- •Методичні вказівки
- •Загальні положення
- •1 Структура windows - додатків. Віконна процедура. Обробка повідомлень
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Вказівки з підготовки до виконання лабораторної роботи
- •1.4 Завдання на лабораторну роботу
- •1.5 Контрольні запитання і завдання
- •2 Контексти пристроїв. Вивід тексту
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Вказівки з підготовки до виконання лабораторної роботи
- •2.3 Суть роботи
- •2.4 Завдання на лабораторну роботу
- •2.5 Контрольні запитання і завдання
- •3 Графічний інтерфейс користувача (graphical user interface, gui)
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Вказівки з підготовки до виконання лабораторної роботи
- •3.3 Суть роботи
- •3.4 Завдання на лабораторну роботу
- •3.5 Контрольні запитання та завдання
- •4 Засоби введення інформації
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Вказівки з підготовки до виконання лабораторної роботи
- •4.3 Огляд теми роботи
- •4.4 Завдання на лабораторну роботу
- •Варіант 6
- •4.5 Контрольні запитання та завдання
- •5 Використання ресурсів
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Вказівки з підготовки до виконання лабораторної роботи
- •5.3 Суть роботи
- •5.4 Завдання на лабораторну роботу
- •Варіант 9
- •5.5 Контрольні запитання і завдання
- •6 Багатозадачність та багатопотоковість
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Вказівки з підготовки до виконання лабораторної роботи
- •6.3 Суть роботи
- •6.4 Завдання на лабораторну роботу
- •6.5 Контрольні запитання і завдання
- •7 Багатовіконний інтерфейс
- •7.1 Мета роботи
- •7.2 Вказівки з підготовки до виконання лабораторної роботи
- •7.3 Суть роботи
- •7.4 Завдання на лабораторну роботу
- •7.5 Контрольні запитання та завдання
- •8.4 Завдання на лабораторну роботу
- •8.5 Контрольні запитання і завдання
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
8.4 Завдання на лабораторну роботу
Варіант 1
Створити бібліотеку, що динамічно підключається, що містить дві функції, які обчисляють числа Фібоначчі і n-факторіал. Використовувати створену DLL в іншій програмі.
Варіант 2
Створити бібліотеку, що динамічно підключається, яка містить графічні процедури: рисування вписаних у прямокутну область рівнобічного п'ятикутника та зірки. Прямокутник задається об'єктом RECT. Використовувати створену DLL в іншій програмі.
Варіант 3
Створити бібліотеку, що динамічно підключається, яка містить функції перетворення рядка символів із прописних у рядкові і навпаки. Використовувати створену DLL в іншій програмі.
Варіант 4
Створити бібліотеку, що динамічно підключається, функцій повороту зображення на 90, 180, 270 градусів. Використовувати створену DLL в іншій програмі.
Варіант 5
Створити бібліотеку, що динамічно підключається, математичних функцій: ХУ, Хn + Xn-1 + ... . + X1. Використовувати створену DLL в іншій програмі.
Варіант 6
Створити бібліотеку, що динамічно підключається, функцій пошуку мінімуму і максимуму масиву цілих чисел (у функцію передається покажчик на масив і число елементів масиву). Використовувати створену DLL в іншій програмі.
Варіант 7
Створити бібліотеку, що динамічно підключається, функцій рисування текстур на основі типу заповнення і параметрів заповнення (наприклад, кількості точок на одиницю площі). Запропонувати два-три типи текстур. Використовувати створену DLL в іншій програмі.
Варіант 8
Створити динамічно, що підключається, бібліотеку функцій виводу тексту в клієнтську область вікна додатка з різними типами шрифтів. Використовувати створену DLL в іншій програмі.
Варіант 9
Створити бібліотеку, що динамічно підключається, функцій виводу на екран часу в різних форматах (наприклад, у цифровому й аналоговому видах). Використовувати створену DLL в іншій програмі.
8.5 Контрольні запитання і завдання
Для чого використовують бібліотеки?
Поясніть різницю між динамічним і статичним зв'язуваннями.
У чому специфіка бібліотек, що динамічно підключаються?
В яких цілях використовується DLL, що розділяють пам'ять?
Чим відрізняється динамічне зв'язування без імпорту?
Наведіть приклади системних DLL.
Опишіть процес створення DLL.
Список літератури
1. Бек Л. Введение в системное программирование. -М.: Мир,1968.-440 с.
2. Зелковиц И., Шоу А., Геннон Дж. Принципы разработки программного обеспечения. - М.: Мир, 1962. - 368 с.
3. Д.Ван Тассол. Стиль, разработка, эффективность, отладка и испытание программ. - М.: Мир, 1985. - 332 с.
4. М. Эйбраш. Оптимизация кода исходных текстов программ для микропроцессоров семейства 80х86 //Журнал д-ра Добба. -1991. - № 2. - С.42-49.
5. Синев Л. Как создать оконный интерфейс //Компьютер Пресс. - 1991. - № I. - С.16-33.
6. Майерс Г. Искусство тестирования программ. - М.: Финансы и статистика, 1982. - 176 с.
7. Абель П. Язык ассемблера для IВМ РС и программирования. -М.: Высш.юк.,1992. - 447 с.
8. Страуструп Б. Язык программирования С++: В 2-х кн. -К.: Диасофт, 1993.
9.. Буч Г. Объективно-ориентированное проектирование с примерами применения. - К.: Диалектика., 1992. - 528 с.
10. Чижов А.А. Системные программные средства ПЭВМ. -М.: Финансы и статистика, 1990. - 360 с.
11. Боэм Б.У. Инженерное проектирование программного обеспечения. - М.: Радио и связь, 1905. - 512 с..
12. Гантер Р. Методы управления проектированием программного обеспечения. - М.: Мир, 1981. - 392 с.
13. Коутс Р., Влейминк И. Интерфейс "Человек-компьютер". -М.: Мир, 1990. - 502,с.
14. ГОСТ 19.701 - 90. ЕСПД. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем. Условные обозначения и правила выполнения.
15. ДСТУ 3008-95.
16. Петзольд Ч. Программирование под Windows 95. В двух книгах: BHV – С.П., 1997, silt.
17. Мешков А., Тихомиров У. Visual C ++ MFC. Программирование под Windows NT and Windows 95: В двух книгах. - : BHV – С.П., 1997., silt.
18. Tompson Н. Secrets of programming the three-dimensional diagrams for Windows 95., BHV - St.-Petersburg, 1997., silt.1997. – 352с.
19. Black, Ulysses. TCP/IP & Related Protocols, Second Edition. McGraw-Hill, 1994.
Навчальне видання