2.Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета - на основі історичного минулого свого народу виховувати патріота України, з активною громадянською позицією, почуттям національною гідності, сформованих на об’єктивному вивченні історичної спадщини свого народу.

Завдання з позицій історизму, об’єктивно, на основі здобутків сучасної історичної науки осягнути суть явищ і процесів, що відбувалися в українській історії у тісному зв’язку з розвитком світової цивілізації з найдавніших часів до сьогодення. Формування історичного мислення і національної свідомості, активної громадянської позиції, почуття гордості за драматичну й водночас героїчну історію України, усвідомлення необхідності національної державності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- сутність основних проблем історії України;

- основні закони й етапи розвитку людської спільності;

- проблеми етногенезу української нації;

- суспільно-політичні, економічні та культурні процеси історичного розвитку українського народу;

- головні історичні події;

- основні етапи розвитку української держави;

- діяльність визначних історичних особистостей і основних політичних угруповань і партій.

вміти:

- всебічно аналізувати історичні процеси, події, факти, тлумачити їх;

- брати активну участь у громадсько-політичному житті, мати громадянську позицію, високу історико-політичну культуру;

- користуватися категорійно-понятійним апаратом історичної науки;

- застосовувати дані історичної науки для вирішення професійних завдань.

3. Структура та зміст дисципліни

Змістовий модуль 1. Доісторичний, ранньоісторичний та середньо історичний періоди в історії України.

Тема 1. Вступ до предмета, витоки українського народу та його державності. Стародавня історія україни

Термін “історія”. Місце історії в системі наук. Предмет історії України. Структура історичної науки. Методологічні основи вивчення курсу історії України. Джерела Історії України. Історична схема М.С, Грушевського. Основні етапи розвитку української національно-історичної думки та науки. Україна в давнину. Трипільська культура. Грецькі міста-держави Північного Причорномор’я.

 Основні етапи розвитку української національної історичної думки та науки.

Історична література в ІХ–XIV ст. Літописання, церковна література (XV–XVIII ст.) Козацькі літописи. Твори другої половини XVII ст. Наукова історіографія ХІХ ст. Послідовники “автономістичної” концепції української історії. Наукова історіографія ХХ ст. Витоки українського народу та його державності.

Україна в давнину. Первісна община в епоху палеоліту; родова община в епоху палеоліту і мезоліту; розквіт родового ладу в епоху неоліту і енеоліту. Трипільська культура. Племінна структура суспільства в епоху бронзи.

Кіммерійці. Скіфи. Сармати: типологічно-порівняльна характеристика. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Державний лад і соціально-економічний розвиток.

Тема 2. Київська русь.

Передумови утворення східнослов’янської держави. Утворення Київської Русі. Діяльність її князів. Устрій Київської Русі. Ранньофеодальний характер Київської Русі. Економіка. Соціальна структура. Форми правління. Міжусобиці після смерті Ярослава Мудрого. Правління Володимира Мономаха. Причини політичної роздробленості Київської Русі.

 Галицько-Волинське князівство XII-XIV ст. Князівства Галичини і Волині в рамках Київської Русі. Самостійний розвиток двох князівств до 1199 р. Етапи історичного розвитку Галицько-Волинського князівства. Розвиток у 1199-1205 рр. Розвиток об’єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича. Внутрішня і зовнішня політика Романа Мстиславовича (1205-1238). Тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства. Причини розпаду (1238-1264). Розвиток Галицько-Волинського князівства за Данила Романовича. Внутрішня і зовнішня політика Данила Романовича. Героїчна оборона Києва. Ординське іго. Причини загибелі Галицько-Волинської держави. Галицько-Волинська держава при спадкоємцях Данила Романовича. Значення Галицько-Волинського князівства.