартним розширенням .LІВ), або складатися із модулів.
Згенерований об'єктний код модулів і підключені до нього стандартні функції треба не просто об'єднати в одне ціле, а виконати таке об'єднання з урахуванням вимог ОС, тобто одержати на виході програму, що відповідає певному формату. Ці дії виконує спеціальна програма - редактор зв'язків (або компонувальник), що “збирає” (компонує) працездатний код програми – код виконання (файл із стандартним розширенням .ЕХЕ).
Для подальшого його запуску на виконання служить так званий завантажувач.
На кожному етапі інформація, отримана від попереднього етапу, обробляється і передається далі. Якщо яке-небудь правило мови виявляється порушеним, запускається підпрограма обробки помилок, яка повідомляє програміста про знайдену помилку.
Кроки перетворення програм:
Ide-середовища створення програм Структура ide
Система програмування- засібавтоматизації процесу розробки і налагодження програм напевніймовіпрограмування.
У загальному випадку для створення програми на обраній мові програмування потрібно мати наступні компоненти:
Текстовий редактор, що служить для формування тексту програмина обраній мові програмування високого рівня.
Компілятор, що переводить вихідний текст програми в машинний код.
Компонувальник, що компонує код виконання програми.
Їх використання для створення коду програми у режимі командного рядка називають пакетним режимом розробки програм (у такому режимі створюються програми на асемблері).
Готові ж до виконання програми на мовах програмування високого рівня, зазвичай, розробляються за допомогою систем програмування, що представляють собою інтегровані середовища створення і обробки програм (IDE - Integrated Development Enveronment). Вони інтегрують в єдине ціле як зазначені вище компоненти, так і нові, зокрема, налагоджувач, який дозволяє виконувати оператори вихідного тексту програми по кроках, спостерігаючи при цьому, як змінюються значення різних змінних. Окрім того, забезпечується діалогова взаємодія з користувачем на будь-якому етапі обробки програми.
Для кожної із мов програмування є чимало систем програмування, що випускають різними фірмами, зокрема, BASІCA, GWBasіc, Quick Basіc – для Basіc ; Turbo Pascal, Borland Pascal, Borland Pascal for Windows, Delphi – для Pascal; Visual C++, Borland C++ Вuilder- для С.
Сучасним підходом до програмуванняпідWіndowsє так званийвізуальний підхід,який передбачає створення елементів інтерфейсу програми не шляхом ручного програмування, а за допомогою готових візуальних компонентів. При цьому текст програми, що реалізує створення і роботу цих елементів, генерується автоматично. Такий підхід до створення програм підтримують RАD-середовища (Rapid Аррlicаtion Dеvеlорment) - середовища швидкого проектування (Visual Ваsic, Delphi, Borland С++Вuilder, Symantec Саfe).