Розділ III

3. Принципи організації зв’язку

Успішне вирішення завдань зв’язку й виконання високих вимог до зв’язку в умовах ведення сучасних бойових дій може бути досягнуто шляхом ефективного використання сил, засобів зв’язку й створення складних і широко розгалужених систем зв’язку. Створення таких систем зв’язку, в першу чергу, залежить від того, наскільки їх побудова, функціонування, а також способи й методи організаторської й управлінської діяльності органів управління зв’язком будуть відповідати законам збройної боротьби, принципам воєнного мистецтва й організації зв’язку, задуму й умовам бою (операції).

До організації зв’язку як складової частини оперативного мистецтва повною мірою відносяться принципи оперативного мистецтва й управління військами. У діяльності військ зв’язку особливо широко діють таки принципи оперативного мистецтва, як зосередження зусиль на найважливіших напрямках; маневр військами, силами й засобами; завчасне створення резервів, їх уміле використання й своєчасне відновлення; всебічне забезпечення, підтримання й відновлення боєздатності військ; тверде й безперервне управління та інші.

У повній відповідності до існуючих принципів управління військами здійснюється управління зв’язком. У той же час, внаслідок наявності функціональних особливостей у діях підрозділів, частин, з’єднань і систем зв’язку, під час організації зв’язку керуються також своїми, специфічними принципами.

Принципи організації зв’язку – це найбільш загальні основоположні й керівні ідеї, положення, що визначають порядок і способи бойового застосування сил і засобів для створення систем і забезпечення зв’язку. Принципи організації зв’язку в концентрованому вигляді відображають установлені погляди з основних питань організації зв’язку й побудови систем зв’язку. Вони визначають напрямки практичної діяльності підрозділів, частин і з’єднань зв’язку щодо створення системи зв’язку й забезпечення зв’язку в бою (операції), є вихідною базою під час прийняття рішень на організацію зв’язку та його планування на бій (операцію). Тому для успішного вирішення завдань зв’язку під час проведення бою (операції) за конкретних умов необхідно керуватися основними принципами організації зв’язку.

Розгортання й функціонування систем зв’язку частин, з’єднань і об’єднань здійснюється в тісній взаємодії і з системою зв’язку Збройних сил, територіальними системами зв’язку та державною системою зв’язку України ( єдиною національною автоматизованою системою зв’язку країни ).Тому при створенні систем зв’язку частин, з’єднаь і об’єднань необхідно враховувати принципи побудови цих систем зв’язку.

Принципи організації зв’язку в частинах, з’єднаннях і об’єднаннях, вироблені на основі досвіду громадянської та Великої Вітчизняної війн, навчань військ у відповідності до прийнятих поглядів на застосування Збройних Сил у війні та принципів воєнного мистецтва. Вони враховують також стан і рівень розвітку техніки зв’язку в Збройних Силах.

Виходячи із цього, при організації зв’язку у Сухопутних військах слід керуватися основними принципами організації зв’язку, які показані в таблиці 3.1.

Основні принципи, що визначають організацію зв’язку

Таблиця 3.1.

Принципи воєнного мистецтва	Принципи управління військами	Принципи організації зв’язку
1. Підтримання постійної готовності військ до виконання завдань. Рішучість і активність дій. 3. Постійне прагнення до захоплення та утримання ініціативи. 4. Погоджене застосування військ (сил) і їх чітка взаємодія. 5. Рішуче зосередження зусиль у відповідальний момент на найважливіших напрямках і для вирішення головних завдань. 6. Одначасна поразка противника на всю глибину його оборони. Раптовість. 8. Своєчасне нарощування зусиль для розвитку досягнутого успіху. 9. Сміливий маневр військами, силами, засобами та вогнем. 10. Створення, відновлення та вміле використання резервів. 11. Закріплення досягнутого успіху. 12. Своєчасне відновлення боєздатності військ. 13. Всебічне забезпечення бойових дій. 14. Тверде й безперервне управління військами. 15. Урахування й уміле використання морально-бойового фактора.	1. Єдність політичного, державного і воєнного керівництва. Єдиноначальність. 3. Централізація управління з наданням підлеглим ініціативи у визначенні способів виконання завдань. 4. Стійкість і наполегливість у проведенні в життя прийнятих рішень і планів. 5. Оперативне й гнучке реагування на зміну обстановки. 6. Особиста відповідальність командирів (начальників) за прийняті рішення і результати виконання поставлених завдань.	1. Випереджальна готовність зв’язку відносно органів управління і військ. 2. Відповідальність старшого штабу за зв’язок з підлеглими. 3. Комплексне використання засобів зв’язку на інформаційних напрямках. 4. Єдність системи зв’язку. 5. Раціональне поєднання прямих зв’язків і зв’язків через опорні (допоміжні) вузли зв’язку. 6. Сполученість систем зв’язку різних ланок управління, видів Збройних Сил і родів військ. 7. Погоджене застосування і тісна взаємодія військ зв’язку при розгортанні й експлуатаційному обслуговуванні систем зв’язку. 8. Сувора регламентація відповідальності за організацію зв’язку взаємодії.