тези на конференцію приклад оформлення

шенні поставлених завдань застосовано загальнонаукові (історичний* методи систематизації, групування та узагальнення, формалізації") С спеціальні економічні методи: системно-структурного аналізу, гра» фічний, економіко-статистичні методи, методи критичного та кластер^ ного аналізу, 8\ЮТ-аналізу, моделювання.

Дослідження міжнародного ринку послуг пов'язане зі значними; методологічними труднощами, насамперед - із визначенням відпою відних економічних категорій. Це зумовлено тим, що до середини 70«х рр. XX ст. послуги, як правило, випадали із теорії міжнародної тор* гівлі, вони вважалися не здатними до міжнародного обміну у зв'язку із} трьома їх ключовими властивостями: нездатністю до зберігання, одно* часністю виробництва і надання послуги та невловимістю результату.

Таким чином, міжнародний ринок послуг регулюється здебільшого заходами нетарифного характеру, оскільки неосяжний характер та існування специфічних способів надання унеможливлюють захист ринку послуг за допомогою тарифів.

Лібералізація міжнародної торгівлі послугами є значно складнішим процесом порівняно з лібералізацією міжнародної торгівлі товарами, оскільки бар'єри, обумовлені законодавчою та адміністративною практикою, встановлюються здебільшого всередині країни.

Наразі торгівельні бар'єри на міжнародному ринку послуг є впли­ вовими засобами і застосовуються здебільшого для підтримки націо­ нальної безпеки, державного і приватного монопольного становища, для контролю, наприклад, імміграції, ліцензування послуг. Тому в ме­ жах СОТ роботу у напрямку лібералізації світових ринків послуг роз­ почато, оскільки сьогодні ця сфера залишається найбільш захищеною з боку держав-учасниць.

Література

1.Анісімов А. Є. Стратегія здійснення злитгів і поглинань на сучас­ ному етапі розвитку / А. Є. Анісімов // Актуальні проблеми міжна­ родних відносин. - 2005. - № 52. - С. 77-79.

2.Калик Т. В. Аналіз системних досліджень / Т. В. Калик. - К.: КНЕУ, 2006. -448 с.

3.Портер М. Конкуренція : навчальний посібник / М. Портер; пер. з англ. - М.: Видавництво «Вільямс», 2009. - 608 с.

4.Реутов В. Є. Регіональні виміри глобальної економічної системи.

Позиціонування у сучасному світі: монографія / В. Є. Реутов,

В. О. Нагорда, А. А. Новак. - Сімферополь : Фенікс, 2009. - 190 с.

5.Філіпенко А. С. Світова економіка: підручник / А. С. Філіпенко, О. І. Рогач. - К.: Либідь, 2005. - 582 с.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТІИИІОРІАЛУИИХ АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ РИНКІВ

0А. ЛІтшІн, машістр сішціштшюті «Мітнщюбнв ншюмШ*»

1А. Артоменко, кшн,, доцент - науками) кщіїшник

Ключові слеша: агропромисловий комплекс, аїроиродукіоиий рикок, сільськогосподарська біржа, територіальний поділ праці, і сої рд фічний поділ праці.

Постановка проблеми. На сучасному етапі в агропромисловому комплексі України відбуваються зміни кількісного і якісного хирий ісру, які знаходять відображення у важливих інституційних псрсіио рсіінях. Невід'ємною складовою підвищення рівня конкурентоспро­ можності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках є розвиток усіх видів інфраструктури комплексу - виробничої, ринкової, соціачістинної - синергетичний вплив яких на кількісні та якісні параметри агропромислового комплексу переоцінити неможливо.

Загальною функцією кожного виду інфраструктури є забезпечення належних умов діяльності підприємств сільського господарства, хар­ чової промисловості та переробки сільськогосподарської продукції. 1 ія функція є критерієм віднесення тієї чи іншої галузі, виду вироб­ ництва або послуги до інфраструктури агропромислового комплексу.

Елементами ринкової інфраструктури агропромислового комплек­ су є товарні й аграрні біржі, біржі сільськогосподарської техніки, ко­ мерційні та акціонерні банки, оптові ринки сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, аукціони, торгові доми, торгово-по­ середницькі кооперативи, інформаційні центри, міські ринки, фірмові магазини підприємств харчової, легкої та хімічної промисловості. Важливу роль та значення для перспективного розвитку агропромис­ лового комплексу країни в нинішніх умовах відіграє формування те­ риторіальних агропродовольчих ринків.

Значний вклад у дослідження проблем, що пов'язані з особливос­ тями формування територіальних агропродовольчих ринків, внесли такі науковці, як Андрійчук В. Г., БерезінО. В., БлакитаГЛ., Бронін О. В., Дусановський С. Л., Коваленко Ю. С, Карпенко А. В., ОсгашкоТ. О., ПавлійП. А., СаблукП.Т., ТаршинС. І., ТочилінВ. О., Шевчук О. В. та інші.

Метою дослідження є визначення передумов та обґрунтування не­ обхідності формування територіальних агропродовольчих ринків.

