
- •1.4 Розрахунок несиметричних 3-фазних кіл
- •1.5 Трифазна потужність і її вимірювання
- •2.1. Поняття про перехідні процеси. Закони комутації. Початкові умови.
- •2.3. Алгоритм розрахунку перехідних процесів класичним методом.
- •2.4. Перехідні процеси у колі r, l:
- •2.5. Перехідні процеси у колі r, c:
- •2.6 Перехідні процеси у колі r,l,c
- •2.7 Перехідні процеси при миттєвій зміні параметрів ділянок ел.Кіл
- •2.8 Пряме перетворення Лапласа та його властивості
- •2.16)Розрахунок перехідних процесів при дією ерс складної форми. Інтеграл Дюамеля.
- •3.4 Коефіцієнти що характеризують періодичну несинусоїдну функцію
- •4.1 Характеристика 4-полюсників, їх клас-ція
- •4.2Рівняння пасивного чотириполюсника в y,z,a, іB формах
- •4.3 Визначення коефіцієнтів пасивного чотириполюсника:
- •4.4. Заступні схеми пасивного чотириполюсника.
- •4.5 Вхідні та характеристичні опори пасивного чотириполюсника.
- •4.6 Повторний опір пасивного чотириполюсника
- •4.7 Коефіцієнт поширення (Передачі) пасивного чотириполюсника.
- •4.8 Рівняння пассивного чотириполюсника, записані через його вторинні параметри.
- •5.1)Закони і рівняння магнітного кола (Аналоги законів Ома і Кірхгофа).
- •5.2)Розрахунок лінійних магнітних кіл.
- •5.3)Розрахунок нелінійних нерозгалужених магнітних кіл :
2.5. Перехідні процеси у колі r, c:
Аналізуючи
перехідний процес у колі (рис. 11.7, а), з
рівняння Ri+uC=e(t),
складеного
за другим законом Кірхгофа, слід вилучити
струм і, щоб звести його до рівняння
відносно змінної стану uC-.Для
цього використаємо співвідношення і =
CduC/dtі
отримаємо: Схему вільного режиму
зображено на рис. 11.7, б і йому відповідає
однорідне диференціальне рівняння :
. Xарактеристичне
рівняння : RCp
+1=0 має
один корінь р
=-1/RC,
отже, загальний розв’язок диференціального
рівняння: uC’’=Ae-(1/RC)t=
Ae-t/τ
, де
τ=RC-
стала часу кола, що аналізується.
а) підключення кола R, С до джерела постійної напруги:
Нехай у схемі рис. 11.7, а джерело ЕРС e(t) = Е = const, а ключ перемикається із положення «0» у положення «1». Проаналізуємо перехідний процес, користуючись відомим алгоритмом. 1. До комутації у колі існував усталений режим, який характеризувався відсутністю струму та напруги на опорі R. Щодо напруги на ємності, то тут можливі варіанти: заряд ємності; до комутації ємність заряду не мала: uC-= 0;тобто її напруга за час перехідного процесу збільшується від нульового значення до величини, що дорівнює ЕРС джерела живлення. дозаряд ємності; до комутації ємність була заряджена від стороннього джерела у полярності, що відповідає напряму джерела ЕРС кола -uc-=Uo. Напруга теж збільшується від нульового значення до величини, що дорівнює ЕРС джерела живлення, однак, ураховуючи різний початковий стан та полярність їх напруг у момент комутації, доходимо висновку, що перехідний процес для варіанта 2 за своєю фізичною сутністю є дозарядженням ємності.
перезаряд
ємності;до
комутації ємність була заряджена від
стороннього джерела у полярності,
протилежній до напряму джерела ЕРС кола
-uc-=-Uo.
Напруга
теж збільшується від нульового значення
до величини, що дорівнює ЕРС джерела
живлення, однак, ураховуючи різний
початковий стан та полярність їх напруг
у момент комутації, доходимо висновку,
що перехідний процес для варіанта 3 за
своєю фізичною сутністю є перезарядженням
ємності. 1. У вимушеному режимі після
комутації (t∞)незалежно
від варіантів режиму нескомутованого
кола струм та напруга на опорі R відсутні,
оскільки ємність не пропускає струму
за постійної напруги (і
= С duC/dt),
а напруга на ємностіuC’=E;
2.
