Перелік питань до комплексного кваліфікаційного екзамену

1. Правила техніки безпеки, охорони праці в галузі, особистої гігієни, протиепідемічного режиму, вимоги асептики та антисептики при проведенні лабораторних досліджень в кдл.

2. Значення клінічних лабораторних досліджень. Стислий історичний нарис розвитку лабораторної служби та перспективи її вдосконалення.

3. Структура, функції та організація роботи КДЛ. Обов’язки лаборанта.

4. Склад і функції крові. Вчення про кровотворення. Схема кровотворення.

5. Загальна характеристика клітин гранулоцитарного ряду та їх функції.

6. Морфологія клітин агранулоцитарного ряду та їх функції.

7. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія.

8. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів, їх розрахунок.

9. Вікові зміни складу крові.

10. Кількісні зміни лейкоцитів: нейтрофільоз і нейтропенія, еозинофілія та еозинопенія, базофілія.

11. Кількісні зміни лейкоцитів: лімфоцитоз і лімфопенія, моноцитоз і моноцитопенія.

12. Зсуви лейкоцитарної формули.

13. Лейкемоїдні реакції.

14. Дегенеративні зміни лейкоцитів, діагностичне значення.

15. Еритроцитопоез і функції еритроцитів.

16. Морфологічні зміни еритроцитів, діагностичне значення.

17. Тромбоцитопоез і функції тромбоцитів.

18. Тромбоцитопенія та тромбоцитопатія.

19. Обладнання робочого місця для взяття крові.

20. Поняття про клінічний аналіз крові. Правила та послідовність взяття крові для клінічного аналізу. Методика визначення ШОЕ, значення дослідження.

21. Визначення кількості еритроцитів у камері Горяєва та на гемоаналізаторах. Значення дослідження.

22. Визначення гемоглобіну різними методами, значення дослідження.

23. Визначення колірного показника та інших індексів, діагностичне значення показників.

24. Визначення кількості лейкоцитів в камері Горяєва та на гемоаналізаторах. Значення дослідження.

25. Техніка виготовлення мазків крові, їх фіксація та забарвлення. Оброблення предметних стекол.

26. Техніка підрахунку лейкоцитарної формули. Морфологія різних видів лейкоцитів.

27. Визначення кількості тромбоцитів різними методами (за Фоніо, на гемоаналізаторах). Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

28. Визначення часу згортання крові та тривалості кровотечі. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

29. Особливості взяття та забарвлення крові на ретикулоцити азуром І, діамантовим крезиловим синім, метиленовим синім. Підрахунок ретикулоцитів. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

30. Визначення гематокриту різними методами. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

31. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

32. Анемія. Постгеморагічна анемія. Причини виникнення. Особливості картини крові.

33. Залізодефіцитна анемія. Причини виникнення. Особливості картини крові.

34. Апластична анемія. Причини виникнення. Особливості картини крові.

35. Агранулоцитоз, види. Особливості картини крові.

36. Спадкова гемолітична анемія. Причини виникнення. Особливості картини крові.

37. Набута гемолітична анемія. Причини виникнення. Особливості картини крові.

38. Променева хвороба. Причини виникнення. Особливості картини крові.

39. Гемобластоз. Причини виникнення. Стисла характеристика та лабораторна діагностика гострого лейкозу (мієлоїдний та лімфоїдний гострий лейкоз).

40. Мієлопроліферативні захворювання: хронічний мієлолейкоз, його стадії. Особливості картини крові.

41. Мієлопроліферативні захворювання: справжня поліцитемія. Клінічні ознаки, особливості картини крові.

42. Мієлопроліферативні захворювання: хронічний ідіопатичний мієлофіброз, есенціальна тромбоцитемія. Особливості картини крові.

43. Поняття про мієлодиспластичні/мієлопроліферативні захворювання та мієлодиспластичні синдроми.

44. Стисла характеристика та лабораторна діагностика лімфоїдних пухлин: хронічний лімфолейкоз, волосатоклітинний лімфолейкоз. Особливості картини крові.

45. Плазмоклітинна мієлома/плазмоцитома. Особливості картини крові.

46. Лімфогранулематоз. Особливості картини крові.

47. Групи крові. Характеристика аглютиногенів та аглютинінів.

48. Важливість визначення груп крові людини. Визначення груп крові різними методами, оцінювання отриманого результату. Причини помилок під час визначення груп крові.

49. Резус-фактор. Визначення, оцінювання отриманого результату.

50. Харкотиння. Правила збирання харкотиння та доставки його в лабораторію.

51. Фізичне дослідження харкотиння: кількість, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки. Діагностичне значення.

52. Мікроскопічне дослідження харкотиння. Відбір матеріалу для виготовлення нативних препаратів та їх забарвлення для виявлення гемосидерину, мікобактерій туберкульозу та іншої мікрофлори.

53. Елементи харкотиння, їх диференціація.

54. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення. Порогові та непорогові речовини.

55. Склад сечі в нормі. Діагностичне значення зміни кількості, кольору, запаху, прозорості, реакції сечі та їх визначення.

56. Визначення густини сечі, діагностичне значення показника. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

57. Проведення проби Зимницького. Діагностичне значення. Причини та види протеїнурії. Характеристика позаниркової протеїнурії. Визначення наявності білка в сечі різними методами.

