Полтава_Лубянецкая_ТКД13і

Тема 1

1.Чому світогляд є специфічно людською характеристикою?

Можливо тому, що кожна людина по-різному сприймає себе і навколишній світ, на одні й ті ж події ми реагуємо по різному, тобто кожен з нас має власний світогляд.

2.Чому філософія є розумінням, а не знанням?

Філософія – в перекладі з грецької -  «любов до мудрості», а мудрість це не просто знання, це вміння правильно їх використовувати. Філософія допомагає нам зрозуміти себе.

3. У чому суть основного питання філософії?

Суть полягає у тому, щоб розкрити питання що ж таке філософія, чи це наука, чи розуміння чогось… Розкрити основи природи і людини.

4. Наведіть приклади типології світогляду.

На мою думку, прикладом може служити навіть те, що в кожної людини є власний погляд на цей світ, ми порівнюємо і сприймаємо різні події кожен по-різному.

5.Чим відрізняється діяльність людини від активності тварини?

Тим що тварина в усіх діях керується лише інстинктами, а людина – мислить, думає, вчиться розуміти себе.

6. Чому людина не пристосовується під світ, а пристосовує його до себе?

Тому що людина створює новий світ за допомогою нових знарядь праці, нових винаходів, людина намагається зробити цей світ ще прекраснішим.

7. Що, на Вашу думку, спонукає людину перетворювати світ?

На мою думку, перетворювати світ людину спонукає її розвиток, адже розвиваючись духовно, розумово людина прагне удосконалити цей світ, придумати щось нове, щось прекрасне.

8. Що в людині є вічним, а що розвивається в часі?

Вічною є духовна сторона людини, початкове уміння мислити притаманне всім людям, а розвивається в часі розум, інтелект.

9. Чи існує зв’язок між точкою зору і картиною світу? Поясніть.

Точка зору – є тим кришталиком духовного зору, що фокусує зір і від його статусу залежить картина світу, що формується на основі зовнішніх вражень.

10. Дайте логічне обґрунтування вислову Льва Шестова «Завдання філософії не в тому, щоб заспокоювати людей, а в тому, щоб їх бентежити».

Філософія говорить людині: думай, намагайся зрозуміти, навіщо ти живеш, у чому твоє призначення, у чому причина твоїх бід і нещасть, хто винен у них – суспільство чи ти сам; шукай ту справу, яку ти можеш зробити найкраще; не піддавайся ненависті та злобі, намагайся жити в любові та будь-що робити добро; не будь ситою і всім задоволеною худобою, мучся своєю недосконалістю, своїм невмінням, своїм боягузтвом і постійно виховуй із себе людину.

11. Що поєднує філософію і релігію?

Філософію та релігію споріднює те, що вони постають різновидами світогляду, тобто те, що вони надають людині найважливіші життєві орієнтири.

12. У чому відмінність між філософією і наукою?

Філософія вбачає своє завдання в синтезі людських знань, у форму­ванні єдиної картини світу, визначенні фундаментальних харак­теристик людського буття. Лише філософії властиве гранична широке узагальнення. Наука ж, постаючи обмеженою своїми предметами, узагальнює тільки в межах окремих сфер знань.

1. Питання для самостійного опрацювання:

1.Якою найважливішою ознакою наділяє автор будь-яку філософську проблему і що він під цим розуміє?

«Першим спадає на думку визначення філософії як пізнання Універсуму . Формально я розумію під Універсумом «усе наявне». Тобто філософа цікавить не будь-яка річ сама по собі, у своєму відособленому і, так би мовити, окремому існуванні, - навпаки, його цікавить сукупність усього існуючого і, отже, у кожній речі — те, що її відокремлює від інших речей або поєднує з ними: її місце, роль і розряд серед баготьох речей, так би мовити, публічне життя кожної речі, те, що вона собою являє і чого варта у вищій публічності універсального існування .»

2. Як розглядає філософія свій предмет? Яка кінцева мета філософського міркування?

«Предмет філософії, тобто коло проблем, що стоять перед нею, чітко, конкретно і доступно розкриває в публічних лекціях сучасний іспанський філософ і публіцист Хосе Ортега-і-Гассет (1883-1955), яскравий представник впливових напрямків філософської думки кн. XIX – поч. XX ст. - «філософія життя» і філософська антропологія, що публікуються за назвою «Що таке філософія?». Кінцевий висновок, до якого приходить мислитель, такий — «філософська проблема безмежна не тільки за обсягом — тому що вона охоплює усе без винятку, але і за своєю проблемною інтенсивністю. Це не тільки проблема абсолютного, але абсолютна проблема...».

2. Питання для самостійного опрацювання: 

1. Як ви розумієте вислів «філософія є філософствування»?

Філософія – це не наука, це уміння дивуватися світові, бачити його таким, яким не бачить ніхто, зрозуміти сенс власного існування, існування людського суспільства та зміст історії, а все це і є філософствуванням.

2. Що таке, на вашу думку, «кінечність» людини в М. Хайдеггера? Як вона обумовлює особистісний характер філософського міркування?

Можливо «кінечність» це кінець існування…

3. У чому, з погляду М. Хайдеггера, виявляється така принципова риса філософствування як його рефлексивність?

Рефлективність – це здатність свідомості відображати саму себе.