Виклад основного матеріалу. Формування і розвиток територі­ альних агропродовольчих ринків як суспільно-територіального утво­ рення безпосередньо пов'язане з процесами територіального поділу та інтеграції праці. Географічний (територіальний) поділ праці - один із

найважливіших суспільних процесів, що визначає головні риси струк«Я тури і спеціалізації сільського господарства тієї чи іншої території. Щ Територіальна форма суспільного поділу праці складається в ре-Я зультаті поєднання територій з різними характеристиками господарчі ського комплексу, характеру розселення тощо, що зумовлено терито*Я ріальною диференціацією економічних, соціальних, природних, націсиЯ нально-історичних умов життєдіяльності населення. • Географічний поділ праці передбачає одночасно її територіальную інтеграцію. Територіальний поділ праці веде до диференціації асорти«Я менту агропродовольчої продукції різних територій. Територіальний поділ праці знаходить свій прояв у трансформації функцій підпри-і ємств, підгалузей і цілих галузей окремих регіональних господарств,! В результаті формуються міжрегіональні, у т. ч. міжнародні агропро* І довольчі комплекси (яскраве підтвердження цього процесу в міжна-1 родному масштабі - формування транснаціональних корпорацій).! Саме територіальна інтеграція сприяє господарському об'єднанню ок* ! ремих регіонів і поступовому посиленню на цій основі економічної '\ цілісності всієї території, що охоплена інтеграційним процесом. \ У відповідності з територіальними масштабами географічного по- і ділу праці утворюються територіальні агропромислові регіони, які \ відносно окремо взятої країни можна розділити на внутрішні і зов- ) нішні (світові) ринки. Формування внутрішніх агропромислових ре- *

гіонів відбувається в межах однієї країни на основі внутрішньодер­ жавного поділу праці між її окремими частинами. Це, передусім, : загальнодержавний або національний ринок, і, відповідно, система макрота мезорегіональних (на рівні економічних (суспільно-гео-1 графічних) районів і адміністративно-територіальних одиниць 1-го по- \ рядку), мікрорегіональних (на нижчих територіальних рівнях) і ло­ кальних (в межах окремих населених пунктів, їх частин) ринків. В основі формування зовнішніх агропродовольчих ринків лежать про­ цеси міжнародного поділу праці. і Залежно від територіальних масштабів міжнародного поділу праці

можна виділити глобальний агропродовольчий ринок, континентальні (формуються в межах окремих континентів), регіональні (в межах міждержавних регіональних угруповань) і національні (на рівні окре­ мих країн) ринки. Виділена система територіальних агропродовольчих ринків значно ускладнюється за умови врахування чинника спеціа­ лізації та окремих видів поділу праці - предметного, подетального, технологічного, фазового та ін.

Висновки. Формування регіональних агропродовольчих ринків сьогодні є важливою передумовою формування ефективного агропро­ мислового комплексу не лише локального, але й регіонального мас-

54 -©ПУІТ-

штабу. На їх основі можливим є започаткування та реалііацім Синню стороннього співробітництва між країнами, створення спільних під­ приємств, об'єднань. Це, в свою чергу сприятиме ефективній розбу­ дові ринкової інфраструктури та зміцненню конкурентних позицій країни на світовому агропродуктовому ринку

Література

1. Бородіна О. М. Аграрний сектор України на шляху до євроінтеграції / О. М. Бородіна, М. Бетлій. - Ужгород: ІВА, 2006. - С. 8.

2.ВласовВ. Тенденції та проблеми глобальних процесів у світовій продовольчій сфері // Економіка України. - 2008. - № 3 (532). - С. 75-80.

3.Забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектора еконо­ міки України на внутрішньому та зовнішньому ринках: Наукова доповідь / за ред. акад. УААН В. М. Трегобчука, чл.-кор. УААН Б. Й. Пасхавера. - К.: Інт-т екон. та прогнозув., 2007. - 260 с.

ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ФОНДІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Д.О. Лоза, магістр спеціальності «Міжнародна економіка»

О.Л. Климко, к.е.н., доцент - науковий керівник

Ключові слова: міжнародні фінанси, глобалізація, суб'єкт міжна­ родних відносин, світовий фінансовий ринок, інвестиційний фонд, ін­ вестиційна політика.

Постановка проблеми. Досвід багатьох країн світу свідчить про те, що в процесі побудови ринкової економіки створюються розга­ лужена мережа кредитно-фінансових установ, завданням яких стає ефективне використання залучених засобів шляхом довгострокового та ефективного їх інвестування в інноваційні проекти різних галузей економіки.

Україна, розвиваючи ринкові відносини, створює власну інвести­ ційну політику, яка передбачає розвиток різноманітних кредитно-фі­ нансових установ, функціонування інституціональних та індивідуаль­ них інвесторів, здатних забезпечувати ефективне економічне зро­ стання. Однією з сучасних важливих проблем української економіки, необхідність розв'язання якої постійно посилюється з інвестиційним забезпеченням інноваційного розвитку, є створення дієвої системи інститутів спільного та індивідуального інвестування у різних сферах діяльності. Сьогодні це стає запорукою досягнення суб'єктом ринку лідируючих позицій у конкурентній боротьбі.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Проблема діяльності