Закон,
за яким змінюється напруга на ємності
у перехідному процесі, запишемо так:
uC=uC’+uC’’=E+Ae-(1/RC)t
. 3. Одна початкова умова, яку визначають
за другим законом комутації для всіх
варіантів буде такою: uC(0_)=
uC(0+)=
uC_;
Для
моменту часу t
= 0+: uC(0+)=
E+A; одержимо
сталі інтегрування відповідно до
можливих варіантів режиму нескомутованого
кола: А
= uC_
- Е. Остаточний
розв’язок задачі стосовно напруги на
ємності дістанемо, підставивши сталу
інтегрування: uC=E-Ee-(R/C)t=E(1-
e-(1/RC)t);
uC=E-(E-Uo)e-(1/RC)t;
uC=E-(E+Uo)e-(1/RC)t
б) коротке замикання кола R, С;
У схемі рис. 11.7, (а) ключ перемикається із положення «1» у положення «2». 1) Вважатимемо, що до комутації коло з послідовним з’єднанням елементів R та С було підімкнено до джерела постійної ЕРС. Тому в нескомутованому колі струму не було, а напруга на ємності дорівнювала ЕРС джерела живлення uC-=E. 2) У результаті комутації елементи R та С відмикаються від джерела і коло стає короткозамкненим. У ньому відбувається процес розрядження ємності через опір, який закінчиться тільки тоді, коли ємність повністю розрядиться, тобто u’C=0. 3) Закон, за яким змінюється напруга на ємності у перехідному процесі в розглядуваному колі, запишемо так:uC=uC’ + uC’’= Ae-(1/RC)t . 4) Початкова умова визначається за другим законом комутації: uC(0_)= uC(0+)= E ; Для моменту часу t = 0+ як Е = А, одержимо сталу інтегрування, підстановкою якої отримаємо остаточний розв’язок задачі відносно напруги на ємності uC=Ee-(1/RC)t . Струм у цьому колі: i=CduC/dt=-(E/R) e-(1/RC)t
в) підключення кола R, С до джерела синусоїдної напруги.
Тепер
у схемі на рис. 11.7, (а) ідеальне джерело
ЕРС е(t)
= Emsin(wt
+ Ψe),відповідна
напруга u(t)
= е(t)=Umsin(wt=Ψu),
a ключ перемикається із положення «0» у
положення «1». Проаналізуємо перехідний
процес у колі, використовуючи той же
алгоритм, що й раніше. 1). Будемо вважати,
що до комутації у колі існував усталений
режим, що характеризувався відсутністю
струму та напруги на пасивних елементах
кола:uC_=0.
2).
Після
комутації у колі буде струм вимушеного
режиму, розрахувати який краще у
комплексній формі:
. Миттєве
значення струму вимушеного
режиму:i’=I’msin(wt+Ψu-
φ), а
відповідна йому напруга на ємності:
u’C=(I’m/wC)sin(wt+Ψu-
φ-п/2); 3).
Закон,
за яким змінюється напруга на ємності
у перехідному процесі, запишемо так:
uC=
uC’
+ uC’’=
(I’m/wC)sin(wt+Ψu-
φ-п/2)+Ae-(1/RC)t
; 4). Одна початкова умова визначається
за другим законом комутації: uC(0_)=
uC(0+)=
0; Для
моменту часу t= 0+: 0=
(I’m/wC)sin(Ψu-
φ-п/2)+A
, одержимо
сталу
інтегрування: A= -(I’m/wC)sin(Ψu- φ-п/2) ; Розв’язок задачі стосовно напруги на ємності отримаємо, підставивши сталу інтегрування: u’C=(I’m/wC)sin(wt+Ψu- φ-п/2)- (I’m/wC)sin(wt+Ψu- φ-п/2)e-t/τ ; При цьому струм кола у перехідному процесі: i=C(duC/dt)=I’msin(wt+Ψu- φ)+ (I’m/wCR)sin(Ψu- φ-п/2)e-t/τ . З виразів випливає, що вільні складові струму і напруги на ємності за заданих UmiZ залежать від початкової фази Ψu (фази вмикання) вхідної напруги, яка, в свою чергу, визначається моментом спрацьовування ключа. Вмикання ключа за умови Ψu- φ=±п/2призведе до того, що вільного струму та вільних складових напруг на ділянках кола не буде, тобто одразу після вмикання настане усталений режим. Якщо ж у момент вмикання Ψu- φ= 0, то початкові значення вільних складових струму і напруги будуть найбільшими і якраз у цьому випадку слід чекати надструмів і перенапруг.