Питання для самоконтролю

1. У чому відмінність понять «керівництво», «управління», «лідерство»?

2. Дайте визначення поняття «стиль управління». Зазначте класифікацію стилів управління.

3. Як необхідно підходити до вибору конкретного стилю управління?

4. Назвіть психологічні проблеми керівництва.

Контрольні тести

1. Психологія управління визначає такі основні стилі управління:

а) альтруїстичний, демократичний, авторитарний;

б) демократичний, авторитарний, маніпулятивний;

в) альтруїстичний, маніпулятивний, ліберальний;

г) демократичний, авторитарний, ліберальний.

2. Перевагою ліберального стилю управління є

а) зосередження відповідальності у керівника;

б) єдність дій у кризовій ситуації;

в) упорядкованість дій і процесів;

г) висока ініціативність і творча активність працівників.

3. Перевагою авторитарного стилю управління є

а) впорядкованість дій і процесів;

б) довірчі стосунки між працівниками та керівництвом;

в) підвищення відповідальності працівників;

г) висока творча активність працівників.

4. Характерними умовами використання менеджерами авторитарного підходу в управлінні є

а) робота на малих підприємствах, працюючих у стабільних економічних умовах;

б) робота на великих підприємствах, працюючих у нестабільних умовах;

в) реалізація стратегії, що не вимагає серйозних змін.

5. Авторитарний стиль керівництва припускає

а) одноосібне ухвалення рішень;

б) колективне ухвалення рішень;

в) ухвалення рішень виконавцями.

6. Демократичний стиль керівництва припускає

а) делегування частини завдань і повноважень підлеглим;

б) централізацію влади та повноважень;

в) одноосібне ухвалення рішень;

г) відсутність довіри до підлеглих.

Лабораторна робота 6. Ділові переговори

1. Переговори як різновид ділового спілкування. Стратегії ведення переговорів.

2. Підготовка до переговорів.

3. Ведення переговорів.

4. Аналіз результатів переговорів і виконання досягнутих домовленостей.

5. Тактичні прийоми ведення переговорів.

Завдання 1. Тест «Як ви проводите переговори»

Мета тесту – визначити наскільки ефективно ви вмієте вести переговори. Відмітьте ситуації, що викликають у вас почуття незадоволення або досади під час бесіди з будь-якою людиною: начальником, підлеглим, товаришем, близьким.

1. Співрозмовник не дає мені шансу висловитися, у мене є що сказати, але немає можливості вставити слово.

2. Співрозмовник постійно перебиває мене під час бесіди, переговорів.

3. Співрозмовник ніколи не дивиться в обличчя під час розмови, і я не упевнений, чи слухає він мене.

4. Розмова з партнером часто викликає почуття марної трати часу.

5. Співрозмовник постійно метушиться: олівець і папір його займає більше, ніж мої слова та думки.

6. Співрозмовник ніколи не посміхається. У мене виникає почуття незручності та тривоги.

7. Співрозмовник завжди відволікає мене питаннями та коментарями.

8. Що б я не сказав, співрозмовник завжди охолоджує мій запал.

9. Співрозмовник завжди намагається угамувати мій запал.

10. Співрозмовник спотворює смисл моїх слів і вкладає в них інший зміст.

11. Коли я ставлю питання, співрозмовник змушує мене захищатися.

12. Іноді співрозмовник перепитує мене, роблячи вигляд, що не розчув.

13. Співрозмовник, не дослухавши до кінця, перебиває мене для того, щоб погодитися.

14. Співрозмовник під час розмови зосереджено займається стороннім: грає ручкою, палить сигарету, протирає скло окулярів тощо, і я не упевнений, що він при цьому уважний.

15. Співрозмовник робить висновки за мене.

16. Співрозмовник завжди намагається вставити слово у моє повідомлення.

17. Співрозмовник дивиться на мене, не блимаючи.

18. Співрозмовник дивиться на мене, як би оцінюючи. Це турбує.

19. Коли я пропоную що-небудь нове, співрозмовник говорить, що він думає так само.

20. Співрозмовник переграє, показуючи, що цікавиться бесідою, занадто часто киває головою, ахає і піддакує.

21. Коли я говорю про щось серйозне, співрозмовник вставляє смішні історії, жарти, анекдоти.

22. Співрозмовник часто дивиться на годинник під час розмови.

23. Коли я входжу в кабінет, він відкладає усі справи й всю увагу звертає на мене.

24. Співрозмовник поводиться так, ніби я заважаю йому робити що-небудь важливе.

25. Співрозмовник вимагає, щоб усі погодилися з ним. Будь-яке його висловлювання завершується питанням: «Ви теж так думаєте»? чи «Ви не згодні»?

Підрахуйте відсоток ситуацій, що викликають у вас досаду та роздратування.

70–100 % – ви поганий співрозмовник. Вам необхідно працювати над собою і вчитися вести переговори;

40–70 % – вам властиві деякі недоліки. Вам необхідно проявляти більше гнучкості та легкості в переговорах, не загострювати увагу на манері розмови, не шукати прихований зміст сказаного, не монополізувати позицію в розмові.

10–40 % – ви хороший співрозмовник, але іноді не приділяєте партнерові повної уваги.

0–10 % – ви відмінний співрозмовник.