58. Характеристика ниркової та надниркової протеїнурії. Визначення кількості білка в сечі різними методами.

59. Причини та види глюкозурії. Характеристика функціональної глюкозурії. Визначення наявності глюкози в сечі різними методами.

60. Характеристика патологічної глюкозурії. Визначення кількості глюкози в сечі різними методами.

61. Зв’язок вуглеводного обміну з жировим. Кетонемія, кетонурія. Види кетонурії. Виявлення кетонових тіл в сечі.

62. Пігменти сечі. Фізіологія пігментного обміну. Визначення уробілінових тіл в сечі.

63. Значення визначення жовчних пігментів в сечі. Виявлення білірубіну.

64. Причини та види гематурії. Виявлення кров’яного пігменту в сечі.

65. Гемоглобінурія, гемосидеринурія, порфіринурія, міоглобінурія. Важливість їх визначення.

66. Мікроскопічне дослідження осаду сечі. Методика одержання осаду сечі та його мікроскопія. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

67. Види неорганізованого осаду сечі. Мікроскопія осаду сечі. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

68. Елементи організованого осаду сечі: лейкоцити, еритроцити та клітини епітелію. Мікроскопія осаду. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

69. Сечові циліндри. Мікроскопія осаду. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

70. Рідкісні елементи осаду сечі. Мікроскопія осаду. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

71. Кількісний метод дослідження осаду сечі за методом Нечипоренка. Правила збирання, послідовність дослідження. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

72. Методи отримання шлункового вмісту: їх переваги та недоліки.

73. Склад шлункового вмісту в нормі та зміни його при патології. Визначення фізичних властивостей шлункового вмісту.

74. Хімічне дослідження шлункового вмісту. Титрування за Міхаелісом та Тепфером. Дебіт-година та дефіцит хлоридної кислоти, оцінка ВАО, МАО, SАО. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

75. Визначення молочної кислоти, значення дослідження.

76. Мікроскопічне дослідження шлункового вмісту. Виготовлення препаратів та їх мікроскопія. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

77. Методи отримання дуоденального вмісту: їх переваги та недоліки.

78. Фізичне дослідження дуоденального вмісту. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

79. Мікроскопія дуоденального вмісту. Морфологія елементів.

80. Склад калу в нормі. Фізичні властивості калу в нормі та при патології. Правила збирання матеріалу для дослідження та доставки його в КДЛ.

81. Хімічне дослідження калу. Визначення стеркобіліну, білірубіну, кров’яного пігменту тощо, їх діагностичне значення.

82. Мікроскопічне дослідження калових мас. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

83. Копрограма.

84. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту. Отримання його та правила доставки до лабораторії.

85. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату. Фізичне дослідження.

86. Хімічне дослідження рідини із серозних порожнин, діагностичне значення.

87. Мікроскопічне дослідження випоту. Виготовлення препаратів та їх мікроскопія.

88. Диференціальна діагностика транссудату та ексудату.

89. Склад і фізіологічне значення спинномозкової рідини. Отримання. Особливості дослідження.

90. Фізичні властивості ліквору: кількість, колір, прозорість, реакція, густина. Виявлення фібринозної плівки.

91. Хімічне дослідження спинномозкової рідини. Визначення білка. Проведення реакцій Панді та Нонне-Апельта. Діагностичне значення.

92. Мікроскопічне дослідження ліквору. Підрахунок цитозу в камері Фукса-Розенталя. Діагностична цінність дослідження.

93. Виготовлення та забарвлення препаратів спинномозкової рідини для цитограми, виявлення мікобактерій туберкульозу.

94. Дослідження виділень з піхви на ступінь чистоти. Особливості взяття матеріалу. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

95. Дослідження вмісту піхви, каналу шийки матки, сечівника на трихомонади. Особливості взяття матеріалу. Значення дослідження.

96. Дослідження вмісту піхви, каналу шийки матки, сечівника на гонококи. Особливості взяття матеріалу. Значення дослідження.

97. Дослідження еякуляту. Фізичні властивості. Діагностичне значення дослідження.

98. Мікроскопічне дослідження еякуляту: морфологія елементів. Визначення вмісту рухливих сперматозоїдів. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

99. Підрахунок кількості сперматозоїдів в 1 мл еякуляту. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

100. Дослідження секрету передміхурової залози. Особливості взяття матеріалу. Морфологія елементів мікроскопічного дослідження. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

Бойко Т.І. Клінічні лабораторні дослідження: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 352 с.

Манастирська О.С. Клінічні лабораторні дослідження. — Вінниця: Нова книга, 2007. — 168 с.

Плотнікова К.С., Панібратцева С.Г., Островська Ж.Г. Практикум з клінічних лабораторних методів дослідження. — К.: Здоров’я, 2002. — 240 с.

Додаткова

Гематологія: посібник / А.Ф. Романова, Я.І. Виговська, В.Є. Логінський та ін.; За ред. А.Ф. Романової. — К.: Медицина, 2006. — 456 с.

Руководство к практическим занятиям по клинической лабораторной диагностике / Под ред. М.А. Базарновой, В.Т. Морозовой. — К.: Вища шк., 1988. — 318 с.